Росія вчетверо наростила кількість ударів по Херсону та області. Окупанти хочуть закріпитися десь на правому березі Дніпра, але їм не вдасться, каже голова Херсонської обласної військової адміністрації (ОВA) Олександр Прокудін.
Але найбільше лякають дрони, додає він. Б’ють по цивільних об’єктах, машинах із гуманітаркою та навіть похоронному транспорту: “Від початку року вже зафіксовано понад 600 випадків скидів вибухівки по області, 300 влучань FPV-шками”.
Знищують росіяни і бізнес. Минулого року показники посіву та збору врожаю становили лише 2% від довоєнних. Садівництво, вирощування овочів і баштанних культур – це ті галузі, які найбільше постраждали через теракт Росії на Каховській ГЕС.
Втім, Херсонщина нарощує тепми розмінування полів: “Нам на це відводили десятки років. А ми плануємо закінчити до кінця 2025-го”.
Як це вдається, чому до будівництва фортифікційних споруд долучають приватні компнії, та що Росія планує на південній ділянці фронту – Олександр Прокудін розказав в інтерв’ю LIGA.net.
“На Херсонщині чуємо вибухи кожні дві хвилини”
– Росія нарощує обстріли. Голова Запорізької ОВА Іван Федоров розповів, що проти лютого обстріли зросли мінімум удвічі. Чи є така тенденція у Херсонській області?
– Кількість ударів зросла більш ніж учетверо. За останні 10 днів ворог у середньому випускає близько 700 снарядів щодня. У січні-лютому було по 150. Росіяни продовжують атакувати зі ствольної, реактивної артилерії, танків, авіації, безпілотників.
“Чуємо вибухи кожні дві хвилини. Це просто тероризм. У нас пошкоджено 28 000 цивільних об’єктів: будинків, шкіл, дитсадків, лікарень”.
– Теж намагається вибити енергетичну інфраструктуру?
– Постійно. За понад два роки повномасштабної війни з Росією наші аварійні бригади навчилися оперативно відновлювати побиті комунікації. У нас якщо “приліт” по енергетичному об’єкту, то вже за добу енергетики зазвичай його відновлюють.
Після деокупації [на звільненій частині Херсонщини] не працювала жодна трансформаторна підстанція. Все відновлювали з нуля. Зараз 188 населених пунктів із 228 – зі світлом. Всі села і міста вздовж Дніпра вже півтора року без світла. Тому що там постійно “прилітає”.
У нас через спроби щось відновити багато загиблих і поранених енергетиків. Росіяни по них відкривають вогонь одразу.
– В яку суму оцінюються збитки?
– Колосальні. Лише одна Каховська ГЕС – це мільярд доларів. Загалом всі руйнування – десятки, а то і сотні мільярдів доларів. І ми ще не кажемо про лівий берег. Відновлення – це все на роки.
– На територіях, де немає світла, живуть люди?
– Так. Можливо, десята частина з тих, хто мешкав до великого вторгнення. Всі забезпечені генераторами, свердловини з водою погодинно, воду та гуманітарну допомогу – довозимо.
– Чи проводите примусову евакуацію з небезпечних районів?
– Евакуація є, і примусова теж. У прифронтових громадах дуже складна ситуація. От там, де світла немає, ми якраз примусово вивозили людей. Це 42 населені пункти. Завдяки нашій роботі, волонтерів, правоохоронців вивезли майже всіх дітей і їхні родини. На жаль, не всі тверезо оцінюють безпекову ситуацію. У 12 прифронтових населених пунктах залишаються 352 дитини.
Загалом із моменту деокупації правобережжя від росіян ми евакуювали більш ніж 45 000 людей. 6000 із них – саме діти.
– Є випадки, коли люди повертаються на окуповану частину?
– Поодинокі, але є. Це найстрашніше. Виїжджає жінка з дітьми, наприклад, а чоловік залишається. І за якийсь час вона їде назад.
– Як часто звучать тривоги у Херсоні? Через яку зброю?
– Тривоги звучать щодня, і до 10 разів. Але тривога може попередити лише про ракетну небезпеку і дрони. А російські війська б’ють по місту з тимчасово окупованого лівобережжя з артилерії, РСЗО, мінометів, танків, FPV-дрони застосовують. Про це не виходить попередити завчасно, між “виходом” і “прильотом” – секунди.
– Наскільки почастішало використання безпілотників?
– Росіяни нас ними кошмарять. Безпілотники сотнями літають, скидають вибухівку. Вже зафіксовано понад 600 випадків в області, 300 влучань FPV-шками з початку року.
“Цілять по цивільних, які вийшли в магазин, везуть гуманітарку. Навіть по похоронному транспорту. Дронів люди бояться більше, ніж іншої зброї”.
– І очільник ГУР Кирило Буданов в інтерв’ю ВВС, і командувач Нацгвардії Олександр Півненко в інтерв’ю LIGA.net повідомили, що росіяни готують новий наступ орієнтовно від середини травня та влітку. Чи є загроза посилення бойових дій і, можливо, спроби наступу на Херсон? Як ви до цього готуєтесь?
– Вважаю, що велике вторгнення, як це було, їм не вдасться. Тому що у нас є природна перепона – річка. Сумніваюся, що вийде її перетнути. Але росіяни захочуть закріпитися десь на правому березі. Тому є така ймовірність. Ми готові. Маємо засоби і людські ресурси, щоб цього не сталося. Постійно з командуванням на зв’язку.
– Оборонні загородження облаштовуєте?
– Вже другу лінію. Загальна смуга – 174 км. Дуже високі темпи. Плануємо наступного місяця все закінчити. Це мають бути безпечні для військових місця – бетонні споруди, протитанкові рви.
– У березні на ProZorro з’явився тендер на облаштування системи невибухових оборонних загороджень. Ви залучаєте до цих робіт приватні компанії? Як їх контролюєте?
– У нас 220 кілометрів першої лінії, яку ми будуємо з військовими. І 174 – друга, працюємо з підрядниками. Вони під постійним наглядом всіх правоохоронних структур. Все перевіряється і буде зроблено.
“Мене намагалися вбити і артилерією, і дронами”
– 10 квітня у Херсонській області був затриманий місцевий житель, який разом із російськими спецслужбами намагався організувати на вас замах. Росіяни запустили дрон, затриманий спостерігав і коригував вогонь по автівці. Ви знали про підготовку атаки?
– Знав від голови Служби безпеки. Це був один із місцевих жителів разом із російськими спецслужбами. Мені давали слухати записи переговорів, і саме про мою машину йшлося. Зробили деякі заходи і своєчасно посадили цей дрон. СБУ затримала ймовірного помічника росіян. Попередньо, він вже наводив окупантів на інші об’єкти раніше. Там до 10 епізодів є, де він коригує вогонь.
“Це не перша спроба: мене намагалися вбити і артилерією, і дронами. Думаю, і це був не останній замах. Всі живуть у таких умовах – під прицілом. Я можу просто йти по вулиці – і “прильот”.
– Чи виходили окупанти з вами на зв’язок? Висували свої вимоги чи погрожували? Чого вони хочуть, якщо намагалися зв’язатися?
– Вони писали у соцмережах. Знайомі у минулому люди виходили на мене і казали, “що зараз ми прийдемо”. Намагалися погрожувати. Не один раз таке було. Але я не беру слухавку і не вступаю в переписки.
“Хочемо розмінувати всі поля до кінця 2025-го”
– До деокупації Херсона та частини Херсонської області під контролем росіян перебували 4000 підприємств, розповідали нам в ОВA у листопаді 2022 року. Скільки в окупації зараз, через два роки великої війни? Які сектори найбільше через це постраждали?
– Аграрний. Це був найбільший сектор економіки всієї області. Поля займали 70% території – майже 2 млн гектарів.
Наші аграрії до повномасштабного вторгнення вирощували близько 1,5 млн тонн зерна, десь 500 000 тонн технічних культур: рис, соя, ріпак. 1,5 млн тонн плодоовочевих культур. Минулого року показники посіву та збору врожаю становили лише 2% від довоєнних.
“В тимчасовій окупації 70% території, заміновані вщент поля. Але ми поступово відновлюємо сферу. Цього року буде засіяно 153 000 гектарів. Не дуже багато, але втричі більше, ніж торік – завдяки підвищеним темпам розмінування”.
Достовірної інформації щодо шкоди, завданої підприємствам, які знаходяться на поки що окупованому лівобережжі, немає. Але впевнено можна сказати, що відомі не тільки в Україні, а й світі, компанії майже припинили роботу: Чумак, Agrofusion, Нібулон.
Тільки завод “Чумак” втратив на експорті близько мільярда гривень. Це підприємство, на якому працювали тисячі робітників, а їх продукція була представлена більш як у 40 000 торговельних точках у всій Україні. Нині компанія релокувалася на захід України і працює фактично на потужностях своїх конкурентів.
– Хто займається розмінуванням полів, чи є план та таймінг?
– У нас обстежено 44% полів. Це завдяки тому, що ми збільшили кількість вибухотехніків, наростили кількість засобів розмінування. Нам на це відводили десятки років. А ми плануємо закінчити до кінця 2025-го. Наші плани – за два роки розмінувати все.
– Як вдалося вийти на такі темпи?
– Ми з усіма комунікували. Я прийшов у лютому 2023-го, і лише 80 людей працювало на Херсонщині над розмінуванням. Зараз – майже 1300, і ми ще збільшуємо. Минулого тижня – плюс 100 спеціалістів. Це ЗСУ, поліція, ДСНС, міжнародні партнери, норвежці, зокрема. Всіх залучаємо. Допоміг конгрес місцевих і регіональних влад при президентові, коли ми там підняли це питання.
“Тому що для Херсонщини поля, які можна засіяти, – це питання виживання. Все було зосереджено на аграрно-промисловому секторі”.
– Підрив Каховсьої ГЕС серйозно вплинув на аграрний сектор…
– Теракт знищив зрошувальні системи. Каховське водосховище було джерелом постачання води. Частина підприємств поблизу Дніпра – затоплені. Тільки на правобережжі аграрії не зібрали 100 000 тонн зернових і техкультур. 2,8 млрд грн збитків лише щодо зернових.
На конгресі місцевих влад ми підняли питання щодо допомоги аграріям, які збирають зерно. Адже всі зерносховища, ангари зруйновані. Жодного цілого елеватора на правому березі Дніпра. Передаємо фермерам модульні зерносховища на 75 000 тонн.
Ну, і субсидії фермерам – 8 000 грн за гектар – діятимуть цього року.
– Виробництво якого продукту найбільше постраждало через окупацію та теракти росіян?
– Це садівництво, овочі і баштанні культури. Ті культури, які були затоплені чи залишились без зрошення. Якщо щодо зерна ще можна якось сподіватися на дощі, то з фруктами та овочами так не вийде.
“Близько 650 гектарів садів знищені в Херсонській і Дар’ївській громадах, 2000 гектарів – у Білозерському. Там вирощували персики, яблука, черешню, малину, виноград. Все це знищено”.
На лівобережжі неможливо вирощувати рис, кукурудзу, фрукти, ягоди. Немає води. Потрібно або відновити Каховську ГЕС, або шукати виходи з насосами, щоб заповнювати канали.
– Чи зможемо ми колись відновити Каховську ГЕС і водосховище?
– Зможемо. Це вивчають науковці. Але конкретики немає. Поки навіть провести аналіз на місці неможливо, це перша лінія оборони.
За попередніми підрахунками, для побудови нової станції потрібно щонайменше п’ять років та від 1 до 2 млрд євро. Звісно, це буде можливо зробити лише після завершення бойових дій.
