Під час повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України в зоні бойових дій опинилося майже 300 тисяч гектарів Миколаївської області – в 3-х районах та 20-ти громадах. У цій зоні розташовані 79 об’єктів природно-заповідного фонду площею понад 56594 га.
Під окупацією з 6 березня до 11 листопада 2022 року та безпосередньо на лінії зіткнення знаходилися 16 об’єктів, загальною площею 43933,7 га: Чорноморський біосферний заповідник, національний природний парк «Білобережжя Святослава», регіональні ландшафтні парки «Кінбурнська коса» та «Висунсько-Інгулецький», 7 заказників та 4 пам’ятки природи.
У рамках проєкту «Разом за екологічну демократію, справедливість та верховенство права в Україні», що діє за фінансової підтримки Міжнародної благодійної організації “Екологія – Право – Людина” та Уряду США, станом на 15 квітня 2023 року природозахисники дослідили 4 тисячі гектарів, що знаходилися в зоні бойових дій. Мета проєкту – встановити втрати біорізноманіття та оцінити шкоду, яку завдано довкіллю Миколаївщини під час російсько-української війни.
Про це розповів в. о. директора національного природного парку “Бузький Гард” Владислав Артамонов, пише журналістка Тетяна Бакоцька в статті для газети «Южная правда».
13 квітня 2023 року провели перше засідання Комісії з обрахунку збитків природно-заповідного фонду та лісової газузі Миколаївщини. Комісію створили згідно з розпорядженням голови Миколаївської ОВА з метою зібрати інформацію про збитки довкіллю під час війни.
«Завдяки спеціальним методикам ми зможемо зробити фінансову оцінку шкоди довкіллю. Ці цифри пред’являть окупантам у міжнародних судах, коли Україна подасть позов проти країни-агресорки щодо завданої шкоди. Держекоінспекція вже порахувала, що найбільше збитків завдано атмосферному повітрю. Наприклад, коли горить ліс, то є дуже багато викидів різних небезпечних газів. Сума збитків у нашому регіоні становить десятки мільярдів гривень», – сказав Владислав Артамонов.
За словами природозахисника, однією з найбільших загроз для біорізноманіття Миколаївщини є лісові та степові пожежі. Перші масштабні загоряння зафіксували в березні 2022-го року. А через півроку їхня площа значно перевищила 5 тисяч гектарів. Наприклад, у лісових урочищах біля Миколаєва, які знаходилися на лінії зіткнення, внаслідок обстрілів сталося 43 пожежі. Вигоріло 117,5 га на території природно-заповідного фонду.
Дослідники з’ясували, що в зоні ведення бойових дій опинились оселища, гніздування, місця зимівлі, нагулу, міграційні шляхи, нерестовища 161 виду тварин, які занесено до Червоної книги України. Тобто понад 70,3% від усіх видів Миколаївщини, які підлягають національній охороні: 59 видів безхребетних, 20 – риб, 1 – амфібій, 4 – плазунів, 52 – птахів, 25 – ссавців. У зоні бойових дій опинилися 44 види тварин, або 91,7% відзначених в межах області, які занесено до списків охорони Резолюції 6 Бернської конвенції. З них 5 видів ссавців, 34 – птахів, 2 – амфібій, 3 – плазунів, 2 – безхребетних.
Також експерти почали оцінювати збитки від засмічення земель відходами «війни», забруднення водних об’єктів та ґрунтів.
«Збирати дані про завдану шкоду – це дуже важка робота. Бо це не можна зафіксувати в тих місцях, де досі ведуться бойові дії або на окупованих територіях. Адже дослідники можуть там або загинути, або отримати поранення. Наприклад, на окупованому Кінбурнському півострові обстріли ведуть з обох боків», – розповів Владислав Артамонов.
Обрахунок збитків на Миколаївщині роблять завдяки дистанційним засобам. Це супутникові знімки за різні дати. Порівнюючи їх, експерти можуть зрозуміти, що відбувалося на конкретній території в різні періоди.
«На знімках чітко видно навіть моменти загорання. А на тих знімках, які зробили через кілька днів, вже видно яка площа вигоріла. Тільки так можна зробити обрахунки про наслідки пожеж, наприклад, на Кінбурнському півострові. Також ми зараз так працюємо по лінії зіткення в Баштанському районі. Там знаходиться Висунсько-Інгулецький регіональний ландшафтний парк. Дивимося на розвиток подій: як він вигорав, як збільшувалася кількість великих вибухів тощо», – сказав Владислав Артамонов.
Згідно з підрахунками, сума збитків на території Висунсько-Інгулецького РЛП становить як мінімум понад півмільярда гривень. Але це не остаточна цифра. Бо коли буде доступ до замінованих ділянок, дослідники працюватимуть за іншими методиками. І ця цифра може збільшитися в декілька разів.
Екологічне відновлення за стандартами ЄС
Стандарти охорони природи в Євросоюзі значно вищі, ніж в Україні. Тому нинішній євроінтеграційний курс нашої держави має сприяти збільшенню допомоги від країн-партнерів. Зокрема, на екологічне відновлення.
«Ми зараз готуємо пропозиції, як із постраждалими від війни екосистемами поводитися далі, як їх можна відновлювати хоча би до того стану, який був до війни. На деяких територіях це вже не вдасться. Але є й такі об’єкти, де це можна зробити. Хоча цей процес може тривати протягом десятиліть», – розповів Владислав Артамонов.
Рекомендації експертів включатимуть заходи безпеки: розмінування, убезпечення доступу дослідників до цих територій; розрахунок збитків на більш точні цифри, верифікація доказів злочинів проти довкілля та можливі варіанти повоєнного відновлення екосистем.
«Треба вирішувати, чи на цих територіях буде природне відновлення, чи вкладати гроші в штучне. Наприклад, у садіння лісів. Може, треба буде змінювати основні лісоутворюючі породи. Тобто попереду багато масштабної роботи», – сказав природозахисник.
За словами Владислава Артамонова, гроші на повоєнне відновлення довкілля можна отримати з держбюджету та з міжнародних фондів. Це можуть бути як невеликі локальні проєкти, так і багатомільйонні. Вони будуть спрямовані, наприклад, на відновлення екосистем, підтримку об’єктів природно-заповідного фонду, на відбудову інфраструктури на цих територіях, наукові дослідження тощо.
«Співпраця з міжнародними організаціями, особливо на місцевому рівні, – це дуже обнадійлива перспектива. Але ми мусимо підвищувати кваліфікацію наших фахівців, які працюватимуть з грантами. Нині ми потребуємо допомоги експертів, які можуть нас навчити, як правильно оформити заявку на грант та необхідну документацію англійською мовою згідно з європейським законодавством», – розповів Владислав Артамонов.
За словами експерта Української природоохоронної групи Віктора Скоробогатова, грамотно аргументуючи зв’язок між необхідними заходами екологічного відновлення та їхніми причинами (російською агресією), громади збільшують свої шанси отримати фінансування на природоорієнтоване відновлення. Тому екологи цієї громадської організації підготували рекомендації, що допоможуть громадам шукати фінансування на проєкти післявоєнного відновлення, писати грантові заявки, стратегічні плани розвитку тощо.
«Вигорання лісів на півдні України спричинить більш посушливі й вітряні умови життя, значно вищі температури влітку й значно нижчі взимку. Втрата лісосмуг призведе до масштабної вітрової ерозії й опустелювання. Отже, умови життя в нашому регіоні будуть менш сприятливими, ніж раніше. Тому громадам важливо вчасно відреагувати на екологічні ризики», – сказав Віктор Скоробогатов.
Експерт Української природоохоронної групи Віктор Скоробогатов створив карту, де зображено території природно-заповідного фонду Миколаївщини, що постраждали під час війни.
Об’єкти, що перебувають в тимчасовій окупації, на карті позначено червоним кольором:
– національний природний парк “Білобережжя Святослава” (весь парк крім ділянки “Солоне озеро”, що розташоване в межах Коблівської громади на материковій частині області);
– регіональний ландшафтний парк “Кінбурнська коса”;
– ділянки Чорноморського біосферного заповідника;
– орнітологічний заказник загальнодержавного значення “Ягорлицький”.
Загалом в окупації перебуває більше 40 тисяч гектарів територій та об’єктів природно-заповідного фонду, що являють собою територію Кінбурнської коси в межах Миколаївщини та акваторії Дніпрово-Бузького лиману, Чорного моря, Ягорлицької затоки. Окрім того, Ягорлицька затока згідно з Рамсарською конвенцією охороняється як водно-болотне угіддя міжнародного значення.
Зеленим та бірюзовим кольорами на карті позначено території, які постраждали найбільше зі всіх об’єктів природно-заповідного фонду, що перебували в тимчасовій окупації та зоні бойових дій, оточенні, вздовж яких проходили колони військової техніки агресора з 24.02.2022 до 11.11.2022 року:
– регіональний ландшафтний парк “Висунсько-Інгулецький” (південно-східні ділянки парку перебували в окупації);
– ботанічний заказник “Яковлівський” (перебував на лінії фронту);
– ландшафтний заказник “Мурахівський” (перебував на лінії фронту);
– ботанічний заказник “Івано-Кепине”(перебував на лінії фронту);
– ботанічний заказник “Єлизаветівка” (перебував в окупації);
– ботанічний заказник “Кримки” (перебував в окупації);
– ботанічний заказник “Лощина” (перебував в окупації);
– НПП “Білобережжя Святослава”;
– РЛП “Кінбурнська коса”;
– ділянки Чорноморського біосферного заповідника;
– заказник «Ягорлицька затока»;
– природний заповідник “Єланецький степ” (в околицях заповідника проходили колони техніки);
– ландшафтний заказник місцевого значення “Біла Криниця”;
– ботанічна пам’ятка природи “Пришиб” (перебував на лінії фронту);
– лісовий заказник “Володимирівська дача” (перебував близько до лінії фронту);
– ботанічна пам’ятка природи “Степок” (перебував на лінії фронту);
– лісовий заказник “Балабанівка” (зазнав впливу артилерією);
– гідрологічний заказник “Жовтневе водосховище” (міг зазнати впливу артилерії);
– лісовий заказник “Мішково-Погорілове” (міг зазнати впливу артилерії);
– заповідне урочище “Мар’ївське” (проходили колони техніки);
– ландшафтний заказник “Христофорівські плавні” (проходили колони техніки);
– ландшафтний заказник “Каталинський” (створили в 2023 році на території Куцурубської громади, що зазнає обстрілів. Вірогідно можуть бути пошкодження заказника);
– ландшафтний заказник “Петрово-Солониський”;
– ландшафтний заказник “Михайлівський” (проходила колона техніки);
– ландшафтний заказник “Михайлівський степ” (проходила колона техніки);
– ландшафтний заказник “Новоодеський”;
– ландшафтний заказник “Привільненський”;
– ландшафтний заказник “Новобірзулівський”;
– ботанічна пам’ятка природи “Громоклійська круча”;
– ботанічна пам’ятка природи “Старогалицинівська”;
– ландшафтний заказник “Півострів Піщаний”;
– лісовий заказник “Дорошівка”;
– ландшафтний заказник “ Вовча Балка”;
– гідрологічний заказник “ Щербанівське водосховище”;
– ботанічний заказник “Зеленгорова балка”;
– ландшафтний заказник “Новоодеські плавні”;
– ботанічний заказник “Михайло-Ларинський”;
– ботанічна пам’ятка природи “Балка”;
– ландшафтний заказник “Рацинська дача”;
– ландшафтний заказник “Богодарівка”;
– ботанічна пам’ятка природи “Магматити”;
– ботанічна пам’ятка природи “Балка Широка”;
– ботанічна пам’ятка природи “Добра Криниця”.
Загалом близько 70 територій та об’єктів природно-заповідного фонду могли зазнати пошкоджень. 20 з них знаходяться в Миколаєві.
За час повномасштабного вторгнення ГО “Українська природоохоронна група” надавала допомогу національним природним паркам “Білобережжя Святослава” та “Бузький Гард”. А також – природному заповіднику “Єланецький степ”. Це харчові продукти довготривалого зберігання, гігієнічні засоби, надувні матраци, завдяки яким люди могли швидко зробити собі спальне місце. Також допомагали облаштовувати місця перебування внутрішніх переселенців у адміністративних будівлях установ (адміністраціях парків та заповідника).
«Якщо був конкретний запит, то ми купували й передавали такі речі, як, наприклад, генератори. Це стало можливим завдяки співпраці з партнерами, такими як Франкфуртське зоологічне товариство в Україні та ГО “Екодія”. Також ми підтримуємо діяльність природоохоронних територій в умовах війни завдяки донатам на наш рахунок», – розповіла експертка Української природоохоронної групи Катерина Філюта.
Адміністрація НПП «Бузький Гард» отримала від ГО «Українська природоохоронна група» гуманітарну допомогу – автономний генератор для здійснення відновлювальних, ремонтних робіт та польових досліджень.
Як повідомляло Інше ТВ, Асоціація зоопарків України фінансово допомагає зоопаркам, які зараз знаходяться на окупованій території, – Топчий
