Задум персональної виставки Яни Голуб’ятникової «Почути, щоб почати», яка сьогодні, 7 листопада, відкрилась у Муніципальній виставковій залі, зародився ще в часи окупації Херсону.
Хоча не тільки з цієї причини виставка присвячена річниці звільнення Херсону від окупантів. З полотен Яни Голуб’ятникової на глядачів дивляться реальні херсонці, у кожного з яких – своя доля.
Про це повідомляє кореспондент Інше ТВ.
«Назва експозиції складається з двох слів. І я скажу, що можна кусати яблуко з будь-якої сторони. Так і з назвою. Але я б хотіла, щоб ви зрозуміли цю назву так, як я її розумію. Мені б хотілось, щоб ви почули сум дитини. Щоб ви почули, як в’ється волосся дівчини. Яка глибина сірого кольору неба. Я хотіла, щоб ви почули, як закриваються очі, коли людина сумує. І почули того, хто далеко, того, хто близько, і зробили крок на зустріч один одному і – до себе», – сказала на відкритті виставки Яна Голуб’ятникова.
На виставці представлено 16 полотен художниці, створених в різні роки за мотивами українського фольклору, скандинавської та античної міфології, казок Ганса Крістіана Андерсена, Туве Янссона, Льюїса Керролла. Але деяких з них, так чи інакше, торкнулась війна, про що Яна Голуб’ятникова розповіла під час авторської екскурсії.
Так, картина «Ой, посію мак», яку художниця у 2020 році писала з потаємним бажанням стати сміливішою, на момент окупації Херсону виставлялась з ще 80 роботами херсонських художників у будівлі Херсонської ОДА. І потрапила до загарбників у полон. Як розповіла Яна, тоді в ній, людині, яка ніколи не вирізняла сміливістю, прокинулась рішучість повернути картини, тому впродовж 3,5 місяців вона цього добивалась. За цей період тричі мінялись «коменданти», але врешті-решт їй вдалось повернути картини з полону. Ні, не всі – третину окупанти таки вкрали.
Торкнулась війна і інших робіт. Хлопець, який позував для картини «Joker», зараз в полоні, але художниця вірить в його повернення. Людини, з якої Яна у 2022-му писала Оле-Лукойє, вже немає в живих, але робота над цією картиною, яку вона починала в повній розгубленості, не розуміючи, як жити далі, «вивела» її з цього стану. Картина «Валькірії», для якої позували три художниці і журналістка, була написана за кілька років до повномасштабного вторгнення, але вже тоді, як каже Яна, наче щось передчувалось, тому валькірії такі втомлені. А ось картина «Зефір» (це бог теплого весняного вітру в грецькій міфології, написаний, знов таки, з реальної людини) була створена у 2023 році вже з іншим бажанням: «Мені хотілось, щоб все застаріле вітер здув. І ця робота здула з мене пил і бруд».
Як каже Яна Голуб’ятникова, всі її роботи великі не випадково – це для того, щоб кожний зміг бути учасником. Це як портал в інший світ, де людина може знайти опору і перетворити власний досвід і біль на справжню силу.
Виставка працює до 25 листопада.
Як повідомляло Інше ТВ, в травні 2023 року виставка Яни Голуб’ятникової «Опівдні» експонувалась у Миколаївському обласному краєзнавчому музеї.
