Після вторгнення в Україну низка відомих росіяни померли за незвичайних обставин на трьох континентах. Вважалося, що деякі з них виношували ідеї, які суперечать режиму президента Росії Владіміра Путіна, ще інші, можливо, були втягнуті в звичайні кримінальні чвари. Частина з них, імовірно, померли природною смертю, але всі вони поповнили список у «Вікіпедії» із 51 імені під назвою «Підозрілі смерті російських бізнесменів (2022–2024)», пише The Wall Street Journal.
Видання припускає, що Путін, імовірно, скористався торішньою втечею росіян, щоб заслати на Захід чималу кількість шпигунів, передає Zn.ua.
«Бізнесменів знайшли повішеними в Лондоні і втопленими в Пуерто-Ріко. Бос правлячої партії впав з даху індійського готелю, а 46-річний заступник міністра науки помер від незрозумілої хвороби під час повернення з Куби. Іспанська поліція все ще розслідує смерть у 2022 році колишнього заступника голови правління компанії «Новатек» Сєргея Протосеня та його дружини і доньки в їхньому будинку поблизу Барселони», – перераховує видання та окремо згадує нещодавнє вбивство в Іспанії російського пілота Максіма Кузьмінова, який влітку втік до України із вертольотом Мі-8.
«На цих смертях немає явних відбитків пальців Кремля. Для противаги іншої когорти убитих під час видовищних операцій, як от підрив літака командира вагнерівців Євгєнія Прігожина через два місяці після невдалого заколоту», – зазначають автори.
Видання вказує, що вбивство Кузьмінова вписується в іншу приховану течію нової шпигунської війни між Росією та Заходом. Зокрема, після вторгнення Путіна Україна та її західні союзники активізували спроби розхитати російську державу та армію, залучаючи потік перебіжчиків. Кремль, у свою чергу, намагається полювати на своїх перебіжчиків, прибираючи одного за одним, щоб запобігти більшим втратам за допомогою сили прикладу.
Із закликами перейти на бік США виступало і Центральне розвідувальне управління США, яке стверджує, що не виступало б із такими ініціативами, якби вони не переконували росіян виступити вперед.
Та поки Україна і її західні партнери планували операції з вербування таких офіцерів, як Кузьмінов, російська ФСБ зміцнювала систему роботи, щоб зупинити їх.
Третє управління військової контррозвідки РФ, що відповідає за запобігання дезертирству з армії, розрослося з часів війни і стало найбільшим підрозділом ФСБ, стверджують аналітики з питань безпеки. Його місія полягає у шпигунстві за однією з найбільших армій світу, аж до рівня підрозділу. Навіть до нещодавнього розширення ДВКР була величезною: згідно з витоком документів ФСБ від 2012 року понад 20 її агентів спостерігали за військами на єдиній невеликій авіабазі, що вміщує лише шість літаків у Калузькій області.
«Ця мережа внутрішніх і зовнішніх розвідувальних служб відновила свою довіру і вплив після хаосу на початку вторгнення в Україну», – кажуть європейські аналітики з питань безпеки.
У 2022 році Путін звільнив керівників ФСБ, які недооцінили перспективу українського опору, вирішивши не чистити ряди.
«Він тримав кордони Росії відкритими, що дозволило сотням тисяч росіян уникнути мобілізації, втікши до Європи, Центральної Азії та Кавказу, а агенти спецслужб під прикриттям приєдналися до них, відновлюючи ряди, висланих дипломатів-шпигунів», – пише видання із посиланням на європейських чиновників.
Зараз шпигунські служби Путіна стають все більш нахабними і винахідливими у придушенні інакомислення за кордоном, кажуть представники американських і європейських розвідок. При цьому межі між трьома головними розвідувальними службами Росії – ФСБ, військовою розвідкою ГРУ і зовнішньою розвідкою СЗР – дедалі більше розмиваються, зазначають аналітики, що ускладнює розуміння того, яка з них відповідальна за ту чи іншу операцію. Також вони все частіше використовують в операціях іноземних громадян.
«Використання іноземних громадян — це повернення до практик сталінської епохи, коли іспанський убивця Рамон Меркадер перейшов на бік радянської розвідки, встромивши льодоруб в лоба Лева Троцького та надіславши чітке повідомлення іншим ворогам режиму», – зазначає WSJ.
Видання додає, що російського пілота Максіма Кузьмінова попереджали про високий ризик в разі його виїзду з України, однак він таки вирішив спробувати нове життя в Іспанії. При цьому поселився він у середземноморському містечку Вільяхойоса з населенням 36 тисяч осіб, серед яких понад 800 зареєстрованих жителів походять із Росії, а саме містечко мало неоднозначну репутацію через діяльність так званої «російської мафії».
