Сьогодні – День Конституції України: як ухвалювався головний документ країни, і що було до нього


06:3528.06.2024

В Україні 28 червня відзначають День Конституції. Головний державний документ був ухвалений саме цього дня рівно 28 років тому. Проте історія правотворення на українських землях почалася набагато раніше.

Більше про значення свята та шлях нашої країни до отримання Конституції – в матеріалі РБК-Україна.

День Конституції України. Чим важливе свято

На п’ятницю, 28 червня, припадає одне з головних державних свят – День Конституції. У 2024-му українці відзначають 28 річницю ухвалення головного нормативно-правового акту країни.

Цей день став значущим для державотворення України після здобуття незалежності, адже Конституція затвердила основні засади суверенної та демократичної країни:

визначила принципи взаємодії між суспільством і владою;

гарантувала права і свободи людини;

закріпила суверенітет держави над всією її територією, яка визнається недоторканною.

Примітно, що День Конституції є єдиним державним святом, яке закріплене безпосередньо в Конституції (стаття 161).

28 червня 2024 мало б бути неробочим днем для українців. Проте через воєнний стан вже третій рік поспіль вихідні на День Конституції та всі інші свята скасовуються.

Роки підготовки та “конституційна ніч”. Як ухвалювали основний закон держави

Через 5 років після проголошення незалежності Україна отримала Конституцію. Це сталося вранці 28 червня 1996 року у залі Верховної ради після 24 годин дискусій народних депутатів.

Загалом розробка документа тривала з 1992 року. Для цього була створена конституційна комісія. Проєкт Конституції понад 15 разів змінювався і доповнювався через суперечки та розбіжності представників різних гілок влади. Навіть перед остаточним ухваленням у другому читанні документ містив 6 тисяч правок.

Найбільші дискусії викликали питання затвердження державних символів, мови, статусу Криму. Частина нардепів спочатку відмовлялися погоджувати тризуб та синьо-жовтий стяг. Інші парламентарі вважали, що Крим має стати однією з областей країни, а не автономною республікою.

Також виникли складнощі з мовним питанням, зокрема щодо статусу російської. Врешті українську мову визнали єдиною державною, а іншим мовам нацменшин гарантували захист та розвиток.

Друге читання щодо проєкту Конституції розпочалося в Раді 27 червня о 9 ранку і перетворилося на справжній марафон, що отримав назву “конституційна ніч”. Нардепи працювали безперервно майже добу. Всі статті з трибуни парламенту зачитував депутат Михайло Сирота.

Саме він очолював конституційну комісію. Сирота зазначав, що боротьба за Конституцію була дуже виснажливою, і були моменти, коли здавалося, що все висить на волосині, і незалежної України не буде.

“Йшла боротьба за те, чи буде українська держава, чи йтиме вона тим курсом, яким йде увесь розвинутий світ?… 27 червня, коли ми зайшли о дев’ятій годині до Верховної ради, ми розуміли, що або ми, не виходячи з Верховної ради, завершимо прийняття Конституції, або що в Україні не буде Конституції”, – згадував він.

Все ж о 9:20 28 червня 315 голосами депутатів основний закон держави було ухвалено.

Які закони діяли на українських землях до сучасної Конституції

Процес правотворення на українській території почався задовго до ухвалення Конституції 1996 року. Як зазначають в Українському інституті національної пам’яті, наш конституціоналізм має власні особливості. Найголовнішими з них є демократизм, повага до суспільних та індивідуальних прав.

Ці засади формувалися протягом століть відповідно до національного характеру українців, способу життя, цінностей і суспільних відносин.

“Руська правда” Ярослава Мудрого

Перша збірка законів Київського князівства датується XI століттям. Вона містила норми кримінального, спадкового, торгового і процесуального законодавства.

“Литовські статути”

Увібрали в себе правові традиції Давньої Русі та середньовічної Європи. Встановлювали межі князівської влади та захищали права різних суспільних станів.

“Березневі статті” Богдана Хмельницького

Регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище України після Переяславської ради.

Конституція Пилипа Орлика

Конституцію гетьмана війська Запорізького Пилипа Орлика 1710 року вважають першою писемною конституцією Європи. У ній йшлося про обмеження прав гетьмана та необхідність поділу влади на судову, законодавчу, виконавчу.

“Статут про державний устрій, права і вольності УНР”

29 квітня 1918 року Центральна Рада прийняла Конституцію Української Народної Республіки. УНР проголошувалася суверенною державою, “самостійною і ні від кого незалежною”. Документ не набув чинності через державний переворот гетьмана Скоропадського.

Конституції радянської доби

За часів Радянського союзу в УРСР ухвалювали конституції в 1919, 1929, 1937 та 1978 роках. Остання діяла в Україні до 1996 року.

Радянські конституції декларували певний набір демократичних цінностей (загальне виборче право, право на працю і відпочинок, матеріальне забезпечення у старості, свобода совісті, слова, друку, зборів і мітингів), але вони були лише формальністю і насправді слугували прикриттям панування тоталітарного режиму та комуністичної партії.

При підготовці використовувалися наступні джерела: публікації Українського інституту національної пам’яті, “Суспільне Культура”, Wikipediа, текст Конституції України на сайт Верховної ради.



© Inshe.tv

Share Button
Twitter Facebook Google Plus Youtube