Відмова США та їхніх союзників підтримати Україну надихне Іран, Північну Корею і Китай і матиме глобальні наслідки.
Про це повідомив американський генерал і колишній командувач сил США в Європі Бен Ходжес у передачі Välisilm, цитує його ERR. ІншеТВ переклало для вас цей текст.
–Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія за п’ять днів застосувала 300 ракет і 200 безпілотників. Як довго можуть тривати такі обстріли і як це може вплинути на підтримку України з боку Заходу?
По-перше, Росія планувала ці масові вбивства і нарощувала свій збройовий арсенал. Зрозуміло, що в санкціях є дірки, і не тільки іранці постачають дрони “Шахед” – певну допомогу надають і китайці. Це те, на що мають відреагувати США і Європейський союз, оскільки компоненти економічної допомоги Україні вибудувані неефективно.
По-друге, я припускаю, що в них є ще сотні ракет, крилатих ракет і безпілотників, які вони побудували і продовжують будувати. Це означає, що Захід повинен продовжувати забезпечувати Україну можливостями ППО і ПРО, але крім того, необхідно подивитися, звідки росіяни організовують запуск, і ми повинні мати можливість наносити удари по цих базах, чи то аеродроми, чи стартові майданчики.
Частину ракет росіяни запускають із Криму, частину – з окупованих Росією територій України, але більшість – із російських бомбардувальників. Вони запускають їх із Каспійського моря. Ми не можемо просто сидіти склавши руки і дивитися. Портові будівлі все ще зазнають ударів. На мою думку, Румунія і Польща, наприклад, а також інші східноєвропейські члени НАТО могли б розглянути можливість нанесення удару по цих ракетах у своєму повітряному просторі.
-Ми говоримо не про підрозділи НАТО, які воюють проти російських підрозділів, а про те, що ВМС США роблять у Червоному морі, тобто збивають ракети, націлені на торгові судна. Чому б нам не збивати і ракети, націлені на цивільні об’єкти?
Нещодавно був випадок, коли російська ракета пройшла через повітряний простір Польщі і вразила ціль на території України. Чому б Польщі та Румунії не підняти свої винищувачі, щойно вони помітять наближення ракети? Адже вони не знають, вдарять ці ракети по їхній країні чи ні. Таким чином, слід використовувати свої можливості проти цих ракет. Дехто відмовляється від цієї ідеї, але, на мій погляд, це те саме, коли ми збиваємо ракети хуситів, випущені по цивільних кораблях.
По-третє, ця безглузда ідея про те, що ми повинні підштовхнути Україну до столу переговорів із Росією. Росія скоює десятки військових злочинів щодня, і весь світ спостерігає за цим, а потім ці так звані експерти, і я боюся, що навіть в уряді моєї країни, кажуть Україні, що потрібно віддати землю заради миру. Це свідчить про повне нерозуміння того, що таке Росія і які її цілі.
–В інтерв’ю журналу The Economist Валерій Залужний заявив, що ця війна перетворюється на позиційну. Чи досягнуто військового паритету і що можна зробити, щоб змінити баланс сил?
Я вважаю інтерв’ю генерала Залужного журналу The Economist дуже корисним. Він точно визначив виклики та потреби ЗСУ. Це саме той аналіз, який хочеться отримати від головнокомандувача збройних сил. Дуже професійний аналіз, без емоцій. Це дуже хороший список для України і всіх нас, який варто вивчити.
Україна потребує протидії перевагам Росії у вигляді дронів і радіоелектронної боротьби.
З часів Холодної війни росіяни завжди мали перевагу в електронній війні. Ми поки що не досягли успіху в цій галузі і тепер нам потрібно надолужити згаяне.
Росія почала цю війну дев’ять років тому, маючи всі переваги, але через дев’ять років вони контролюють лише 17% території України.
Російська авіація не завоювала переваги в повітрі і не завдала шкоди жодній колоні або поїзду, що доставляє боєприпаси з Польщі. Чорноморський флот відступає. Після застосування українцями трьох-чотирьох ракет Storm Shadow третина флоту мала перебратися із Севастополя до Новоросійська.
Їхня логістична система дуже слабка.
Вони втратили понад 320 000 осіб убитими і пораненими. За останній місяць – понад 20 000 осіб. Це неймовірно, особливо якщо врахувати, що ми, Захід, і особливо США та Німеччина, не налаштовані на перемогу України. Змінивши політику, спрямовану на перемогу України, ми вивільнимо можливості, які допоможуть вийти з глухої кута.
-Тобто Захід не відреагував відкрито ні на інтерв’ю, ні на список потреб?
Ні. На рівні урядів цього не відбулося. Це ганьба для нашого Конгресу, що вони відмовилися від своєї відповідальності. Я сподіваюся, що це питання буде вирішено цього місяця або на початку лютого. Якщо наш уряд і Конгрес відмовляться від своєї відповідальності, то це буде подарунком Кремлю.
Українці в будь-якому разі продовжать свою боротьбу, але ми на Заході програємо по-крупному, якщо не допоможемо Україні перемогти Росію, тому що китайці зараз спостерігають за діями Росії. Китайці також спостерігають за тим, що робить Іран за допомогою ХАМАСу, хуситів і “Хезболли”.
Якщо у США та їхніх союзників буде політична воля, виробничий потенціал підприємств оборонно-промислового комплексу, військовий потенціал, і особливо бажання допомогти Україні перемогти Росію, допомогти Ізраїлю знищити ХАМАС, обмежити спроможність Ірану використовувати посередників для порушення міжнародної морської торгівлі, стримати Північну Корею, то китайці побачать, що ми можемо впоратися з усім цим і утримати Китай від жахливих розрахунків.
Наша нездатність запобігти нападу Росії на цивільну інфраструктуру надає сміливості Ірану, Північній Кореї та Китаю. Наша невдача в Україні матиме глобальні наслідки.
-Як Захід має вплинути на президентські вибори в Росії?
Найголовніше, що міг би зробити Захід, – це продемонструвати прихильність до перемоги України. Ми розуміємо, що це атака на всіх нас, і не очікуємо, що все вирішиться само собою.
Що стосується заяв про те, що ми будемо з вами стільки, скільки буде потрібно, то вони більше не звучать. Тепер президент [Джо Байден] каже, що ми будемо з вами стільки, скільки зможемо. Це жахливо.
Нам потрібно негайно змінити посил, щоб Володимир Путін побачив, що, незважаючи на всі інвестиції і спроби зруйнувати нашу внутрішню політику, створити недовіру до наших урядів і виборів, ми, як і раніше, прихильні до перемоги України. Для цього необхідно дати українцям те, що їм потрібно.
-Чи можна вплинути на громадську думку в самій Росії?
Зараз я так не думаю. Якщо вони ще не переконані, наскільки все марно, з огляду на 300 000 жертв, вплив на внутрішню економіку, брак яєць, літаки, що вибухають, і відсутність відпусток за кордоном.
Протягом трьох місяців США або Заходу навряд чи вдасться вплинути на виборців, які живуть за кордоном. Якщо ми не можемо змінити думку тут, то я сумніваюся, що ми зможемо зробити це в Росії.
–Повертаючись до України, який вплив F-16 на боєздатність України? Ходять чутки, що українці почнуть їх використовувати в січні-лютому. Що ви думаєте з цього приводу?
Я не думаю, що Україна отримає F-16 раніше літа.
Багато українських пілотів уже пройшли навчання на винищувачах F-16. Ніхто не повинен сумніватися в тому, наскільки швидко українці здатні освоїти технології.
Питання в тому, як використовувати літаки на полі бою. Яку тактику використовувати під час проведення операції, чи то операція повітря-повітря, чи то знищення ракет, чи то підтримка наземної операції?
Зенітна підтримка також відіграє одну з ключових ролей. Якщо у вас є винищувач F-16 з певними можливостями, то він може збивати безліч ракет і крилатих ракет, і це могло б стати одним із завдань. По-друге, їх можна було застосувати таким чином, щоб російський флот і ВПС були змушені піти з Криму.
Західні країни можуть вважати, що F-16 – це наче срібна куля, яка сама по собі вирішить усі проблеми. Тобто спосіб мислення такий самий, як і у випадку з попередніми типами зброї.
Ні на секунду не має виникати питання про існування якогось одного типу озброєння, який може все змінити. F-16 або будь-яка інша платформа наступного покоління з кращими можливостями, безумовно, нададуть велику допомогу, але її необхідно інтегрувати. При використанні авіації потрібно також проводити атаки на протиповітряну оборону противника.
У вас має бути зброя дальнього бою або літаки, які знищуватимуть ворожі радари або ППО до відправки винищувачів у цей район. Одних тільки винищувачів F-16 недостатньо, щоб закінчити війну.
–Коли Німеччина передасть Україні далекобійні крилаті ракети Taurus?
Хороша новина полягає в тому, що дедалі більше німців говорять про те, що вони збираються відправити в Україну Taurus.
Постачання блокує канцлер Шольц. Поки президент Байден не ухвалить рішення щодо ATACMS, Шольц не поспішатиме з питанням поставок Taurus.
–Що можна сказати про розширення виробництва боєприпасів у західних країнах?
США збільшили виробництво артилерії в чотири рази, але відправна точка була настільки низькою, що збільшення в чотири рази не означає достатнього виробництва. ЄС говорив про мільйон снарядів, але поки що вони встигли виробити лише 300 000.
Це питання політичної волі. Оборонні підприємства не є благодійними організаціями. У них тисячі співробітників і багаторівневі ланцюжки поставок, і на відміну від автовиробників або продуктових магазинів, вони не виробляють щось у надії, що це куплять. Вони реагують на замовлення. Поки уряди не виділять гроші на 100 000 снарядів, вони не будуть їх виробляти.
–Минулого року генерала Суровікіна змінив генерал Герасимов. Чи змінила заміна що-небудь у тактиці Росії?
Не можу сказати. Генерал Суровікін виграв суперечку про відведення військ за Дніпро з Херсона для порятунку частини своєї армії і почав роботу над так званою лінією Суровікіна. У них були місяці, щоб побудувати оборонну лінію, і ми побачили результат. Після його відставки я бачу тільки нескінченні лобові атаки з непідготовленими підрозділами і величезні втрати.
–Чи стане 2024 рік роком стратегічної оборони України?
Цей рік може стати вирішальним, якщо США та їхні союзники вирішать, що він буде вирішальним. Це не означає, що війну буде виграно цього року.
Війну можна було виграти торік, але ми повинні були ухвалити рішення. На жаль, я не бачу, щоб нині ухвалювалися необхідні рішення.
Росія залежить від Ірану в питанні постачання безпілотників “Шахед”. Це, своєю чергою, теж дещо говорить про російську оборонну промисловість. І якби Захід запровадив відповідні санкції, чинив би тиск на Китай, щоб той припинив підтримку Росії, і вжив би заходів, що перешкоджали б постачанню боєприпасів із Північної Кореї, то Україна змогла б виграти війну.
Сама Україна, як нещодавно заявив президент Зеленський, має покращити свою оборонну промисловість, щоб підвищити свої можливості. Хоча це треба було зробити вже у 2014 році, після початку війни.
–Останнє запитання. Що буде з Кримом цього року?
Українці довели, що всього трьома поставленими Великою Британією ракетами Storm Shadow вони змогли завдати достатньої шкоди штабу Чорноморського флоту Росії в Севастополі. Командувач Чорноморським флотом зрозумів, наскільки вони вразливі, і третину флоту було виведено із Севастополя. А кілька днів тому ракету Storm Shadow було використано для знищення великого корабля у Феодосії.
Уявіть, якби в українців було 50 або 100 таких далекобійних ракет! Тоді в Криму не було б ні авіації, ні логістики, ні флоту РФ.
