Вже четвертий місяць водопровод Миколаєва подає солону воду, непридатну для пиття.
Свердловини не вирішать проблеми водопостачання Миколаєва. Тому французька компанія зараз розробляє техніко-економічне обґрунтування моделі водопостачання міста.
Про це в ефірі телеканалу «НІС-ТВ» розповів генеральний директор МКП «Миколаївводоканал» Борис Дуденко, передає Інше ТВ.
За словами Бориса Дуденко, ідея прокласти водовід Дніпро-Миколаїв була вигідна і гарна, і ніхто не думав, що у ХІХ столітті буде вторгнення. Але місто лишилося питної води, і вирішити проблему, як раніше вважалось, за допомогою свердловин, неможливо. «Миколаївводоканал» почав відновлювати свердловини, які були пробурені в місті в 1986 році, а також бурити нові свердловини. Але з’ясувалось, що, чим більше води відбирається зі свердловини, тим більш солоною стає вода, яка прибуває. І майже по солях не відрізняється від річкової. А ця вода дуже «агресивна» – вона швидко кородує труби (в 2 рази збільшилась кількість поривів, є проблеми з насосним обладнанням), до того ж, з нею не працюють знезаражувальні бактерії.
Директор МКП «Миколаївводоканл» підкреслює, що дніпровська вода потребує мінімальної очистки й знезараження, і найкоротший шлях відновлення нормального водопостачання в Миколаєві – звільнення Херсонської області. Але коли це станеться, зараз сказати важко, тому було замовлено техніко-економічне обгрунтування вибору нового місця водозабору французькій компанії. За сприяння Міністерства розвитку громад і територій та особисто заступниці Міністра Наталії Хоцянівської проведено перемовини з Європейським Інвестиційним Банком, який погодився в якості грантової допомоги сплатити за роботу французьких спеціалістів.
За словам Б.Дуденко, є кілька варіантів, звідки брати таку кількість води, якої б вистачило для заповнення системи водопостачання нашого міста та її цілодобової роботи.
Перший варіант – піднятися вище руслом Південного Бугу, обрати місце, де якісна прісна вода, побудувати там станцію водозабору, прокласти трубопровід до Миколаєва.
Другий – продовжити закачування води з Дніпро-Бузького лиману, але поставити установки зворотного осмосу промислового масштабу, які є дуже енергозатратні.
За результатами роботи спеціалістів Миколаїв отримає техніко-економічний розрахунок, який покаже, що вигідніше.
“Там (в ТЕО – прим.ред.) будуть дві важливі цифри для міста – інвестиційна частина, тобто скільки треба витратити коштів на будівництво, та вартість кубометра води для споживача. Це дуже вагома праця, якою займаються біля двох десятків кваліфікованих інженерів”, – розповів Борис Дуденко.
Результат планують отримати до кінця грудня. Наступний крок – пошук інвестора.
