Хмари над Кабміном. Чи втримається Шмигаль та які міністерства скоротять


11:1420.03.2024

Вже утретє Офіс президента береться за перегляд структури Кабміну. Чи вдасться цього разу?

Президент Володимир Зеленський знову заговорив про реформу Уряду. Задля збільшення фінансування воєнного бюджету, він не виключає скорочення деяких міністерств. Нещодавно наміри президента підтвердив і прем’єр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, готується скорочення кількості міністерств — це дозволить зменшити кількість державних службовців.

Він вважає, що в Кабміні достатньо залишити 15-16 міністерств. Наразі ж функціонує 19, пише Телеграф.

“Ми працюємо над створенням Центру уряду. Міністерства мають мати невелику кількість висококваліфікованих спеціалістів, які будуть формувати державну політику, а Центр уряду має надавати відповідні юридичні кроки, підтримку, якісно і швидко готувати потрібні міністерствам документи”, — сказав Шмигаль.

Вічна реформа

Варто зазначити, що це вже не перша спроба Зеленського та його прем’єрів переформатувати Кабінет міністрів. Ще у 2019 році, коли Урядом керував Олексій Гончарук, команда приділила багато уваги об’єднанню деяких відомств. Тоді до Міністерства економіки приєднали Міністерство аграрної політики, Міністерство молоді та спорту – до Міністерства культури та інформполітики, а Міністерство енергетики увійшло до складу Мінекології.

Експеримент тривав недовго. Менше ніж через рік усі ліквідовані відомства відновили свою роботу. Це сталося із призначенням Шмигаля.

Повернутися знову до питання урядової реформи команду президента змусила війна. Коли у 2022 році Київська область вже була звільнена від російських окупантів, Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації України, розробив для президента нове бачення структури Кабміну.

Серед ідей було створити:

  • Міністерство економічного розвитку, об’єднавши Мінекономіки, Міністерство стратегічної промисловості (частково) та Мінагро,
  • Міністерство у справах ветеранів і соціальної політики,
  • Міністерство євроінтеграції, культури та інформполітики.

Інші відомства планувалось залишати практично без змін.

Пізніше Федоров сказав, що він вже готовий проводити реформу, але потрібен час. Та у 2023 році, за словами самого Федорова, він перестав відповідати за зміни в Кабміні. Лідерство в цьому питанні взяв на себе Шмигаль.

Що ж тепер?

Зараз головними рушіями реформ виступають президент та прем’єр. Вони проводять спільні наради щодо цього та шукають оптимальне рішення, повідомило джерело, наближене до президента.

Для Зеленського доказом можливого успіху реформи став 2022 рік, коли попри війну та зменшення кількості держслужбовців в Міністерствах, якість роботи від цього не погіршилась. Тому президент впевнений, що такий робочий варіант може значно зменшити бюджетні витрати.

Наразі на Банковій намагаються визначити долю п’яти відомств – Мінагро, Мінреінтеграції окупованих територій, Мінкультури та інформполітики, Мінспорту, та Мінветеранів. Останні три відомства й без того очолюють тимчасово виконуючі обов’язки міністра.

Як пояснює співрозмовник у фракції “Слуга народу” (СН), необхідність перших двох міністерств викликає питання. До прикладу, Мінреінтеграції, яке очолює Ірина Верещук, має займатися розвитком деокупованих територій. Але зараз вони більше долучені до питань евакуації жителів прифронтових територій та допомоги ВПО. “Для цього не потрібно окремого міністерства, бо це частина політики, яка є в інших міністерствах (наприклад, Мінсоц — Ред.)”, — говорить джерело.

Співрозмовники видання говорять, что розглядався варіант розформувати Міністерство, а Верещук призначити послом у якусь з країн. У коментарі пресслужба Мінреінтеграції відповіла, що їм не відомо про ліквідацію відомства.

Так само спростовує чутки про зміни в роботі Мінагро очільник Микола Сольський. За інформацією видання, міністерство можуть знову приєднати до Мінекономіки.

Сольський звертає увагу, що в кожній країні ЄС є Мінагро та продовольства, навіть у тих, які виробляють менше зерна, ніж Україна.

У Міністерстві молоді та спорту теж не володіють інформацією щодо їхньої майбутнього, — як варіант, їх можуть приєднати до Мінкульту. Краща доля може скластися у Олександра Порхуна, який з початку лютого очолює Мінветеранів. Поки що Порхун в.о. міністра, але невдовзі приставку можуть і прибрати.

Доволі складна ситуація продовжує вирувати навколо Мінкультури та інформполітики, куди вже 9 місяців не можуть знайти очільника. Наразі відомством керує Ростислав Карандєєв, але також з приставкою в.о.

“На співбесіду до президента приходили понад 10 кандидатів, але ніхто не підійшов”, — розповів співрозмовник в СН. Відсутність міністра інформполітики на третьому році гібридної війни ніби відображає кризу в підходах держави до цієї чутливої теми. Співрозмовники в Офісі президента зізнаються, що наразі немає однієї людини чи органу, який би б відповідав за всю інформаційну політику держави.

Втім, джерела зазначають, що попри урядові плани Зеленського та Шмигаля, про їхні рішення нічого не знають у парламенті. У Верховній Раді відверто сумніваються щодо голосувань по Кабміну найближчим часом.

Чи звільнять Шмигаля?

Тривалий час точились дискусії щодо оновлення усього Кабміну на чолі із прем’єром. Але станом на сьогодні Шмигаль побив рекорд Миколи Азарова і найдовше в історії незалежної України протримався на цій посаді.

Як зазначають джерела, йому вдається зберігати професійні стосунки із президентом. “Не займається корупцією, не працює на свій рейтинг. Він представник Офісу президента в уряді”, — характеризує прем’єра співрозмовник.

Хоча в самому Кабміні є амбіційні люди, які не проти пересісти в прем’єрське крісло. Серед них – Юлія Свириденко, перший віцепрем’єрміністр — міністр економіки та Олександр Кубраков, віцепрем’єрміністр з відновлення — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури.

Якщо Свириденко поки не розглядають на це місце, то Кубракова свого часу дійсно називали потенційним кандидатом та близькою людиною до президента, яка вирішувала питання в обхід Шмигаля. Але наразі Кубраков втратив прихильність через активну роботу на власний піар та спробу будувати власну комунікацію з посольствами країн-партнерів.

В парламенті у Кубракова теж не все добре. Відносини з депутатами зіпсувались після арешту парламентаря від СН Андрія Одарченка — його НАБУ викрили на спробі підкупу біткойнами правої руки міністра та очільника Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафи Наєма.

Варто також зазначити, що, попри амбіції деяких людей, припиняти повноваження Кабміну під час дії воєнного стану забороняє українське законодавство. В парламенті не виключають, що за потреби закон можна відкоригувати. Але питання, чи готові будуть за це голосувати самі депутати.



© Inshe.tv

Share Button
TwitterFacebookGoogle PlusYoutube