Не нащадок імперії. РФ відмовляється повертати Румунії більше 90 тонн золота та інші скарби, віддані за царату на зберігання


07:0416.03.2024

Росія не повернула Румунії її національне надбання в повному обсязі, що є порушенням міжнародних норм і звичаїв.
Про це повідомляє Європейський парламент.

У резолюції депутати Європарламенту зазначають, що, незважаючи на кілька спроб дипломатичних переговорів після Першої світової війни, національний скарб Румунії, вивезений до Росії в період між 1916 і 1917 роками на зберігання, так і не був повністю повернутий. Це безпрецедентний міжнародний випадок незаконного привласнення золотого запасу та об’єктів культурної спадщини, який викликає постійне занепокоєння румунського суспільства, додають депутати Європарламенту.

Євродепутати закликають Європейську комісію та Європейську службу зовнішніх справ включити питання реституції румунської національної спадщини до двостороннього дипломатичного порядку денного, що регулює відносини між ЄС та Росією, як тільки регіональний контекст дозволить відновити політичний діалог між сторонами.

Під час Першої світової війни, між 1916 і 1917 роками, Румунія відправила до царської Росії у царську національну скарбницю для захисту на випадок окупації національної території загалом 91,5 тонни чистого золота, які були частиною резерву Національного банку Румунії. А ще – королівські колекції рідкісних коштовностей і монет, а також безцінну спадщину культурного та історичного значення – державні архіви, документи, дорогоцінні історичні рукописи, картини, рідкісні книги та колекції багатьох державних і приватних установ. Після приходу до влади комуністичного режиму Росія захопила ці скарби і відмовилася їх повертати, і значна частина скарбів залишається неповерненою донині.

Історія привласнення Росією цінностей Румунії

Як все сталося? У серпні 1916 року Румунія вступила у війну, приєднавшись до країн Антанти – Франції, Великої Британії та Росії. Після перших перемог становище Румунії ставало дедалі важчим, оскільки вона вела війну на два фронти: з Німеччиною та Австро-Угорщиною на північному заході та з Німеччиною, Болгарією й Османською імперією на півдні, уздовж Дунаю. До кінця 1916 року румунська армія відступила до Молдови, частина якої тоді належала до Румунії, – на той момент уже дві третини території країни, включно з Бухарестом, було окуповано, а всі центральні установи перемістилися до Ясс на схід Румунії. Ризик повної окупації змусив уряд відправити скарби Національного банку в Москву. Крім спільного кордону, країни були об’єднані тісними родинними зв’язками своїх монархів: королева Румунії Марія доводилася двоюрідною сестрою імператору Миколі II.

Евакуація відбувалася у два етапи: у грудні 1916 року і в серпні 1917 року понад 40 залізничних вагонів перевезли румунські багатства в Москву до мирних часів. Про цю процедуру напередодні голосування в Європарламенті докладно розповів Національний банк Румунії. Тоді представники румунського і російського урядів підписали протоколи, де чітко зазначалося, що золото належить Нацбанку Румунії, вирушає до Москви на зберігання і його збереження гарантує уряд Російської імперії.

Після прибуття вантажу до Москви представники Нацбанку Румунії та Держбанку Росії склали повний опис, який підписали і завірили печатками обох сторін.

Незабаром до влади прийшли більшовики. Вони заарештували посла Румунії та конфіскували скарби її Нацбанку і культурно-історичні цінності. За радянської влади деякі з цих цінностей були повернуті Румунії – в 1935 і 1956 роках, але істотна їх частина і повний золотий запас залишаються в Росії, незважаючи на підписані при передачі протоколи.

4 липня 2003 року сторони заснували спільну румунсько-російську комісію з вивчення питань, пов’язаних з історією двосторонніх відносин, зокрема питання про румунське надбання. За 15 років комісія збиралася всього п’ять разів, останнє засідання відбулося у 2019 році. У протоколах, укладених за підсумками цих зустрічей, Москва визнала позов Румунії до РФ і погодилася, що надані Бухарестом документи є справжніми та мають статус міжнародного договору про передачу Румунією своїх скарбів на зберігання в Росію.

Конфіскація активів РФ як реституція?

Румунський євродепутат Крістіан Терхес під час дебатів наголосив, що окрім якнайшвидшого і безумовного повернення всіх румунських багатств, Москва зобов’язана компенсувати Бухаресту і поточні відсотки від цих активів за весь час, поки Румунія не могла ними скористатися, пише DW.

“СРСР, а потім Росія, користувалися і продовжують користуватися доходами від цих цінностей, чи то матеріальні, чи то духовні, – зазначила інша представниця Румунії Рована Плумб. – Цікаво, кого-небудь ще дивує така жорстокість Москви? Що може бути кращим доказом того факту, що незалежно від політичних режимів у Росії, їхня поведінка не змінюється?”

Кілька депутатів заявили, що найкращий спосіб реституції – це  конфіскація російських суверенних активів , заморожених на території ЄС. “Ми мусимо бути твердими перед обличчям відсутності у Росії будь-яких принципів. Ми маємо використати заморожені активи путінського режиму без зволікання. Це була б виправдана відповідь у цьому контексті, – вказав румунський європарламентар Дачіан Чолош. – Румунія вже заплатила ціну за російську диктатуру та імперіалізм. І це має стати уроком для сьогоднішньої Європи”. 



© Inshe.tv

Share Button
TwitterFacebookGoogle PlusYoutube