Україна уклала безпекову угоду з Литвою, яка прагне щорічно надавати 0,25% ВВП оборонної та безпекової допомоги українській державі

У Брюсселі Президент Володимир Зеленський та Президент Литви Гітанас Наусєда підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Литовською Республікою.

Про це повідомили в Офісі Президента України, передає Інше ТВ.

Схожі матеріали

198 боїв на фронті, особливо відзначились воїни 124-ї бригади ТрО ЗСУ, – Генштаб

24.11.2024

Рапіристка Аліна Полозюк з Миколаєва та її подруги по команді здобули «срібло» Кубку світу (ФОТО)

24.11.2024

Литва прагнутиме щорічно надавати Україні підтримку у сфері безпеки та оборони в розмірі 0,25 % ВВП.

Цьогоріч військова допомога нашій державі вже сягнула майже 80 млн євро, з них 35 млн євро спрямовані на чеську ініціативу із закупівлі артилерійських боєприпасів. І ця сума на 2024 рік постійно зростає за рахунок нових пакетів військової допомоги.

Литва надаватиме Україні підтримку в галузі безпеки та сучасного військового обладнання в наземній, повітряній, морській, космічній та кіберелектромагнітній сферах. Також потенційно Литва відновить військову тренувальну місію на території нашої держави.

Окремі положення Угоди фіксують спільну протидію гібридним загрозам, ядерним ризикам, а також передбачають посилення захисту критичної інфраструктури та співпрацю у сфері розвідки.

Литва працюватиме з Україною для визначення джерел фінансування, необхідних для розвитку оборонно-промислового комплексу нашої держави.

У документі чітко закріплена підтримка Української формули миру та членства нашої країни в ЄС і НАТО. Окремі блоки стосуються притягнення агресора до відповідальності, посилення санкцій проти РФ та роботи над створенням компенсаційного механізму.

Литовська Республіка продовжуватиме надавати Україні гуманітарну допомогу та братиме участь у відбудові нашої країни.

Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Литовською Республікою

Преамбула

Україна та Литовська Республіка (далі разом – «Сторони» або «Україна та Литва»):

Рішуче засуджуючи повномасштабну агресивну війну Росії проти незалежної, мирної та демократичної держави Україна, а також пособницьку роль Білорусі в її веденні,

підтверджуючи свою непохитну підтримку суверенітету, незалежності й територіальної цілісності України та Литви в межах їхніх міжнародно визнаних кордонів з 1990 та 1991 років відповідно, включно з їхніми територіальними водами,

нагадуючи про Резолюцію № XIV-930 «Про агресію Росії та Білорусі проти України» від 24 лютого 2022 року та Резолюцію № XIV-2491 «Про всебічну підтримку задля перемоги України» від 14 березня 2024 року, ухвалені Сеймасом Литовської Республіки, у яких однозначно та незмінно висловлюється підтримка України та непохитна відданість Литви зміцненню суверенітету й добробуту України,

віддані загальним цінностям демократії, верховенства права, належного врядування та поваги до прав людини та основоположних свобод,

підтверджуючи принципи міжнародного права, відображені у Статуті Організації Об’єднаних Націй, Гельсінському заключному акті, Паризькій хартії, включно з незалежністю, суверенітетом і територіальною цілісністю держав і непорушністю кордонів, які є основоположними для європейської та світової безпеки,

спираючись на глибоке історичне коріння дружби між своїми народами, а також на стратегічне партнерство між Україною та Литвою,

зобов’язуючись підтримувати Україну в цей найскладніший час до її перемоги над російським агресором,

повністю підтримуючи невід’ємне право України на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН для захисту своєї незалежності та суверенітету й відновлення своєї територіальної цілісності,

відзначаючи, що мужня боротьба України проти російської держави-агресора відіграє вирішальну роль у захисті євроатлантичної безпеки та заснованого на правилах міжнародного порядку,

рішуче підтримуючи прагнення України до повноправного членства у Європейському Союзі (ЄС) та Організації Північноатлантичного договору (НАТО),

нагадуючи, що Росія, яка розв’язала неспровоковану, невиправдану й незаконну агресивну війну проти України, залишається головною загрозою не лише для незалежної й демократичної України, а й для Литви, усього євроатлантичного простору, демократичного та заснованого на правилах світового порядку, а також глобального миру й стабільності,

нагадуючи про попередні окупації Росією обох країн, схильність Росії до історичного ревізіонізму та численні жахливі злочини минулого, як-от масові депортації, штучний голод, політичні переслідування та багато інших, відповідальність за які так і не була понесена, прагнучи забезпечити повну відповідальність Росії за її злочин агресії проти України та інші найтяжчі порушення міжнародного права, спрямовані проти українського народу, будучи готовими до спільної роботи для притягнення до відповідальності як виконавців, так і політичного керівництва, відповідальних за ці жорстокі акти,

усвідомлюючи масштаб і тяжкість руйнувань, спричинених вторгненням російської армії, і висловлюючи готовність допомогти Україні у відбудові держави,

підтримуючи всі зусилля з допомоги Україні, спрямовані на її перемогу, водночас будучи переконаними, що досягнення тривалого миру можливе лише завдяки наполегливості та зміцненню альянсів,

спільно вирішили зміцнювати співробітництво у сфері безпеки шляхом реалізації довгострокових двосторонніх зобов’язань у сфері безпеки та заходів, викладених у цій Угоді про співробітництво у сфері безпеки (далі – Угода).

Частина І. Вступ

Сфера застосування

1. Ця Угода спрямована на подальше виконання Спільної декларації «Групи семи» на підтримку України (Декларація G7), ухваленої членами «Групи семи» (G7) у Вільнюсі 12 липня 2023 року. У цьому зв’язку Литва приєдналася до Декларації разом з іншими країнами Балтії через Спільну декларацію прем’єр-міністрів Литви, Латвії та Естонії від 17 серпня 2023 року.
2. Ця Угода ґрунтується на Договорі про дружбу і співробітництво між Україною і Литовською Республікою від 8 лютого 1994 року. Сторони продовжуватимуть шукати шляхи задля подальшого зміцнення стратегічного довгострокового партнерства.
3. Цією Угодою Сторони поглиблюють своє співробітництво та партнерство, що ґрунтуються на зобов’язанні відстоювати й захищати заснований на правилах міжнародний порядок, спільні принципи демократії, верховенства права, основоположні права та свободи людини, а також право кожної держави визначати власні механізми забезпечення безпеки.
4. Визнаючи значний прогрес України у впровадженні реформ, Литва залишається рішуче відданою повній європейській та євроатлантичній інтеграції України. Сторони підтверджують, що сильна, безпечна, незалежна та процвітаюча Україна – повноправний член ЄС і НАТО – стане вагомим внеском у забезпечення миру та безпеки у Європі та євроатлантичному регіоні. Сторони чітко переконані, що лише членство України в НАТО забезпечить їй найсильніші гарантії безпеки та надійний чинник стримування, необхідний для недопущення будь-яких можливих спроб агресії експансіоністської Росії. Ураховуючи рішення Вільнюського саміту НАТО, Сторони продовжуватимуть активну координацію та співпрацю на шляху України до набуття членства в Альянсі якнайшвидше. Після ухвалення Європейською радою 15 грудня 2023 року рішення про початок переговорів з Україною про вступ Сторони працюватимуть над якнайшвидшим набуттям Україною членства в ЄС.
5. Основними компонентами безпекових зобов’язань, що охоплюються цією Угодою, є:

– забезпечення регулярних зустрічей між Сторонами в межах стратегічного та політичного діалогу з усіх питань, що стосуються оборони України від агресора та перемоги України;

– надання Литвою військової, гуманітарної та фінансової підтримки Україні для захисту та відновлення її територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів;

– поглиблення взаємовигідного співробітництва у сфері безпеки;

– зміцнення економічної й енергетичної стабільності та стійкості України;

– підтримка якнайшвидшого руху України до членства в НАТО, зокрема шляхом надання допомоги Україні у виконанні порядку денного реформ і подальшому підвищенні оперативної сумісності з НАТО, обміну литовським досвідом і знаннями;

– підтримка набуття Україною повноправного членства в ЄС;

– інші сфери, узгоджені в межах Стратегічного діалогу.

Частина ІІ. Стратегічний та політичний діалоги

1. Стратегічний діалог

Сторони проводитимуть регулярні зустрічі у форматі Стратегічного діалогу на рівні президентів, прем’єр-міністрів та міністрів закордонних справ і оборони. На цих зустрічах визначатимуться стратегічні орієнтири співпраці Сторін щодо імплементації цієї Угоди протягом наступних 2-3 років та здійснюватиметься нагляд за станом поточної співпраці. Ці зустрічі проводитимуться на вимогу однієї зі Сторін, бажано не рідше одного разу на рік.

1. Політичний діалог

Сторони проводитимуть регулярні зустрічі в межах Політичного діалогу на рівні політичних директорів міністерств закордонних справ та оборони, а також директорів відповідних департаментів цих міністерств. Ці зустрічі мають проводитися на вимогу однієї зі Сторін, бажано не рідше одного разу на рік. Сторони також забезпечуватимуть тісний діалог та співробітництво між відповідними галузевими міністерствами.

1. Співпраця на міжнародних форумах

Сторони тісно співпрацюватимуть на міжнародних майданчиках та здійснюватимуть скоординовані принципові дії міжнародних інституцій та інших міжнародних партнерів на підтримку перемоги України над агресором і забезпечуватимуть якомога ширшу ізоляцію останнього, зокрема, але не обмежуючись, шляхом виключення агресора з міжнародних організацій та форматів і призупинення його прав як члена у відповідних керівних органах цих організацій. З метою координації дій у цій сфері на регулярній основі проводитимуться зустрічі між Сторонами на рівні глав представництв Сторін при міжнародних організаціях. Координація між главами представництв Сторін у третіх країнах також буде спрощена.

Частина ІІІ. Безпека, оборона та військове співробітництво

1. До початку повномасштабної агресивної війни Росії проти України Литва надала Україні життєво важливу підтримку летальною зброєю, включно з критичними засобами протиповітряної оборони, що сповільнило просування агресора на початку 2022 року. Надавши понад пів мільярда євро військової підтримки за два роки, Литва стала одним із найбільших постачальників військової допомоги Силам безпеки й оборони України, спрямованої на протидію російській агресії. Литва також надала матеріальну підтримку, навчання та реабілітацію поранених українських військовослужбовців. Литва продовжуватиме підтримувати Україну стільки, скільки буде необхідно, щоб Україна могла ефективно захищати свій суверенітет і відновила свою територіальну цілісність. Уряд Литви прагнутиме щорічно надавати Україні безпекову та оборонну підтримку в розмірі 0,25% її річного ВВП. У 2024 році військова допомога Литви Україні вже досягла майже 80 мільйонів євро, включно з 35 мільйонами євро, виділеними на чеську ініціативу щодо спільних закупівель артилерійських снарядів для України, і збільшиться завдяки подальшим пакетам протягом цього року.
2.  Сторони нагадують про невід’ємне право держав на індивідуальну та колективну самооборону, закріплене у статті 51 Статуту ООН, та про незаконність будь-яких спроб змін кордонів шляхом застосування сили. Сторони підтверджують, що безпека України є невід’ємною частиною євроатлантичної та глобальної безпеки. Сили безпеки й оборони України захищають не лише державний суверенітет, незалежність і свою територію, а й Статут ООН, спільні цінності та основоположні принципи демократії, прав людини та міжнародного права. Сторони підтверджують суверенне право кожної держави вільно обирати способи забезпечення своєї безпеки.
3.  Партнерство Литви з Україною у сфері безпеки базується на міцному історичному підґрунті. Наші народи мають тісні історичні зв’язки, ми відзначаємо спільні перемоги над ворогом, де наші солдати продемонстрували свій дух і рішучість. Литва прагне підтримати Україну в її боротьбі за незалежну, демократичну та суверенну державу в межах її міжнародно визнаних кордонів, спроможну стримувати й захищатися.
4.  Підтверджуючи, що майбутнє України – в НАТО, Сторони визнають, що двосторонні зобов’язання у сфері безпеки не замінюють майбутнього членства України в НАТО, а доповнюють і підтримують майбутнє повноправне членство України в Альянсі. Литва прагнутиме допомогти Україні поглибити її оперативну сумісність із НАТО, а також прискорити перехід України на техніку та стандарти НАТО.
5.  Сторони працюватимуть разом та з іншими партнерами України над забезпеченням того, щоб Сили безпеки й оборони України були здатні повністю відновити територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів із 1991 року, включно з її територіальним морем, а також над підвищенням стійкості України, щоб вона була достатньою для стримування та захисту від майбутніх нападів та актів примусу. Це охоплюватиме, але не обмежуватиметься цим, спільну роботу над тим, щоб військові та невійськові інституції безпеки України могли ефективно працювати відповідно до євроатлантичних стандартів і були повністю підзвітні українському народові, парламенту та уряду.
6.  У межах цієї Угоди:

● Сторони спільно працюватимуть над забезпеченням стійкості Сил безпеки й оборони України, здатних захистити Україну зараз і стримувати російську агресію в майбутньому. Це здійснюватиметься шляхом подальшого надання безпекової допомоги та сучасного військового обладнання в сухопутній, повітряній, морській, космічній та кіберелектромагнітній сферах з акцентом на найбільш нагальні потреби України через сприяння підвищенню оперативної сумісності з євроатлантичними партнерами.

● Разом з іншими міжнародними партнерами Литва допомагатиме Україні посилити спроможності стримування зовнішніх агресорів, підтримуючи розвиток сучасних Сил безпеки й оборони відповідно до проєкту Сил майбутнього, що стають усе більш оперативно сумісними з НАТО й роблять свій внесок в об’єднані сили Альянсу. Це охоплює розвиток сучасного оборонного сектору в Україні та шлях до майбутнього членства в НАТО через підтримку Литви:

• радників з питань реформ Міністерства оборони України (МО) та Генерального штабу Збройних Сил України;
• підготовку військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, включно з програмами підготовки інструкторів;
• залучення до співпраці з метою розвитку системи військової освіти в Україні для узгодження її з принципами та стандартами НАТО;
• зміцнення цілісності оборонного сектору України;
• участь у коаліціях спроможностей та інших форматах, спрямованих на посилення спроможностей України та її права на самооборону;
• надання летальних і нелетальних пакетів допомоги для задоволення нагальних потреб;
• вивчення варіантів надання допомоги у накопиченні достатніх запасів, необхідних Україні для відбиття можливих майбутніх агресій;
• реабілітацію та медичне лікування українських військовослужбовців;
• ремонт військової техніки.
•  Литва продовжуватиме надавати довгострокові консультації та підтримку з питань оборонного управління й політики з метою зміцнення МО України. Литва залишається відданою продовженню надання допомоги МО України у проведенні оборонних реформ. На прохання України литовські радники з питань національної безпеки виконували свою роботу під час війни та продовжуватимуть її доти, доки це буде потрібно Україні. Основні напрями консультацій охоплюють: 1) професійну військову освіту, 2) управління людськими ресурсами, 3) командування та управління, 4) кіберзахист та 5) розвиток військових спроможностей.
•  Литва намагатиметься зробити значний внесок у зусилля України з розмінування. Україна та Литва спільно очолюватимуть коаліцію з розмінування. Коаліція має на меті, по-перше, реагувати на нагальні та невідкладні потреби Міністерства оборони України та Сил безпеки й оборони України у сфері розмінування, а, по-друге, сприяти розвитку сучасних, актуальних можливостей розмінування як довгострокової мети («оснастити, навчити, підтримувати»). Як і інші коаліції спроможностей, коаліція з розмінування зосередиться на створенні дієздатних, стійких підрозділів з розмінування відповідно до західних стандартів і з відповідними структурами обслуговування й ремонту. Державна установа Литовської Республіки «Центральне агентство з управління проєктами» призначена для здійснення закупівель і управління коштами для діяльності коаліції з розмінування, якщо інше не узгоджено партнерами коаліції з розмінування в угодах або домовленостях, що стосуються коаліції з розмінування.

Сторони продовжуватимуть працювати над забезпеченням і подальшим розвитком діяльності з гуманітарного розмінування шляхом залучення відповідних правоохоронних інституцій, зокрема через навчальні ініціативи та розгортання спеціалізованих груп із гуманітарного розмінування.

1. Сторони погоджуються, що всі закупівлі, необхідні для реалізації коаліції з розмінування та пов’язані з питаннями оборони або безпеки, відповідатимуть визначеним процедурним правилам укладання угод, включаючи, але не обмежуючись, правила прозорості, критерії запрошення до переговорів, правила та вимоги переговорного процесу, перевірку відповідності та вибору постачальників і укладання угод та процедури перегляду. Процедурні правила укладання угод будуть визначені:
   1. компетентними органами України та Литви разом з іншими партнерами в межах міжнародних угод або домовленостей на виконання завдань коаліції з розмінування,
   1. державна установа Литовської Республіки «Центральне агентство з управління проєктами» дотримуватиметься цих процедурних правил під час здійснення закупівель, пов’язаних з аспектами оборони або безпеки у межах коаліції з розмінування.
2.  Литва залишається відданою розвитку та зміцненню тристоронньої литовсько-польсько-української бригади «ЛитПолУкрбриг», метою якої є обмін західною практикою та процедурами з українськими військовослужбовцями та передача військової культури НАТО в українські військові підрозділи.
3.  Литва відновить свою військову тренувальну місію в Україні у майбутньому, доповнивши таким чином свої загальні національні та міжнародні зусилля з підготовки українських військовослужбовців.
4.  Сторони співпрацюватимуть, де це практично можливо, у сфері морської безпеки відповідно до Конвенції ООН з морського права та інших міжнародно-правових документів. Литва прагнутиме підтримати Україну у розвитку її морських спроможностей.

1.  Розвідка та контррозвідка

Сторони продовжуватимуть поглиблювати співробітництво у сфері розвідки та контррозвідки відповідно до рамок, встановлених двосторонніми договорами, з метою виявлення, запобігання та стримування підривної діяльності Росії, інших ворожих держав чи їхніх недержавних суб’єктів для убезпечення України та Литви від такої зловмисної діяльності. Цього буде досягнуто, зокрема, але не обмежуючись, шляхом обміну розвідувальною інформацією та досвідом, а також через співробітництво між розвідувальними та безпековими службами Сторін, включно з реалізацією спільних ініціатив та проведення навчань.

1.  Кіберпростір

1) Сторони спільно працюватимуть над підтриманням тісної співпраці у сферах кібербезпеки та кіберзахисту для запобігання, виявлення, стримування й протидії російській та будь-якій іншій кіберагресії, кібершпигунству та гібридній війні, а також виявлення та стримування безвідповідального і зловмисного використання кіберпотенціалу будь-якими державними та недержавними суб’єктами проти Сторін. Цього буде досягнуто шляхом посилення кіберстійкості, захисту критичної інфраструктури та надання технічної допомоги Україні.

2) Сторони визнають необхідність концентрації спільних зусиль та об’єднання технічних, фінансових і людських ресурсів з метою забезпечення належного реагування у разі виникнення серйозних національних або міжнародних кіберінцидентів з використанням багатонаціональних можливостей кіберзахисту.

3) Сторони працюватимуть над створенням механізму швидкого надання експертних послуг у сфері кібербезпеки, зокрема шляхом обміну інформацією про кіберзагрози та атаки, а також про останні ситуації та дані під час масштабних кіберінцидентів.

1.  Сторони обмінюватимуться досвідом у створенні та розвитку власних науково-дослідних продуктів у сфері кібербезпеки та прагнутимуть до взаємовигідного співробітництва у межах спільної роботи у Регіональному центрі кіберзахисту у Литві.

1.  Протидія хімічним, біологічним, радіологічним та ядерним (ХБРЯ) ризикам

Сторони мають намір і надалі розширювати наявне двостороннє співробітництво з метою посилення стійкості до ризиків, пов’язаних із ядерною, біологічною та хімічною зброєю. Литва має намір вивчити шляхи надання підтримки Україні у розвитку її можливостей цивільного захисту та стійкості до ризиків, пов’язаних із ХБРЯ.

1.  Зобов’язання України:

1) Прагнучи допомогти Литві у зміцненні її можливостей зі стримування та оборони від потенційної майбутньої агресії з боку Росії, Україна співпрацюватиме з Литвою у сфері обміну накопиченими знаннями та досвідом, що ґрунтуються на бойових місіях та операціях, проведених під час повномасштабної російської агресивної війни. Очікується, що досвід, здобутий Україною у війні з Росією, матиме значну цінність при розробці оборонних стратегій, а також військових спроможностей для самооборони Литви.

2) Сторони прагнутимуть забезпечити такий рівень військового потенціалу України, щоб у разі зовнішньої військової агресії проти Литви Україна була здатна надати ефективну військову допомогу. Сторони визначатимуть умови, формат та обсяг такої допомоги у своїх двосторонніх домовленостях.

3) Україна забезпечить, щоб військова допомога Литви використовувалася виключно для оборони України відповідно до принципів Статуту ООН та застосовувалася Силами безпеки й оборони України згідно з міжнародним правом, зокрема міжнародним гуманітарним правом та правом захисту прав людини. Сторони співпрацюватимуть з метою запобігання нецільовому використанню та незаконному обігу військових матеріалів, наданих Україні.

1.  Співробітництво в оборонній промисловості

Україна та Литва працюватимуть над наданням оборонній промисловості України потужного потенціалу, який дасть Україні змогу відновити свою територіальну цілісність, слугуватиме головним рушієм економічного відновлення та буде важливою частиною ефективного стримування майбутніх спроб агресії задля забезпечення миру і процвітання України, Литви та всієї Європи.

Литва й надалі докладатиме зусиль для кооперації литовської та української оборонної промисловості у формі спільних підприємств, спільних інвестицій, масштабування чи локалізації виробництва або спільних оборонних проєктів. Ці зусилля охоплюватимуть створення привабливого середовища для співробітництва у сфері досліджень і розробок з метою застосування досвіду, здобутого Україною під час війни, який може бути корисним при розробці та/або виробництві нових товарів військового або подвійного призначення. З цією метою Литва працюватиме з Україною над визначенням найбільш ефективних інвестиційних сфер та нарощуванням зусиль, спрямованих на зменшення наявних бар’єрів для співробітництва.

Литва працюватиме з Україною над усуненням наявних недоліків у ланцюзі постачання оборонних матеріалів, які перешкоджають розвитку потенціалу та можливостей як Литви, так і України у виробництві пріоритетних видів озброєнь і боєприпасів.

Литва співпрацюватиме з Україною у визначенні джерел фінансування, необхідних для розвитку оборонно-промислової бази України, що охоплюватиме надання інвестиційної та фінансової допомоги, зокрема під час війни та повоєнної відбудови.

Литва підтримуватиме зусилля України щодо інтеграції її оборонної промисловості у систему оборони й безпеки НАТО та ЄС. Зокрема, Литва підтримуватиме інтеграцію оборонної промисловості України у європейську оборонну технологічну та промислову базу, враховуючи також можливості, що надаються Європейською оборонно-промисловою стратегією та Європейською програмою оборонної промисловості.

1.  Співробітництво в галузі оборонних інновацій

Україна та Литва заохочуватимуть обмін інформацією про їхні відповідні оборонні дослідження та зусилля з розробки з метою реалізації спільних проєктів і програм, спрямованих на розвиток нових оборонних рішень.

Україна співпрацюватиме з Литвою у сфері з обміну накопиченими нею знаннями та досвідом під час ведення бойових дій та операцій, що охоплюють: безпілотні літальні апарати (БпЛА), системи протидії БпЛА; оптику, оптоелектроніку та лазери; сенсорні технології; порох та вибухові речовини.

Україна співпрацюватиме з Литвою у сферах досліджень, розробок та інновацій, забезпеченні випробувань для впровадження технологій у вищезазначених сферах.

Сторони мають взаємний намір створити Раду оборонної промисловості з питань  інновацій у військовій сфері, яка охоплюватиме інноваційні рішення для подолання низки викликів, включно з, але не обмежуючись, питаннями мін та боєприпасів, що не вибухнули, безпілотних систем, систем боротьби з БпЛА або розвитку контрбезпілотних систем та іншими дотичними сферами. Ця Рада слугуватиме спільною платформою для обміну досвідом, вивчення передових технологій і створення стратегій, спрямованих на підвищення військового потенціалу та ефективності за допомогою інновацій.

Частина IV. Невійськова безпека

1.  Співробітництво у сфері розбудови стійкості, зокрема протидії гібридним та диверсійним операціям

Литва поділиться своїм досвідом розбудови стійкості до економічного примусу та інших зловмисних впливів з боку авторитарних держав.

Сторони визнають, що Російська Федерація продовжує маніпулювати інформацією на підтримку своєї війни проти України, та співпрацюватимуть з метою підвищення спроможності України протидіяти загрозам інформаційній безпеці, таким як російські та будь-які інші інформаційні маніпуляції, зловмисні пропагандистські та дезінформаційні кампанії, що впливають на національну безпеку, а також продовжуватимуть обмін досвідом та співробітництво у сфері протидії іноземним інформаційним маніпуляціям та втручанням, зокрема шляхом спільної роботи у цій сфері у форматі Люблінського трикутника, а також освітніх та навчальних програм для спеціалістів.

Погоджуючись, що корупція є однією із загроз національній безпеці, демократії, що добре функціонує, та верховенству права, Сторони працюватимуть над підтримкою зусиль одна одної, щоб зробити свої правові та політичні системи більш стійкими до пов’язаних із корупцією загроз національній безпеці.

1.  Підтримка енергетичного сектору України

Литва продовжуватиме надавати допомогу Україні у відновленні пошкодженої та зруйнованої енергетичної інфраструктури, передаючи все наявне обладнання, засоби та інші необхідні матеріали й ресурси.

Визнаючи важливість децентралізації систем виробництва та розподілу енергії, а також лібералізації енергетичних ринків, Литва готова надати допомогу в модернізації української енергетичної системи відповідно до стандартів ЄС.

Литва поділиться з Україною своїм досвідом щодо розвитку сектору відновлюваної енергетики, а також енергоефективності та інших технологій «зеленої» енергії.

1.  Фінансова та гуманітарна підтримка

Литва продовжить активну співпрацю з донорами, насамперед ЄС, НАТО, G7 та міжнародними фінансовими організаціями, через внески до їхніх програм допомоги Україні та просування потреб із підтримки України. Литва ефективно координуватиме роботу з іншими донорами, щоб підтримка, яка надається, була ефективною та відповідала потребам України. З лютого 2022 року до березня 2024 року Литва внесла або взяла на себе зобов’язання надати Україні понад 90 мільйонів євро через інструменти підтримки ЄС, інструменти, якими керують міжнародні фінансові установи, а також на двосторонній основі. Литва сповнена рішучості надавати подальші внески через вищезазначені інструменти та на двосторонній основі в аналогічних обсягах протягом строку дії цієї Угоди.

1.  Реабілітація військовослужбовців та працівників правоохоронних органів

Після консультацій з українськими установами Литва підготує спеціальну програму з відновлення, реабілітації та реінтеграції тяжкопоранених українських військовослужбовців та працівників правоохоронних органів.

Частина V. Підтримка європейської та євроатлантичної інтеграції України та порядку денного реформ

1.  Сторони погоджуються, що членство України в ЄС і НАТО сприятиме безпеці та стабільності в регіоні. Литва продовжуватиме підтримувати членство України в ЄС, ділячись своїм досвідом європейської інтеграції та підтримуючи поточні реформи, засновані на принципах демократії, верховенства права, належного врядування та європейських цінностях. Литва продовжуватиме підтримувати членство України в НАТО, підтримуючи поточні пріоритетні реформи, рекомендовані НАТО.
2.  Литва також допомагатиме Україні у розбудові спроможностей українських інституцій впроваджувати необхідні реформи, надаючи технічну та експертну підтримку, зокрема в процесі переговорів про вступ та з координації питань, пов’язаних з інтеграцією до ЄС.

1.  Реформи у сфері правоохоронної діяльності, включно з поліцією та охороною кордону

Сторони тісно співпрацюватимуть у сфері інтегрованого управління кордонами з метою надання допомоги Україні у впровадженні стандартів та практик Європейського Союзу у сфері охорони кордонів. Ця співпраця включатиме, але не обмежуватиметься, організацією місій, тренінгів, практичних семінарів, обміном експертами, наданням матеріальної та іншої допомоги.

Сторони й надалі докладатимуть зусиль для спільної боротьби з транснаціональною злочинністю, зокрема контрабандою вогнепальної зброї та боєприпасів, торгівлею людьми, а також виявлення активів, які можуть бути арештовані у відповідних кримінальних провадженнях через обмін інформацією, аналізом та найкращими практиками, а також підготовку кадрів з питань боротьби із небезпечною організованою злочинністю та незаконним фінансуванням, спрямованим на підрив суверенітету, територіальної цілісності та внутрішньої стабільності України.

Сторони обмінюватимуться досвідом у сфері цивільного захисту та цивільної оборони, приділяючи особливу увагу питанням готовності та стійкості.

Сторони мають намір посилити співробітництво у митній сфері.

Сторони спільно працюватимуть над підтримкою України у сфері стійкості, відновлення та захисту критичної інфраструктури, транспорту та логістики, а також енергопостачання, зокрема військовими засобами, надаючи пріоритет, але не обмежуючись, сучасним засобам протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби, доступу українських фахівців до відповідних міжнародних програм та проєктів на своїй території та на території країн-партнерів. Ці зусилля охоплюють удосконалення нормативно-правової бази, виявлення найкращих практик, започаткування спільних освітніх та тренінгових програм для фахівців, організацію місій та інших ініціатив щодо визначення вимог до захисту критичної інфраструктури, розробки резервних планів міжвідомчих механізмів.

1.  Реформа правосуддя

Литовські інституції поділяться з Україною своїм досвідом та найкращими практиками у:

1) забезпеченні належного та ефективного функціонування судової влади і судів та доступі до правосуддя шляхом реформування судової влади, ефективного регулювання та розподілу навантаження на суди, а також інших регуляторних заходів, які забезпечують ефективне використання ресурсів, що виділені судам;

2) підвищенні довіри громадськості до інститутів правосуддя через відкритість та прозорість діяльності судів, створення системи правосуддя, орієнтованої на інтереси людей;

3) забезпеченні незалежності та стійкості судової влади через ефективну систему гарантій щодо непорушності строку повноважень судді, недоторканності особи судді, а також соціальних (матеріальних) гарантій, та через ефективне антикорупційне середовище;

4) створенні нормативно-правової бази використання цифрових та сучасних технологій у судочинстві з метою підвищення ефективності судових процедур та покращення доступності системи правосуддя.

1.  Боротьба з корупцією

Литовські антикорупційні інституції надаватимуть підтримку українським колегам та ділитимуться своїм досвідом у сфері боротьби з корупцією. Литва готова поділитися своїм досвідом та знаннями щодо формування національної політики у сфері боротьби з корупцією та запобігання корупції, зокрема з регулювання та підготовки національних антикорупційних заходів, забезпечення законодавчої прозорості та створення правової бази для викривачів корупції та їхнього захисту.

Частина VI. Співробітництво щодо забезпечення справедливого миру, у сферах санкцій та притягнення до відповідальності

1.  Справедливий мир

Припинення російської агресії в Україні має першочергове значення для майбутньої стабільності та безпеки в Європі та у євроатлантичному просторі.

Сторони залишаються відданими роботі над досягненням справедливого й тривалого миру, заснованого на суверенітеті та відновленій територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

Литва вітає та залишається відданою підтримці зусиль України щодо справедливого та сталого миру, які також базуються на принципах Української формули миру, та шляхом своєї участі в Українській формулі миру, включно з її інавгураційним Самітом та її імплементацією.

1.  Санкції

Сторони визнають, що належним чином запроваджені санкції мають значний вплив на російську економіку та є ефективним інструментом для обмеження доходів Росії та її проксі, а також їхнього доступу до фінансів, товарів, технологій та послуг, які їм необхідні для здійснення військової агресії проти України.

Сторони активно сприятимуть подальшому посиленню обмежувальних заходів Європейського Союзу проти Росії та суб’єктів як усередині, так і за межами Росії, які підтримують військову агресію Росії або обходять санкції в третіх країнах, доки Росія продовжує свою військову агресію проти України та не виведе війська з української території та не відшкодує завдані Україні збитки.

Сторони вживатимуть рішучих заходів на національному та регіональному рівнях для забезпечення неухильної імплементації санкцій, експортного контролю та цілеспрямованої боротьби проти обходу санкцій у всіх його формах, включно із запровадженням ефективних, пропорційних та стримувальних кримінальних санкцій щодо суб’єктів, які порушують або ухиляються від санкцій ЄС. Відповідно до литовського законодавства, штрафи, стягнуті за обхід санкцій, передбачені для передачі на відновлення та відбудову України.

Литва залишається відданою застосуванню та зміцненню регіонального підходу до уніфікованої імплементації санкцій як ефективного шляху підриву здатності Росії закуповувати товари й технології для підтримки своєї агресивної війни проти України. Литва продовжуватиме активну взаємодію та співробітництво з країнами на зовнішньому кордоні Європейського Союзу з Росією та Білоруссю із цього питання.

Сторони згідно з їхніми відповідними зобов’язаннями регулярно обмінюватимуться актуальною інформацією щодо запровадження та імплементації санкцій, а також стосовно переважних схем обходу санкцій та іншою необхідною інформацією, з дотриманням зобов’язань та національного законодавства.

1.  Притягнення до відповідальності

Усвідомлюючи, що досягнення сталого миру є неможливим без справедливості, Сторони підкреслюють важливість притягнення Росії, її політичного та військового керівництва, їхніх поплічників до відповідальності за злочини за міжнародним правом, що скоєні в Україні або проти України, перш за все та насамперед за злочин агресії, а також за завдану значну шкоду фізичним та юридичним особам, а також державі Україна внаслідок міжнародно-протиправних діянь Росії в Україні або проти України, включно з її агресією, що порушує Статут ООН.

Злочин агресії є найтяжчим міжнародним злочином, з якого походять усі інші міжнародні злочини, скоєні в Україні або проти України. Сторони залишаються відданими продовженню спільних зусиль у межах коаліції держав з опрацювання варіантів створення трибуналу щодо злочину агресії проти України та інших європейських, а також міжнародних форматів для створення повноцінного міжнародного спеціального трибуналу для покарання за злочин агресії проти України як найбільш ефективного способу притягнення до відповідальності керівництва Росії та її пособників.

Литва й надалі сприятиме розслідуванню воєнних злочинів, злочинів проти людяності та інших міжнародних злочинів, а також притягненню до відповідальності агресорів та їхніх пособників.

Литва залишається відданою підтримці національних та міжнародних зусиль у сфері кримінального переслідування, зокрема Міжнародного кримінального суду, Офісу Генерального прокурора, а також у межах Спільної слідчої групи та Міжнародного центру з переслідування за злочин агресії проти України (ICPA) шляхом надання фінансової та експертної допомоги.

Сторони продовжуватимуть брати участь у міжнародних судових процедурах, які сприяють розвитку міжнародного права з метою забезпечення відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини, включно зі злочином агресії, скоєні в Україні або проти України.

1.  Компенсація за шкоду, втрати або збитки, завдані російською агресією

Сторони підтверджують, що Росія повинна заплатити за довгострокову відбудову України. Литва, працюючи зі своїми партнерами, продовжуватиме вивчати всі законні шляхи, що відповідають чинним договірним зобов’язанням, законодавству ЄС та міжнародному праву, за допомогою яких російські активи можуть і повинні бути передані Україні для підтримки її оборони, відновлення та відбудови.

У пріоритетному порядку Сторони продовжуватимуть спільну роботу з державами «Групи семи» та іншими державами над створенням компенсаційного механізму для забезпечення відшкодування шкоди, втрат або збитків, завданих агресією Росії, як це передбачено Статутом Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, ухваленим Резолюцією Комітету міністрів Ради Європи CM/Res(2023)3. У цьому зв’язку Сторони вивчатимуть відповідні варіанти того, як можна було б використати заморожені російські активи для фінансування компенсаційного механізму з метою забезпечення швидкої та адекватної компенсації жертвам агресії.

Частина VII. Зміцнення макроекономічної стабільності України шляхом сприяння відновленню та відбудові

Литва продовжить активну участь у відновленні та відбудові України, і для досягнення цих цілей Литва виділить 24 мільйони євро. Литва визначила освіту, енергетику та охорону здоров’я як пріоритетні сфери: першочергова відбудова навчальних закладів, медичних установ, об’єктів критичної енергетичної інфраструктури, розвиток сфери надання реабілітаційних послуг. Інші галузі для внеску Литви також можуть бути обрані на основі потреб України та наявності відповідного литовського досвіду. Литва надаватиме технічну підтримку для підготовки проєктів і матиме за мету розроблення механізму, що дасть змогу залучити приватний сектор Литви до відновлення України.

Частина VIII. Співробітництво у разі майбутнього збройного нападу

У разі російського майбутнього збройного нападу на будь-яку зі Сторін, а також у разі значної ескалації агресії, що триває, на прохання будь-якої зі Сторін Сторони протягом 24 годин проведуть консультації у двосторонньому порядку або іншими каналами, які вони обидві вважатимуть прийнятними, з метою визначення відповідних подальших кроків.

У разі майбутнього нападу на Україну Литва консультуватиметься з Україною щодо її потреб під час здійснення нею свого права на самооборону, закріпленого статтею 51 Статуту ООН, та відповідно до своїх правових і конституційних вимог вона надасть швидку безпекову, військову та економічну допомогу. Литва також ініціюватиме зусилля, щоб накласти економічні санкції та інші витрати на Росію.

З метою забезпечення найширшої та найефективнішої колективної відповіді на будь-який майбутній збройний напад Україна та Литва можуть внести зміни до цих положень, з метою їхнього погодження з будь-яким механізмом, який Україна може додатково узгодити з її іншими міжнародними партнерами, включно з учасниками Декларації «Групи семи» від 12 липня 2023 року.

Частина IX. Прикінцеві положення

1.  Виконавчі та технічні угоди

За необхідності Сторони можуть визначити уповноважені органи для розробки та виконання цієї Угоди у конкретних сферах співробітництва. Уповноважені органи Сторін можуть укладати виконавчі та технічні домовленості щодо конкретних сфер співробітництва в межах виконання цієї Угоди.

Відповідно до Декларації «Групи семи» Сторони поділяють думку, що ця Угода не замінює курс України на набуття у майбутньому членства в НАТО.

Сторони мають намір забезпечити, щоб ця Угода залишалася чинною, допоки Україна прямує до майбутнього членства у євроатлантичній спільноті.

У разі якщо Україна стане членом НАТО до завершення строку дії цієї Угоди, Сторони ухвалять рішення щодо її подальшого статусу.

1.  Строк дії Угоди

Ця Угода залишатиметься чинною протягом десяти (10) років із дати її підписання.

Сторони можуть спільно домовитися про продовження дії цієї Угоди шляхом письмового повідомлення не пізніше ніж за 6 (шість) місяців до закінчення останнього десятирічного строку.

Ця Угода переглядатиметься після 5 (п’яти) років її дії. У будь-який час до неї можуть бути внесені зміни та доповнення, зокрема шляхом включення до неї додатків, за взаємною згодою Сторін, які укладатимуться у письмовій формі.

Положення цієї Угоди набирають чинності з моменту підписання.

Будь-які спори між Сторонами, що виникають у зв’язку з тлумаченням та/або виконанням цієї Угоди, вирішуватимуться шляхом переговорів або консультацій між Сторонами.

Дія цієї Угоди може бути припинена будь-якою зі Сторін у будь-який час. Така Сторона має поінформувати іншу Сторону шляхом письмового повідомлення щонайменше за 6 (шість) місяців до цього.

Припинення дії не впливатиме на реалізацію поточних заходів або проєктів, виконання та/або застосування яких було розпочато до дати припинення її дії, якщо тільки Сторони не домовляться про інше.

Підписано у Брюсселі 27 червня 2024 року у двох примірниках, кожний англійською, українською та литовською мовами, при цьому текст англійською мовою матиме переважну силу у разі виникнення будь-яких розбіжностей.

За Україну: Президент Володимир Зеленський

За Литовську Республіку: Президент Гітанас Наусєда

Загалом Україна уклала вже двадцять двосторонніх безпекових угод на виконання положень Спільної декларації G7 про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі 12 липня 2023 року. Україна підписала двосторонні безпекові угоди з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією, Ісландією, Норвегією, Японією, США, ЄС, Естонією та Литвою.

Як повідомляло Інше ТВ, Україна та ЄС підписали безпекову угоду. Також сьогодні, 27 червня, Україна та Естонія уклали безпекову угоду: Естонія цього року надасть оборонну допомогу на 100 млн.євро, а потім виділятиме 0,25% ВВП протягом 4 років