Назар «Морячок» доєднався до миколаївських морпіхів у лютому 2022 року.
Вторгнення для нього почалось з оборони Вознесенська. Брав участь у компаніях на Донбасі, зокрема в обороні Авдіївки 2022 року, та звільнені правобережжя Херсонщини.
Наразі Назар займає одну з командних посад у роті десантного забезпечення.
Про свою роботу і мотивацію «Морячок» розповів пресслужбі 36 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського, передає Інше ТВ.
«Робота цікава – керування особовим складом, планування. Саме головне, щоб кожен військовослужбовець, який підпорядкований тобі, залишився живий і виконав завдання».
«Запам’яталась оборона Авдіївки. Це була героїчна робота всього підрозділу. Тримати оборону легше, ніж проводити штурмові дії, але, коли противник наступає з усіх сторін, – це важко».
«Я думав, що нове вторгнення буде за своїм характером таким, як АТО. Але згодом відчув, що це зовсім інше, коли по нас почали працювати авіацією. Попри це ми працювали, як злагоджена команда. Я бачив страх в очах, але хлопці робили свою роботу».
Наразі «Морячок» очолює та за власним досвідом готує рульових мотористів – це морпіхи, які керують десантними човнами і допомагають штурмовим загонам у форсуванні берегової лінії. Спрощено таких військових називають «човнярі», проте це небезпечна робота, яка вимагає особливих навичок.
«Висунути човна з першою групою – саме складне. Ти ризикуєш і сам попасти під обстріл, і підставити десант. Тому ми проводимо з мотористами більш поглиблені навчання: маневрування від артилерії, мінометів, як правильно володіти РЕБ-станціями. Готуємо до різних ситуацій».
«Були навчання, яке ми проводили в зоні бойових дій, щоб вони розуміли, що таке прильоти, і як це відбувається. Адже якщо військовий боїться прильоту під час навчання, то він вже не зможе бути човнярем. Якщо його заціпить від вибуху, він підставить побратимів. Ми стараємось відсіювати таких людей. Зараз у нас найбільш підготовлений склад. Робота важка, але її повинен хтось виконувати».
«Щоб сісти керувати човном, треба мати «сталеві яйця». По-перше, треба розуміти його: як працює двигун, як рухається плавзасіб, що може трапитися, і як можна це виправити на ходу. Цього всього ми навчаємо, але дати характер ми не можемо».
«У полюванні за нами ворог використовує скиди і шрапнель. Це такий снаряд, що нашпигований маленькими дротиками. Він розривається у повітрі і покриває дуже велику територію. Цими дротиками уражається як десант, так і плавальний засіб. Також противник використовує fpv-дрони і механічні дрони, з якими не порається РЕБ. Вже ближче до берега починають використовувати більш традиційну зброю: кулемети, АГС, «Гради» та КАБи».
«Морячок» розповідає, де він черпає мотивацію для подальшої служби, та запрошує «гребців через Тису» на роботу.
«У мене залишається єдина мотивація продовжувати воювати – я не хочу, щоб ворог тут знаходився. Я не хочу, щоб моя сім’я переживала те, що переживають люди в окупації. Не зважаючи, як буде далі, головне тільки, щоб не з росіянами».
«Багато цивільних хлопців кажуть: «Я буду йти воювати, коли вони зайдуть у моє місто». Якщо ворог зайде у твоє місто, значить наших хлопців там вже немає. З ким ти там будеш воювати? За кого ти будеш воювати? Бачу, хлопці через Тису тікають – це потенційні рульові мотористи, не кожен зможе так гребти, я вам скажу. Будь ласка, у нас є елітний підрозділ, запрошуємо».
Як повідомляло Інше ТВ, Миколаївська бригада морської піхоти в обличчях: Денис, командир екіпажу танку
