Миколаївський напрямок – один із популярних. Що буде з цінами на внутрішні пасажирські перевезення “Укрзалізниці”


12:1910.01.2024

«Укрзалізниця» не планує підвищувати вартість квитків на внутрішні пасажирські перевезення у 2024 році.

Про це в інтерв’ю «Українському радіо» сказав керівник із пасажирських комунікацій у компанії Олександр Шевченко.

“Укрзалізниця” не вбачає можливості, навіть морально-етичної, підвищувати ціни на внутрішні пасажирські перевезення. У цьому запевнив в інтерв’ю Українському Радіо керівник із пасажирських комунікацій “Укрзалізниці” Олександр Шевченко. І додав: “У грудні ми зробили часткове подорожчання міжнародних квитків, необхідне, щоб ціна всередині країни залишалася незмінною”. Загалом “Укрзалізниця” вийшла на довоєнні показники перевезень пасажирів. Торік вона перевезла 25 мільйонів осіб у потягах далекого сполучення. До Європи “Укрзалізниця” торік перевезла рекордні 2,1 мільйона пасажирів. “Зараз по суті ми — єдина логістична артерія, що везе все і всіх”, — зауважив Шевченко. Також він розповів про безкоштовні евакуаційні потяги з прифронтових територій, яким є алгоритм дій на випадок обстрілів вокзалів окупантами і чи зацікавила пасажирок опція жіночих купе в Україні?

“Це показники суто пасажирських перевезень”

— Що означає вихід “Укрзалізниці” на довоєнні показники перевезень?

Почну з того, що залізниця продовжує везти всі категорії пасажирів. Ми говоримо і про дипломатичні перевезення, і про перевезення поранених, є зараз медичні поїзди, дипломатичні, евакуаційні. Усі вони їдуть одними коліями. Коли ми порівнюємо “голі” цифри, то накладаємо той фактор, що зараз по суті ми — єдина логістична артерія, що везе все і всіх. А деякі речі ми досі свідомо не договорюємо, але детально розкажемо про них після Перемоги. Тому вихід на ті цифри у перевезеннях, коли ми повторили сьогодні показники 2021 року, це показники суто пасажирських перевезень. Це поїзди по країні, поїзди міжнародні, поїзди до Краматорська тощо. Суто пасажирські перевезення.

Квитки для військових

— Щодо новацій. Квитки для військових — наскільки себе виправдала ця ідея?

Варто запитати у військових насамперед. Але судячи з того, скільки заявок ми отримали та скільки задовільнили, думаю, що це було дуже вдале рішення. Тим паче ми його встигли зробити напередодні Різдва, відповідно — всі військовослужбовці, які отримали довгоочікувані відпустки або декілька днів відгулів, змогли побути з родиною, у них зазвичай немає часу планувати це за 2-3 тижні наперед. А ми дали пріоритетну можливість для військовослужбовців узяти ці квитки. Зараз тримаємо певну кількість броні — спеціально під військових. Ми обрали разом із Міноборони конкретні рейси, які для них максимально важливі, щоб побути з родиною, з’їздити на реабілітацію тощо. Зараз усі військові мають пріоритетний доступ до залізничних квитків на спеціальному порталі та мають спеціальну гарячу лінію. Щодо цін — є певні категорії з пільгами, це спускається через комендатури плюс є різні типи перевезень. Звісно, є перевезення, коли ми веземо безкоштовно.

Жіночі купе — “експеримент успішний”

— Чи зацікавила пасажирок опція жіночих купе?

Тут історія була про два основні фактори вибору — безпека і комфорт. Можемо сказати, що експеримент успішний. Зараз для нас вузьке місце — наш програмний комплекс, який поки що не дозволяє масштабувати це на всі рейси залізниці. На сьогодні маємо всього 8 рейсів, на яких є жіночі купе. Усі вони розбираються повністю, тому ми оперативно реагуємо на цю історію — іноді додаємо жіночі купе або навіть цілі вагони. Доволі об’єктивний показник успішності цього проєкту — рівень задоволеності поїздкою пасажирів у жіночих купе значно вищий рівня задоволеності поїздкою в цілому. Це рекордні цифри серед усіх вагонів “Укрзалізниці”.

Для західних дипломатів — особливий сервіс?

— Які враження західних дипломатів та політиків, що приїздили в Україну нашими залізницями?

Звісно, має значення — їде дипломат чи звичайний громадянин. Усі лідери вільного світу та наші союзники проводять у потязі в кілька разів більше часу, ніж вони потім фінально проводять із нашим президентом або міністрами. У дорозі вони отримують перше враження про Україну і потім прощаються так само через поїзд. Це може бути в середньому по 20 годин у дорозі. Відповідно, увесь цей час вони мають знайомитися з країною, мати можливість і відпочити, і попрацювати, і щось вивчити для себе, відтак ми намагаємося створити належний досвід знайомства з українською культурою, бібліотекою, стравами української кухні тощо. Варто зазначити, що не всі їдуть до Києва, у нас було кілька знакових візитів до Харкова, Львова та інших міст. Є низка дипломатичних маршрутів, певних резервних маршрутів, це така окрема наука з точки зору дипломатичних рейсів.

Рейси до Євросоюзу

— Ми пам’ятаємо, якими гарячими були рейси до Варшави. Чи буде розширено перелік маршрутів до ЄС та інтенсифіковано сполучення з Польщею?

Відповідь — так, але з низкою корективів. Конкретно з Польщею ми зараз на межі можливого. На Варшаву ми ходимо вагонами класу RIC — це вагони, які змінюють візки на кордоні, тому що відрізняється ширина колій. Це не найкомфортніші у світі вагони, їм у середньому понад 43 роки. Нові вагони такого типу не виготовляються, їх можна замовляти, але це дорого і довго. Під час війни очікувати три роки і платити мільйони за те, щоб розробили нові вагони RIC, які ходитимуть винятково до Варшави — неможливо. Всередині країни вагони зі змінними візками не потрібні. Тому ми пішли стратегічно іншою моделлю — розвиваємо хабове сполучення, яке дає можливість використовувати українські вагони, котрі ми можемо масштабувати, робити безбар’єрними та інклюзивними, пристосованими, зокрема, для людей з інвалідністю. Нових таких вагонів у нас стає більше, і ми їх можемо використовувати як для міжнародних перевезень, так і для внутрішніх. Вони абсолютно спокійно заїжджають і в Краматорськ, і в Перемишль. Тобто наша модель — у хабових місцях: Перемишль, Хелм, Чоп, Рава-Руська. Скоро запрацює новий рейс на Прагу з Чопа, розвивається сполучення зі Словаччиною, Угорщиною, Австрією. Ми уважно придивляємося до Кишинева, тому що це важлива альтернатива Варшаві як міжнародному аеропорту поблизу України. До речі, туди можна заїхати звичними українськими вагонами, бо колія прокладена, і аеропорт розташований неподалік вокзалу.

Евакуаційні рейси з прифронтових територій

— Про безкоштовні евакуаційні потяги з прифронтових територій. З яких міст вони зараз возять людей?

Ці рейси тривають із Херсона, де чи не найнапруженіша ситуація з точки зору обстрілів цивільних територій і населення. Також із Покровська, там є частина обов’язкової евакуації з Донеччини різних маломобільних груп. Це як правило групові перевезення, коли ми отримуємо замовлення на перевезення осіб з інвалідністю. Є категорія евакуаційних рейсів із Сумщини. Там коридори, якими переходять біженці, й далі через наші вагони потрапляють всередину країни. Тобто продовжують функціонувати декілька напрямків з евакуації. Наше завдання — забезпечувати їх, поки це буде необхідно. Динаміка то збільшується, то зменшується, немає стандартизованого потоку, але ми завжди будемо готові підставити плече.

Найактуальніші внутрішні рейси

— Які внутрішні рейси залишаються найактуальнішими і чи планується розширення мережі зручних “Інтерсіті”?

Почну з другого. Точно планується, потрібен додатковий рухомий склад. Гадаю, цього року зможемо дати якісь новини. Йдеться про інвестиції, які навіть під час війни є абсолютно виправданими, тому що ми перевозимо всіх і все, тож внутрішня мобільність потрібна як економіці, так і армії. Що стосується актуальних внутрішніх напрямків, тут розділю на дві частини. Перше важливе і дуже популярне — це сполучення зі Сходом і Півднем, наприклад, Краматорськ, Слов’янськ, Покровськ, Миколаївський, Херсонський напрямки і Запоріжжя. Там постійний потік пасажирів, ми зараз багато в чому пріоритезуємо ці потоки, будемо продовжувати давати максимум поїздів. І окрема історія — західна частина країни, зокрема, гори. Тут також можна розбити на декілька пунктів. Це реабілітаційно-оздоровча частина, адже маємо дуже багато дитячих груп, людей на реабілітацію та оздоровлення у Сваляві, Мукачеві, Славському. А інша частина — це внутрішній потік “туристів” всередині країни, хоча туризм сьогодні у дуже важкому стані, відповідно це якийсь рваний короткостроковий відпочинок плюс передислокація людей. Це напрямки на Львів, Ужгород, Івано-Франківськ, вони залишаються найбільш завантаженими.

Вокзали

— Ворог цинічно б’є по вокзалах. Наскільки вдається рятувати приміщення?

Усі пам’ятаємо Краматорську трагедію, а нещодавно у Херсоні. У нас існують чіткі протоколи, за якими відбувається посадка, висадка, наші бригади чітко знають, що їм робити, як виводити і заводити пасажирів. Вокзали мають укриття, за дуже рідкісними винятками. Тут важливо зазначити, що залізниця в принципі не зупиняє рух. Ми не можемо собі дозволити зупинитися з кількох міркувань. Їдуть і поранені, їдуть і стратегічні вантажі, ми не можемо зупинитися і чекати відбою тривоги. Відповідно, все продовжує їхати за графіком, а отже, посадка-висадка під час тривоги буде відбуватися через підземні переходи, наприклад. Десь ми можемо пришвидшити відправлення, а потім наздоганяти  автобусами і досаджувати пасажирів на наступній станції. Бували різні кейси, але стратегія така, що залізниця не зупиняється. Якщо повертатися до теми вокзалів, то вокзал — це точка збору людей не лише до потяга. На вокзалі завжди тепло, є електрика для підзарядки ґаджетів, є “старлінк” і чай.

Ціни на квитки

— Чи дорожчатимуть залізничні квитки?

У грудні ми зробили часткове подорожчання міжнародних квитків, необхідне, щоб ціна всередині країни залишалася незмінною. Тобто, ми не бачимо можливості, навіть морально-етичної, підвищувати ціни на внутрішні пасажирські перевезення.



© Inshe.tv

Share Button
TwitterFacebookGoogle PlusYoutube