В Україні 31 березня 2024 року мали б відбутися чергові президентські вибори, однак через дію воєнного стану це неможливо. Президентом залишається Володимир Зеленський. Його легітимність підтверджується Конституцією України.
Та якщо війна триватиме довго, чи означатиме це, що в Україні весь час не змінюватиметься президент? І чи розробляє державна машина варіант нових виборів, наприклад онлайн? Ці питання відкриті, як і питання проведення демократичних виборів у Донецьку, Луганську і Криму.
Про це “Новини.LIVЕ” розповів заступник голови ЦВК Сергій Дубовик.
— В який момент з початку повномасштабної війни почалися розмови, чи будуть проводитися вибори?
— Розмови почалися минулого року, тому що підготовка до виборів — це не тільки державна підготовка, а і політичних сил, політтехнологів. Вибори не починаються і не закінчуються в день голосування. Тому на певному етапі у зацікавлених сторін виникло питання, а чи будуть вибори, чи можуть вони бути проведені під час дії воєнного стану.
Або так, або ні — суспільство вимагало від влади певної відповіді. Відповіді вимагали і від ЦВК щодо виборчого процесу. Почалися зустрічі, конференції, обговорення.
— ЦВК була проти?
— ЦВК не була проти або за. Існують Конституційні процедури. Ми казали, що в плані самого факту оголошення чи неоголошення виборів ми виконавці. Треба, щоб настали передумови:
- чинне законодавство забороняє проведення виборів під час воєнного стану;
- вибори президента України призначаються постановою ВРУ;
- немає виборів без грошей, мали б бути виділені з бюджету.
— Тобто вирішив закон. Облич, прізвищ і установ, які б ухвалили рішення, не було?
— Облич, безумовно, не було, було законодавство. З початком повномасштабної агресії та воєнного стану в Україні створили законодавство воєнного стану. Он подивиться, скільки законів приймаються з посиланням “на час воєнного стану”.
— Є основні причини, чому виборів не буде, їх назвав і президент. Це неможливість гарантувати безпеку, неможливість голосувати військовим і українцям за кордоном. Ви б щось додали?
— Це і все, і не все. Президент правильно розставляє акценти, але це частина цілого. Ви бачите ступінь мілітаризації суспільства — майже мільйон громадян служать в ЗСУ і відірвані від своїх місць, де зареєстровані і є виборцями. Понад 6 млн громадян, за даними ООН, перебувають за межами України. Можливо, їх навіть і більше. А ці люди мають бути забезпечені правом голосувати та бути обраним.
У першому випадку, про військових — це вогневе ураження територій. Для тих, хто перебуває в пунктах дислокації, а це мінімум 450 тисяч осіб, в день голосування дві повноцінних бригади ЗСУ треба зробити членами виборчих комісій на лінії зіткнення. Хто поставить підписи і буде нести відповідальність за військових, які прийдуть голосувати?
Щодо людей за кордоном, то традиційно вибори організовувалися в посольствах і консульствах. Їхня мережа недостатня для обслуговування цієї кількості людей. Є консервативність МЗС, але все впирається в гроші. Гроші потрібні великі і завчасно.
І є питання, про яке мало говорять, — охорона виборчих дільниць за межами України. Згідно із законом, охорона наших дипломатичних представництв здійснює Служба зовнішньої розвідки. Навіть всі представники нелегалів Служби зовнішньої розвідки не зможуть забезпечити охорону дільниць.
— Зеленський залишається президентом без жодних виборів і змін у законодавстві?
— Нічого не змінюється, доки в нас діє воєнний стан і те законодавство, яке існує.
— Це вважатиметься другим терміном президентства Зеленського чи подовженим першим?
— Подовженим першим. Кожен термін президента визначається моментом виборів, не строком перебування.
— А що буде з виборчим процесом, якщо війна не закінчиться? Чи будемо ми паралельно готуватися проводити наступні вибори?
— В мирний час є відділ мобілізації в кожній установі, і, починаючи з моменту утворення України, ці підрозділи постійно готуються до війни, навіть коли її немає. Незважаючи, коли і як будуть вибори, ЦВК постійно перебуває у режимі підготовки виборчих процесів. І в нас не всі процеси зупинилися. Зараз ми відновлюємо державний реєстр виборців, який треба не лише для складання списків на вибори, а і судовій владі, органам статистики, громадянам за кордоном.
Ми постійно моніторимо стан виборчих дільниць, обладнання — скриньок, комп’ютерів, кабін. В перші дні збройної агресії таку роботу припинили, але з літа 2022 року ЦВК виконує покладені на неї обов’язки та перебуває в режимі підготовки.
Це не значить, що ЦВК готується до виборів через тиждень. Це означає, що вона готова виконати рішення вищих конституційних органів. Адже у нас лише на декілька місяців продовжується дія воєнного стану, вона не продовжується на роки. Ми повинні бути у певній готовності до будь-якої ситуації.
— Скільки часу треба для підготовки, щоб вибори відбулися?
— Найкоротша процедура — це дострокове припинення повноважень ВРУ і проведення дострокових виборів. На це відводиться два місяці. Підготовка до дострокових виборів не може тривати менш як три місяці.
До війни ЦВК мала інфраструктуру, яка дозволяла швидко до цього підготуватися, був реєстр виборців, організаційна техніка була. Практично підготовка до виборів починалася за рік, з бюджетного планування виділялися кошти, і до планового заходу всі державні установи готувалися.
На сьогодні я завжди відповідаю щодо підготовки, а на якій території ми проведемо? Якщо ми звільнимо територію, чи будемо ми готові провести вибори в Бахмуті? Я не можу цього зараз сказати. Якщо це післявоєнні вибори за умови демобілізації армії та переходу її на мирний або напіввоєнний стан, то це має тривати до пів року.
— Чи розглядається варіант, щоб був новий формат виборів? Наприклад, онлайн.
— Ми про це у ЦВК думаємо. У нас утворені три робочі групи. І ми постійно в рамках груп розглядаємо різні варіанти, готуємо пропозиції, які можуть лягти в основу законодавства про майбутні повоєнні вибори.
— Які це пропозиції?
— Я можу почати з того, що у нас викликає застереження. Вибори через “Дію” на даному етапі неможливі. Не можна гарантувати збереження таємниці голосування і відсутність враження інформаційної системи.
— Чи є розмови, щоб проводити вибори в кілька днів?
— Це питання нове для нас, вивчається. Навіть не організаційне питання, а Конституційне. В нас немає в законодавстві питання “дні” голосування, є “день”. Треба, щоб Конституційний суд дав роз’яснення щодо цього.
Влітку 1994 року допускалося дострокове голосування виборців на місцевих виборах. Тобто така практика в Україні існувала. Але існувала і критика громадськості щодо такої практики, бо це дозволяло маніпулювати. Але тоді ситуація була інша, від доби КПРС минуло лише три роки.
— Якщо війна закінчилася перемогою і поверненням всіх територій, як швидко ми можемо організувати вибори в Донецьку, Луганську, Криму?
— Тут треба питання ділити на організаційно-технічне і конституційно-політичне. З точки зору організації, пів року більш ніж достатньо з моменту початку відновлення органів влади.
Зрозуміло, що в Автономній республіці Крим у нас не буде Ради міністрів, ВРУ, там працюватиме тимчасова державна адміністрація, яка має забезпечити управління територіями.
Так само на деокупованих територіях Донецької та Луганської областей, де з 2015 року не обиралися законні органи влади. Там теж працюватимуть військово-цивільні адміністрації, які будуть відновлювати порядок. З точки зору роботи державної машини пів року для організації виборів буде достатньо. А от щодо конституційно-політичної роботи — ні.
Члени комісій мають бути представниками політичних партій, повинна бути виборча агітація, нам будуть потрібні ЗМІ, треба буде спостереження, значить мають бути громадяни України, які мають паспорт і готові бути спостерігачами. Є питання, яке не стосується ЦВК, це питання колаборації та можливості чи неможливості участі у виборах осіб, які перебували на окупованих територіях. Це питання не вирішене.
Крім відновлення державної структури потрібно відновити громадсько-політичну структуру, структуру ЗМІ, яка притаманна українській державі. А от тут, чи вистачить пів року, сказати важко.
