Росія розбудовує свій вплив на Африку, використовуючи Російську православну церкву (РПЦ), як інструмент м’якої сили, разом з військовими інструментами, такими як найманці Групи Вагнера, а також пропагандистськими, такими як телеканал RT.
Про це у Вашингтоні розповів дослідник британського Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) Семюель Рамані, передає Голос Америки.
Згідно з дослідженнями Рамані, діяльність РПЦ в Африці активізувалася після надання Константинопольським патріархатом томосу Православній церкві України у 2019 році та визнання нової церкви в Україні Александрійською православною церквою, юрисдикція якої поширюється на цілий африканський континент з центром в Єгипті.
Перед початком російського повномасштабного вторгнення в Україну у 2021 році РПЦ створила свій екзархат в Африці та почала відкривати нові парафії на африканському континенті, користуючись підтримкою російської держави.
“У 2019 році Росія прийняла перший африканський саміт у Сочі, і всі ці події, здається, збігаються саме з російським відродженням в Африці та зростанням амбіцій церкви, що додатково посилює тезу про те, що церква є інструментом російської держави, її м’якої сили”, – каже Рамані під час зум-обговорення своїх досліджень у вашингтонському Інституті досліджень зовнішньої політики.
З грудня 2021 року по липень 2023 року Російська Православна церква відкрила понад 200 парафій в Африці, згідно з її власними даними. При цьому Патріарх Московський і всієї Русі Кирил заявив, що окрім духовних, їм “вдалося розпочати реалізацію багатьох гуманітарних та освітніх проєктів”.
На зустрічах з африканськими лідерами під час російсько-африканського саміту в Санкт-Петербурзі, який відбувся 27 липня 2023 року, і який організовував президент Росії Володимир Путін, Патріарх Кирил назвав метою розширення присутності його церкви сприяння зміцненню російсько-африканських зв’язків, підвищення добробуту людей, будівництво нових шкіл, криниць, електричних підстанцій, лікарень та культурних центрів всюди, де є парафії.
Вакцина від ковіду, Група Вагнера, “традиційні цінності” – як Росія завойовує прихильність африканців
Експерти нагадують, що експансія РПЦ в Африці збіглася також з епідемією ковіду, коли представники російської держави запропонували африканським країнам свої вакцини на тлі спекуляцій, що західні країни затримували постачання вакцин до африканського континенту.
Росія тоді зробила велику рекламу своєї вакцини, але насправді її зусилля з просування Sputnik V в Африці зазнали невдачі через проблеми з регулюванням, виробничі та логістичні недоліки та бюрократичну інертність, наголошували в одному з досліджень експерти з африканських питань з Фундації Карнеґі.
Проте Росія зробила висновок зі слабкості своїх особистих та інституційних зв’язків, необхідних для просування своїх інтересів.
Москва мала добрі стосунки з деякими країнами континенту, яким вона ще з радянських часів продавала зброю. Тож просуваючи РПЦ як інструмент будування зв’язків та м’якої сили, Росія спиралася на військову силу – присутність своїх військових найманців з приватної військової компанії Вагнера, яка тепер перейменована в Африканський корпус.
“Центральноафриканська Республіка, де росіяни забезпечили найманців і охоронців Групи Вагнера для президента ЦАР, була однією з перших країн, де православна церква отримала офіційну реєстрацію після 2021 року”, – каже Рамані.
Починаючи з 2021 року, російські православні єпископи та священники їздять до Африки в пошуках нових можливостей у формі комерційних контрактів і священників, яких вони намагаються переконати перейти з Александрійського патріархату до Московського, кажуть дослідники.
“Їхнє найвдаліше маркетингове послання – те, яке пропагує патріарх Кирил – це теза “ми з вами дотримуємося спільних консервативних поглядів, ми проти західної вседозволеності, проти споживацтва”, і на економічному саміті в Санкт-Петербурзі Путін повторив те саме послання”, – нагадує Рамані.
Британський дослідник говорить, що про Україну Москва в Африці, як і всюди, розповідає, що це “нацисти” і “сатаністи”, і використовує для цього як церковних діячів, таких як митрополит Леонід, так і відомих пропагандистів, таких як російський філософ Олександр Дугін.
“Дуже промовисто, наприклад, що розбудову РПЦ за кордоном доручили Марії Львовій-Бєловій, яка була головним архітектором викрадення українських дітей і розшукується за це Міжнародним кримінальним судом”, – наголошує Рамані.
Як додає у своїй статті колишній американський дипломат Чарльз Рей, а нині голова Африканської програми Інституту досліджень зовнішньої політики, РПЦ стає ключовим компонентом застосування Кремлем м’якої сили в Африці. Російська церква сприяє багатьом консервативним і антизахідним позиціям, які поділяють чимало африканців, наприклад щодо одностатевих шлюбів, прав LBQT, та використання образу Заходу як колоніальних держав, а Росії – як антиколоніальної сили, що допомагає африканським країнам у їхній антиколоніальній боротьбі.
“Російська Православна Церква не обмежується керівництвом своєю новою африканською паствою, але також прагне керувати російсько-африканськими відносинами. РПЦ також допомагає Москві вербувати африканців для військової служби у війні проти України”, – пише Рей у статті, розміщеній на сайті Інституту досліджень зовнішньої політики.
Як наголошує Рамані, Росія намагається скористатися з того, що Захід менше звертає увагу на Африку, а коли звертає, то під час гострих криз, як у випадку з викраденням нігерійських дівчат екстремістським угрупованням Боко Гарам, коли США використали військові можливості на захист прав людини.
Проблема, однак, у тому, що в Африці з недовірою ставляться до будь-якого західного втручання, і пропаганді легко витлумачити таке втручання проти Заходу.
Наприклад, коли постало питання про придбання нігерійським урядом американських винищувачів, російська пропаганда подала проблеми з продажем як “занепокоєння США щодо прав LGBQT”, каже Рамані.
Подібний скандал виник в Уганді, де постало питання фальсифікації виборів, але в альтернативній реальності, яку допомагав створювати в Африці російський телеканал RT. Причина незадоволення США, за версією пропаганди, полягала у недотриманні прав LGBTQ.
Як каже Рамані, Росії вдається грати на почуттях гіркоти серед багатьох африканців, які кажуть, що Захід приділяє занадто багато уваги війні в Україні, замість того, щоб допомагати африканським країнам, зокрема тоді, коли точиться кривава війна у Судані, у країнах Сахелю та Центральної Африки.
Для просування цієї пропаганди Росія скористалася своїм телеканалом RT, послугами вже покійного очільника групи Вагнера – Євгена Пригожина, а також представників РПЦ.
“Зокрема, це митрополит Леонід (в миру Леонід Горбачов), який після смерті Пригожина є серед головних дійових осіб, що вступають у гру. Ще один – це олігарх Костянтин Малофєєв, чиї заморожені активи нещодавно було передано Україні”, – каже Рамані.
Він наголошує, що за допомогою таких фігур, як Малофєєв та його церковних зв’язків, Росія також успішно обходить західні економічні санкції.
Що може зробити Захід?
Говорячи про те, що Захід може протиставити політиці Росії в Африці, Рамані, вважає, що починати потрібно з того, щоб приділяти Африці більше уваги. Бо навіть аналітики, що працюють з африканськими темами, недостатньо приділяють уваги саме використанню Російської православної церкви для просування російської закордонної політики, каже Рамані.
“З погляду релігійних свобод, ми маємо дивитись на Російську православну церкву не як на суто релігійну організацію, а як агента інтересів Кремля, політичний інструмент, який не сильно відрізняється від групи Вагнера чи RT”, – сказав Рамані.
Він переконаний, що західні країни не лише мають перелаштувати свої пріоритети й повернутися обличчям до Африки, а і проводити більш скоординовану політику на континенті, використовуючи дипломатичні представництва різних країн.
Говорячи про майбутню американську адміністрацію Дональда Трампа, Рамані наголошує, що від неї очікують більше залученості до питання захисту християн в Африці, бо російський телеканал RT активно просуває цю тему, на відміну від західних ЗМІ.
За даними дослідників, православне населення Африки на південь від Сахари зросло з приблизно 3,5 мільйона у 1910 році до 40 мільйонів у 2010 році, що становить 15 відсотків світового православного населення.
Однак із цього населення 36 мільйонів проживає в Ефіопії, де вони складають близько 43% населення країни, і ще 3 мільйони – в Еритреї. Серед решти християн Африки на південь від Сахари православні складають невелику меншість. Еритрея – єдина африканська країна, де більшість складають православні.
