«Чергове «велике ніщо»? Урядовці, депутати та підприємці про рішення РНБО щодо тиску на бізнес


19:3824.01.2024

НБО ухвалило рішення щодо тиску на бізнес. Що думають про нього віцепремʼєр-міністерка Юлія Свириденко, депутати Ярослав Железняк й Галина Янченко, та бізнесмени Олег Гороховський, Володимир Многолєтній та Ігор Гуменний.

Після резонансного кейсу з затриманням інвестбанкіра та Ігоря Мазепи та зустріччю урядовців з бізнесменами, РНБО ухвалила рішення щодо економічної безпеки та стабільності у період воєнного стану, заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні. Відповідне рішення РНБО введено в дію указом президента № 21/2024 від 23 січня 2024 року. У ньому — мораторій на «маски-шоу», створення Ради з підтримки підприємництва і зміни до закону про БЕБ для «обмеження тиску на легальний бізнес». 

Forbes зібрав реакцію урядовців, депутатів та бізнесменів, чи справді це рішення розвʼяже проблему з тиском силовиків на бізнес.

Юлія Свириденко, міністерка економіки України

Останні резонансні затримання підприємців і тиск правоохоронців на бізнес сколихнули бізнес-середовище. І безперечно стали головною темою обговорень серед економічного блоку уряду.

Ми взяли кілька діб, аби, відклавши в бік емоції, не робити заяв без конкретики й напрацювати практичні кроки. Вчора провели зустрічі. Послухали підприємців, виявили моменти, які найбільше дестабілізують їхню роботу, обговорили їхні пропозиції.

Головне, що хочу донести: економічний блок уряду і бізнес на одному боці. За кожного підприємця я готова боротися особисто.

Після обговорень із бізнесом, в урядовому колі та на РНБО, президент Володимир Зеленський озвучив практичні кроки, які здатні стабілізувати ситуацію.

Перше — уряд подасть до парламенту законопроєкт щодо внесення змін до закону про Бюро економічної безпеки, аби посилити механізми його роботи.

Змінити запропонується і норми Кримінального процесуального кодексу, законів «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю».

Кінцева мета — встановити додаткові гарантії захисту інтересів бізнесу під час обшуків та інших процесуальних дій. Зміни дозволять консолідувати роботу зі злочинами, які посягають на економіку держави, в єдиному органі — БЕБ.

Також пропонується внести зміни до закону «Про оборонні закупівлі», щоб врегулювати граничний рівень прибутку для державних контрактів, що виконувалися чи виконуються під час дії воєнного стану.

Друге — при президентові буде створена Рада з підтримки бізнесу на період воєнного стану. Вона реагуватиме на скарги підприємців і розвʼязуватиме нагальні проблеми.

Третє — перевірки бізнесу правоохоронними органами будуть обмежені. Офісу Генерального прокурора, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Службі безпеки України, Бюро економічної безпеки України буде рекомендовано рішенням РНБО впродовж трьох місяців утримуватись від обшуків, затримань, блокувань рахунків, якщо такі дії заблокують чи істотно негативно вплинуть на роботу підприємства. Крім того, матимуть провести аудит вже вжитих заходів і того, чи доцільно їх і надалі застосовувати.

Також РНБО рекомендувала Офісу генпрокурора, СБУ, ДБР, Нацполу, БЕБ провести аудит зареєстрованих кримінальних проваджень, які потенційно можуть ставити під ризик економіку держави. Крім того, матимуть напрацювати механізми того, як захистити бізнес від можливих зловживань чи тиску з боку силових структур, зокрема під час проведення процесуальних дій.

Кабмін також матиме розробити аналітичний модуль до Єдиного реєстру досудових розслідувань, де буде публічний доступ до аналітичних узагальнених даних щодо роботи органів правопорядку та прокуратури. Також можна буде подати скаргу на діяльність силовиків.

Крім того, Уряд проведе аудит системи моніторингу ризиків та критеріїв для блокування податкових накладних і процедур та критеріїв розблокування.

Ярослав Железняк, депутат від фракції «Голос»

Після п’яти днів найбільшого конфлікту за останні роки між владою та бізнесом багато очікувань було покладено на міфічне рішення РНБО. Саме воно, за численними анонсами влади, мало дати відповідь на просте запитання: «Коли правоохоронці перестануть кошмарити бізнес?». І вийшло. Перетворившись в чергове «велике ніщо». 

Що не так з цим рішенням РНБО і чому воно не розвʼязує проблему бізнесу?

РНБО — це дорадчий орган, який має дуже специфічний юридичний статус. Жодне його рішення, навіть найкраще у світі, не може розвʼязати проблему бізнесу. Цього разу цю дискусію навіть не треба проводити — рішення настільки виглядає, як профанація, що і турбуватися за його реалізацію немає сенсу.

Перше і головне. Ніхто з причетних до справи Мазепи, тиску на «Мультиплекс» та інших гучних кейсів не поніс навіть політичної відповідальності. А саме це було єдиним можливим кроком, який справді робиться підписом президента. Як мінімум — щодо звільнення осіб, які від Офісу президента керують правоохоронним блоком.

Але повернемось до рішення РНБО від 23 січня 2024 року.

Пункт перший — рекомендувати президенту України утворити Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану.

Ідея непогана, але є одне але. Така Рада підприємців при президентові створена ще у грудні 2020 року (указ про створення не скасований). І за словами багатьох членів, майже не працювала.

Ще був досвід зустрічі «за зачиненими дверима» з підприємцями в Офісі президента пів року тому. Тоді бізнесменам не так пощастило, як учасникам ради підприємців, і після зустрічей на них відкрили додаткові кримінальні провадження. 

Далі пройдемося по пунктах рішення РНБО, де просто рекомендується уряду зробити кроки:

Другий пункт — внести до парламенту законопроєкт «Про Бюро економічної безпеки України» щодо посилення механізмів функціонування Бюро економічної безпеки України. 

Цікавий пункт. Але проблема в тому, що такий законопроєкт вже давно в парламенті під номером №10088-1, підтриманий всіма бізнес-асоціаціями, громадськістю та міжнародними організаціями. Також успішно пройшов Комітет і мав був голосуватися в залі ВР. Поки його не почав блокувати заступник ОП Олег Татаров, який вже давно «наглядає» за роботою БЕБ. Вже більше пів року.

Але перезавантаження БЕБ — це вимога МВФ, ЄС, США та інших послів G7. Тому очевидно, що іншого варіанту, як зробити перезавантаження БЕБ в Офісу президента не було. Але тоді, до чого цей пункт?

Все просто. Ще в кінці грудня в ОП зʼявилася ідея подати свою версію «перезавантаження» БЕБ, яка фактично залишає все як є. А саме перезавантаження відкладається на рік після війни. Саме тому в Указі зʼявився це пункт. Не для того, щоб провести справжню реформу БЕБ, а навпаки — щоб залишити свій контроль за ним. І саме тому в Указі зʼявляються друга частина, про зміни в КПК, ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» та інші.

Пункт третій — провести аудит системи моніторингу ризиків і критеріїв для блокування податкових накладних та процедур і критеріїв їх розблокування.

Не повірите, але такий аудит проводився і проводиться. Це робить Мінфін в рамках оцінки роботи фіскальних механізмів (в тому числі про що вказано в меморандумі з МВФ).

Тому теж дивно було побачити тут цей пункт в рішенні про припинення тиску правоохоронців на бізнес. 

Далі ще гірше, там, де це не тільки профанація, а прямий доказ впливу Офісу президента на правоохоронні органи.

Пункт четвертий — рекомендувати Офісу Генерального прокурора, ДБР, Нацполу, БЕБ, СБУ:

1. Провести у тримісячний строк аудит вжитих щодо субʼєктів господарювання обмежувальних заходів.

2. Утримуватися протягом трьох місяців від проведення процесуальних дій у кримінальних провадженнях.

3. Невідкладно провести аудит зареєстрованих кримінальних проваджень.

4. За результатами аудиту виробити ефективні механізми забезпечення захисту підприємництва від можливих зловживань з боку правоохоронних органів.

Все це немає жодного відношення до юридичного втілення. Всі ці питання регулюються законодавством і жоден указ президента не може заборонити проведення процесуальних дій у кримінальних провадженнях. Про навіть теоретичні наслідки аудиту й говорити не треба.

До речі, це єдиний пункт в рішенні РНБО, в якому згадується ДБР, яка і стала головним виконавцем в справі інвестбанкіра Ігоря Мазепи. 

Таким чином, єдина відносно позитивна новація – це рекомендація уряду нарешті розвʼязати проблему по позиції ДАСУ щодо граничного рівня прибутку підприємств, які працюють на оборону. І хоча цій проблемі вже майже рік (і було навіть окреме голосування парламенту по цьому питанню), досі всі підприємства, які поставляли Міноборони товари, можуть отримати строк за їх роботу в перший рік війни.

Все. Мав бути ще мораторій на перевірки підприємств, які роблять оборонне замовлення, але, напевно, вирішили що і так реформ забагато.

У сухому залишку — профанація та імітація. Іншого в рішенні немає. Винні не покарані. Системні зміни, на яких наполягали підприємці, не запропоновані. 

Галина Янченко, народна депутатка, «Слуга народу»

Про засідання РНБО по бізнесу і його результати.

Хороша новина:

РНБО задекларувала ряд теоретично цікавих рішень. Особливо пункт 4, в якому всім силовикам пропонують переглянути відкриті проти бізнесу кримінальних проваджень. Тут, щоправда, дуже велике питання наскільки якісно силовики виконають цей пункт і чи взагалі будуть його виконувати. 

В будь-якому разі ми з боку Парламентської спецкомісії по захисту інвесторів свій список «висмоктаних з пальця» кримінальних справ проти бізнесу підготуємо і передамо силовикам. 

Погана новина:

Запропонованих рішень недостатньо. Вони не розвʼяжуть проблему наїздів на бізнес глобально і довгостроково. Потрібні додаткові дії.

Тут я знаю, про що кажу. За три з половиною роки роботи Парламентської спецкомісії по захисту інвесторів ми перебачили усі можливі спори між бізнесом і державою, найцікавіші з яких стосувались силовиків. Зрештою, навіть вирішили 20+ кейсів бізнесу на 25 млрд грн. 

Виходячи з цього досвіду, пояснюю, чому запропонованих заходів недостатньо.

Фокусуватись лише на законодавчих змінах по БЕБ – не допоможе. На сьогодні всі силові органи ведуть справи проти бізнесу і їм жодним чином не заважає відсутність відповідної підслідності у їхнього органу в КПК.

Наприклад, у СБУ ми навіть законодавчо забрали можливість розслідувати «економіку». Але, з усім тим, окремі працівники СБУ пачками відкривають справи проти бізнесу за статтями «фінансування тероризму», «загроза національній безпеці» та інше. 

Минулого року ми викликали одеських працівників СБУ на засідання Парламентської спецкомісії, бо проводячи відпрацювання по ДРГ в портах, вони ДРГ не виявили. Але виявили іноземного інвестора і активізувалися. Це був кейс першого приватного інвестпроєкту в портову інфраструктуру від компанії Risoil. Кейс ми вирішили, а от «осад» в інвестора залишився. 

СБУ веде цілий ряд інших справ по успішному бізнесу, варто тільки назвати львівських рестораторів з FESTrepublic, ТОВ «Київгума» чи ImproveIT Solutions.

Аналогічна історія з ДБР. Бюро взагалі не має права розслідувати справи проти бізнесу. Їх створили, щоб розслідувати злочини правоохоронців і чиновників, але «шманають» вони саме підприємців. Зрештою, Мазепу «розслідували» саме ДБР.

З цього випливає наступне логічне питання: що з цим всім тоді робити?

Володимир Многолєтній, співзасновник та СЕО Genesis

Вчора відбулися дві, дуже позитивні, події для бізнесу.

1. Ігор Мазепа вийшов під заставу. Розмір зменшили з 350 млн грн до 21 млн грн, все одно досить великий. 

2. Всього через пару днів після кейсу Мазепи пройшло засідання РНБО та було прийнято цілу низку важливих рішень. Мораторій на перевірки бізнесу, створення одного органу, який відповідатиме за перевірки, обмеження можливостей тиску на бізнес. Зрозуміло, що все залежатиме від реалізації, але це дуже важливий та дуже швидкий крок у правильному напрямку

Я нещодавно давав коментар dev.ua. Розповідав, чому я від bottom of my heart вважаю, що бізнес — це те, що відокремлює успішні країни від неуспішних. Не треба читати Айн Ренд, достатньо подивитися на США, Швейцарію чи ту ж Англію з Європою з одного боку і Венесуелу, Аргентину (за останні 100 років, може, поточний президент покаже клас) та СРСР з іншого. 

Рівень життя, добробут людей, середні зарплати – це все бізнес чи його відсутність.

Іноді я читаю коментарі та дивуюся, що треба це доводити, коли Україна жила 70 років у складі СРСР і всі, хоча за картинками, памʼятають цей «чудовий» час, коли ʼвсім за потребами і від кожного за можливостямиʼ.

Все це ранні кроки, але у правильному напрямку. Дякую президенту та його команді, яка так швидко включилась і провела зустріч із бізнесом. Сподіваюся, що це буде системний рух до класної та розвиненої країни, в якій ми всі хотіли б жити. І, сподіваюся, що це буде системне починання, а не one-off – найближчі тижні та місяці, звичайно, покажуть.

Олег Гороховський, співзасновник monobank, підприємець 2023 року за версією Forbes  

Нас почули. РНБО прийняла низку рішень, які стосуються питань взаємодії бізнесу та влади. Ці рішення правильні. Це швидка реакція та демонстрація рішучості докорінно змінити ставлення до бізнесу. Змінювати ситуацію будемо ми разом, кожен з нас, всі кому не все одно.

Громадська рада, яка буде сформована вже сьогодні та до якої увійдуть підприємці, яких ви всі добре знаєте, ставить своєю головною метою не просто допомогти зрозуміти проблематику. Ми хочемо реально змінити, як держава ставиться до бізнесу. 

Для цього нам не потрібні посади та повноваження. Нам повинно вистачити технологій, здорового глузду та енергії. Швидко все не виправимо. Але змусити поважати підприємців та зробити так, щоб підприємництво в Україні було безпечним ми дуже хочемо і сподіваюсь зможемо. Якщо ми самі не виправимо свою країну, то хто ж тоді?

Я зустрічався з президентом після зустрічі уряду з бізнесом у понеділок і я повірив, що він хоче докорінно змінити ситуацію. Повірив і хочу прийняти у цьому участь. Попереду багато роботи! 

Ігор Гуменний, засновник UBC Group

Кейс Мазепи. Президент швидко і жорстко відреагував на загострення конфлікту бізнес-силовики. Організував зустріч бізнесу з виконавчою владою, віцепремʼєром Федоровим, міністеркою економіки Свириденко, головою ВР, провів РНБО, видав указ, яким на три місяці забороняються всі перевірки бізнесу. Призначив аудит всіх порушених справ і створив Раду з підтримки бізнесу на період воєнного стану, з провідних українських бізнесменів. Запропонував комплекс законодавчих змін.

Справа Мазепи, з маски-шоу, показовим арештом, обшуками без санкцій, процесуальними правопорушеннями просто стала приводом, каталізатором, який збурив українську бізнес-спільноту на активний публічний протест.

Є надія, що все-таки Україна стає Європою.

Весь час української незалежності бізнес перебував в постійному протистоянні з правоохоронною системою своєї країни. У системи завжди були свої приватні інтереси.

Хоча саме правоохоронна система має гарантувати недоторканність приватної власності. Заможне життя можливе лише в країнах, де приватна власність — «священна і недоторкана». Дуже сподіваюсь на рішучі реформи.



© Inshe.tv

Share Button
TwitterFacebookGoogle PlusYoutube