10 листопада 2022 року чергова медсестра приймального відділення Снігурівської центральної районної лікарні Оксана Гоник запам’ятала на все життя як один з найщасливіших. Це день звільнення міста Снігурівка Миколаївської області. За 8 місяців окупації будинок Оксани було майже знищено – прилетіла ракета. А чергування у лікарні були окремим фронтом – пацієнти часто приходили на лікування з автоматами…
Свою історію Оксана Гоник довірила музею “Голоси мирних” Фонду Ріната Ахметова.
Мешканці Снігурівки Миколаївської області відчули, що таке “руський мир”, ще до того, як до міста увійшла російська армія.
“На нашу вулицю прилетіла ракета. Постраждала вся вулиця, не лишилося жодного будинку, який би не постраждав від цієї ракети. У нас були діти до року на вулиці, були їх мами… Це була дуже велика трагедія на той момент”, – розповідає Оксана.
А далі почалася окупація. Оксана якраз тоді стала працювати медсестрою у поліклінічному відділенні, – її попросили допомогти там. Звісно, що до закладу навідувалися й ворожі військові.
“Вночі, якщо нікого не було, а я чергувала, то брала ніж, лягала в ліжко і прикривалася ковдрою. Так і проводила ніч – постійно з ножем. Чи захистив би він мене той ніж, якби його довелося використати? Я не знаю”, – зізнається жінка.
