Історія однієї провокації. Біженку з України виманили із Швейцарії у Москву, а тепер засудили там до 12 років


10:5518.06.2024

Після вторгнення Росії в Україну Христина Любашенко з сім’єю втекла з Києва до Швейцарії. Грошей на життя не вистачало, і вона піддалася на вмовляння випадкового знайомого: поїхати в Росію і за винагороду запустити в Москві кулі з біло-синьо-білим прапором. Пізніше до обіцянок грошей додалися погрози і шантаж. 8 травня 2023 року українку затримали: на наміченому місці запуску на неї вже чекали оперативники Центру “Е”. Вчора 2-й Західний окружний військовий суд засудив 35-річну українку Христину Любашенко до 12 років ув’язнення, визнавши її винною в поширенні “фейків” про війну та участі в терористичній організації.

Про це пише російське видання Медіазона.

Прокурор вимагав для Христини Любашенко ще більше – 15 років ув’язнення, причому цей термін він просив з урахуванням пом’якшувальних обставин: раніше не судима, у неї маленькі діти, хворі мати і дідусь. При кожній згадці про дочок і хвору маму в підсудної в судовому “акваріумі” починали тремтіти губи.

За версією слідства, 8 травня 2023 року українка поставила колонки на вікно знімної квартири в підмосковному місті Долгопрудному і гучно ввімкнула запис з антивоєнною промовою та гімном України; це силовики визнали розповсюдженням “фейків” про армію (пункти “б”, “д” частини 2 статті 207.3 КК).

Того ж дня Любашенко на таксі поїхала на Воробйові гори в Москві і запустила в небо повітряні кульки з прив’язаним до них біло-синьо-білим прапором. Запуск куль слідство розцінило як участь у терористичній організації (частина 2 статті 205.5 КК): біло-синьо-білий прапор використовують багато російських антивоєнних активістів, але силовики вважають його прапором легіону “Свобода Росії”, визнаного Верховним судом терористичною організацією.

Розгляд справи Любашенка тривав лише два дні.

Виступаючи в дебатах 17 червня, адвокат Людмила Посмітна розповіла, що сталося з її підзахисною. Христина Любашенко жила в Києві з хворою на рак матір’ю, дідусем із деменцією і двома дочками. Після 24 лютого 2022 року сім’я втекла до Швейцарії й отримала там притулок.

Але грошей на життя їм ледь вистачало. Одного разу Любашенко познайомилася із сусідом на ім’я Віталій Юрченко, який, за словами адвоката, “видавав себе за біженця з України”. Чоловік спочатку давав Любашенку в борг, а потім попросив поїхати в Москву і за гроші провести там “мирну акцію проти війни”: запустити в небо жовто-сині кульки.

“Ні про прапор у колірній гамі біло-синьо-білий, ні про колонки, з яких має транслюватися гімн України і текст, ніякої мови на той момент не йшлося”, – підкреслила Посмітна. Підсудна підтвердила це.

Саме Юрченко, каже захист, купив Любашенко квиток в один кінець і зняв квартиру в Долгопрудному. Він же, за словами адвоката, ретельно контролював пересування жінки і давав їй доручення.

Христина Любашенко. Фото: Олександра Астахова / Медіазона

Любашенко прибула в Москву 5 травня 2023 року. Після цього Юрченко зажадав від неї виставити з вікна квартири колонки з антивоєнною промовою. Любашенко каже, що спочатку не хотіла цього робити, але знайомий почав погрожувати, що повідомить в органи опіки про дочок, яких вона залишила у Швейцарії, і їх заберуть у дитячий будинок. За словами захисниці, листування, під час якого Юрченко шантажував жінку, є в матеріалах справи.

Українка була змушена погодитися. 8 травня вона виставила на вікні колонки із записами проти війни, а потім поїхала на Воробйові гори запускати кульки. До кульок, за задумом організатора, мав бути прикріплений біло-синьо-білий прапор, який той назвав “прапором миру”. Спочатку, розповіла адвокатка, Любашенко мала забрати прапор зі схрону, але прапора там не виявилося, тож жінці довелося пошити його самій із синьої та білої тканини.

Усіма цими діями керував Юрченко, який, за словами захисниці, “добре орієнтувався” в Москві та Підмосков’ї. Любашенко запустила білі кульки зі шматком тканини, і її одразу ж затримали. Адвокатка зазначила, що полотно було прикріплено до куль за один кінець, тож розпізнати в ньому прапор складно: “До білих куль прив’язано тканину білого кольору, але оскільки ця тканина кріпиться за один кінець, то абсолютно не видно, чи є на ній смуги”.

У суді, як нагадала Посмітна, допитали оперативника з Центру з протидії екстремізму, який затримував Христину Любашенко. За словами поліцейського, він заздалегідь отримав від керівництва інформацію, що “якась особа влаштовуватиме протестну акцію” в Москві. Незрозуміло, підкреслює захисниця, яким чином силовики заздалегідь дізналися точне місце і час акції, при цьому оперативник запевняв, що на Воробйових горах вони помітили Любашенко випадково.

“Яким же професійним чуттям володіють наші оперативні співробітники, – пожартувала захисниця, – що змогли одразу розпізнати в дівчині з кульками, яка виходить з таксі, екстремістку і терористку, адже це так незвично – зустріти на вулицях Москви дівчину з кульками”.

Виступаючи в суді, адвокатка Посмітна наголосила, що єдиний доказ провини Любашенка – це протоколи допиту від 10 травня з зізнавальними показаннями, але й ті були отримані незаконно. По-перше, допит нібито відбувався в ІТТ, де немає ні комп’ютера, ні принтера, проте свідчення надруковані, а не написані від руки. По-друге, інтереси Любашенко за угодою представляв адвокат із Ростовської області Василь Доморадський, якого ні вона сама, ні будь-хто з її близьких не наймав. За словами захисниці, слідчий прийшов до Любашенко в ІТТ із “заздалегідь складеними протоколами допитів” і “кишеньковим” адвокатом.

“Любашенко, не читаючи і не заглиблюючись у текст заздалегідь складених свідчень, підписує ці протоколи, тому що і слідчий, і адвокат переконують її, що з нею нічого страшного не буде, скоро справу скерують до суду, там засудять на умовний термін за хуліганство, і вона повернеться до себе додому”, – розповіла захисниця. Спочатку українці справді закидали тільки хуліганство, але пізніше посилили обвинувачення.

Адвокатка просила суд закрити справу через відсутність ознак складу злочину.

Христина Любашенко в дебатах виступала українською мовою. Винною себе вона не визнає: “Як це діло зробилось, я думаю, вам усім зрозуміло”.



© Inshe.tv

Share Button
Twitter Facebook Google Plus Youtube