Атомники продовжують просувати проєкт щодо завершення будівництва Ташлицької гідроакумулювальної електростанції. До 25 лютого обговорюватимуть підняття рівня води в Олександрівському водосховищі, що може призвести до затоплення частини національного парку “Бузький Гард”.
Про це повідомляє «Суспільне Миколаїв» з посиланням на заступницю голови Миколаївської філії Національного екологічного центру України Інну Тимченко.
Ташлицька ГАЕС призначена для покриття пікових навантажень у південно-західній частині об’єднаної енергосистеми України. У разі добудови станції, її потужність збільшиться з 302 МВт до 906 МВт.
Олександрівське водосховище — є нижньою водоймою Ташлицької гідроакумулюючої електростанції, яка регулює баланс енерговиробництва Южноукраїнської атомної електростанції.
Що загрожує частині Національного природного парку Бузький Гард
За словами Інни Тимченко, 1 лютого “Енергоатом” опублікував звіт про оцінку впливу на довкілля, завершення будівництва Ташлицької ГАЕС та підняття рівня Олександрівського водосховища до рівня 16,9 метра і оголосив початок громадського обговорення, яке триватиме протягом 25 днів.
“В умовах воєнного стану громадське обговорення представлятиме збір зауважень, які будуть надсилатися Міндовкіллю. Опублікувати їх не можна (інформацію про звіт можна отримати тільки за запитом — ред.). Тобто, по суті, громадського обговорення не буде. Підняття рівня водосховища навіть на 0,9 метра буде призводити до значних наслідків для довкілля”, — говорить Інна Тимченко.
За словами екологині, якби не воєнний стан, природозахисники могли б організувати громадське обговорення, в якому всі могли б взяти участь. Але більшість захисників Бузького Гарду перебувають у лавах Збройних сил України й не можуть взяти участь в обговореннях.
Чим загрожує підняття рівня Олександрівського водосховища
За словами Тимченко, четверте чи п’яте підняття рівня води у водосховищі може ще більше порушити екологічну рівновагу річки Південний Буг.
“Зокрема, сильне зарегулювання річки призвело до того, що від Миколаєва до Южноукраїнська ця ділянка річки майже непридатна до питного споживання, тому що там перевищений вміст хлоридів, сульфатів, мінералізація. Це те, чому ми не можемо зараз використовувати воду Південного Бугу для питних потреб. І для зрошення її використання досить обмежене”, — розповідає екологиня.
Крім того, зі слів екологині, підняття рівня води призведе до часткового затоплення порогів та зменшення течії річки. Все це призведе до затоплення історичної національної пам’ятки — острова Гардового.
“Він вже частково був затоплений попередніми підняттями. Загалом було затоплено 27 гектарів території Національного природного парку “Бузький Гард”. На сьогодні це вже мільйонні збитки від втрати культурної, природної, туристичної цінності. За моїми розрахунками, у мене виходило до 10 мільйонів тільки по зменшенню туристичної привабливості”, — каже Інна Тимченко.
Атомники аргументують необхідність підняття рівня водосховища збільшенням маневрових потужностей Ташлицької гідроакумулювальної електростанції.
“Це допомога нашій енергосистемі з одного боку, з іншого боку є багато альтернатив, якими вони продовжують нехтувати, обґрунтовуючи це тим, що в цей проєкт було вже вкладено багато коштів. Хоча збитки, які будуть від проєкту для довкілля, для культурної спадщини, для джерела питної води значно більші, ніж ті кошти, що були вкладені”, — говорить Тимченко.
За словами природозахисниці, у світі застосовуються альтернативи гідроакумулювальним станціям там, де їх не можна будувати.
“Від них вже відходять, тому що зміни клімату диктують нові правила використання водних ресурсів. Ми будемо знову готувати обґрунтування, зауваження до звіту в рамках процедури оцінки впливу на довкілля”,— розповідає екологиня.
Думки руху опору про затоплення
Затоплювати Національний природний парк — це злочин, — говорить керівник Штабу опору затопленню Бузького Гарду Олег Кравець.
“У проєкті було спочатку зазначено 14 метрів, потім 16, хотіли 20,7, зараз вже погоджуються на 16,9 метра. Хтось скаже, що у нас недостатньо електрики, але для людей вона дешевшою не стає, більше її не стає. Україна має величезну кількість договорів, представники уряду дають гарантії, що ми будемо розвивати національні парки, збільшувати заповідний фонд, але, як бачимо, цього не робиться”, — говорить Олег Кравець.
Зі слів Олега Кравця, триває чотири судові справ, які пригальмували під час воєнного стану.
“Електроенергія сьогодні атомна, завтра вона може бути вітряна, сонячна, будь-яка, але сьогодні, в третьому тисячолітті крутити турбіни питною водою — це блюзнірство. Провідні науковці України сказали, що це проєкт ленінської доби, який не має нічого спільного з економічним розвитком”, — каже Олег Кравець.
Член Штабу опору затопленню Бузького Гарду Олександр Терещенко говорить, що будівництво ГАЕС — намагання атомників реалізувати свій проєкт радянської енергетики 60-х років.
“Я вже не говорю про абсолютну економічну абсурдність проєкту, купу маніпуляцій, коли стверджувалось, що для максимальної потужності станції достатньо чинного рівня, але чомусь постійно підіймається питання його підняття”, — говорить Олександр Терещенко.
Зі слів Терещенка, громадські обговорення під час війни не доцільні.
“Я не розумію, як можна виносити на громадські обговорення проєкт, який порушує водний кодекс, екологічне законодавство, законодавство про національну культурну спадщину. Я думаю, що це одна з причин, через яку нам буде складно вступити до Євросоюзу, тому що ми створюємо закони й самі їх порушуємо”, — каже Олександр Терещенко.
Як повідомляло Інше ТВ, На Миколаївщині селищна рада роздала 10 га землі НПП «Бузький Гард» у приватну власність – прокуратура через суд хоче їх повернути державі
