«Через цю поправку люди максимально обриватимуть зв’язки з Україною”, – українці в Європі штурмують паспортні сервіси (ФОТО)


06:1629.12.2023

«Українські чоловіки штурмують паспортні сервіси у Європі». Подібні повідомлення останніми днями циркулюють в українських та діаспорянських телеграм-каналах.

Як з’ясували кореспонденти Радіо Свобода, через новий законопроєкт про мобілізацію у кількох країнах Європи дійсно утворилися великі черги до паспортних сервісів України. Згідно із пропозиціями Кабміну, порушників імовірного закону про мобілізацію вноситимуть до «реєстру боржників» і вводитимуть щодо таких громадян обмеження, зокрема і на виготовлення паспортних документів. Якщо закон ухвалять у запропонованому урядом вигляді, то нововведення торкнуться і військовозобов’язаних чоловіків за кордоном.

У соцмережах уже ширяться фото і відео із великими чергами, імовірно, біля паспортних сервісів у різних містах Європи. Водночас у коментарі Радіо Свобода начальник Управління комунікацій та електронних сервісів Державної міграційної служби України Гага Кікнадзе сказав, що не може ані підтвердити, ані спростувати інформацію про те, що нібито біля паспортних сервісів у ЄС справді збільшились черги: «Сказати, що ми якийсь ажіотаж великий спостерігаємо, то ні. Ми взагалі не відслідковуємо насправді. Якщо навіть і якесь є збільшення навантаження, то наші співробітники справляються… Ніяких сигналів ми не отримували стосовно того, що якесь божевілля відбувається. Працюємо у штатному режимі».

За оцінкою Інституту демографії та соцдосліджень, у країнах ЄС зараз перебувають до 850 тисяч чоловіків призовного віку і їх можуть торкнутися нововведення, каже у коментарі виданню «Фокус» заступник директора інституту з наукової роботи, демограф Олександр Гладун.

А за даними Євростату, на які посилається австрійське видання Exxpress, у країнах ЄС, а також у Швейцарії, Ліхтенштейні й Норвегії нині перебувають 650 тисяч українських біженців чоловічої статі призовного віку.

Народні депутати та українські медіа повідомляли, що Верховна Рада може ухвалити законопроєкт вже в середині січня, а тому в тих, хто не бажає ставати на військовий облік, залишається небагато часу оформити нові документи. Радіо Свобода дослідило, яка насправді ситуація у паспортних сервісах у Варшаві, Празі та Кельні.

Варшава: усі дати до 6 січня «забиті»

У черзі до паспортного сервісу у Варшаві журналістка Радіо Свобода зустрічає чоловіка середнього віку, який каже, що в Польщі живе вже три роки – він тут на заробітках. Чоловік розповідає: його паспорт дійсний ще два роки, але сьогодні він разом з сотнями інших українських чоловіків прийшов до паспортного центру, щоб зробити паспорт «про всяк випадок». Він каже, що піддався ажіотажним настроям.

Понад 500 людей вишукувалися у чергу за новими паспортами у Варшаві
Понад 500 людей вишукувалися у чергу за новими паспортами у Варшаві

Ажіотаж у Варшаві справді є. За годину до відкриття українського паспортного сервісу у столиці Польщі у черзі зібралися понад пів тисячі людей. Частина з них напередодні записалася у паперовий список і чекала відкриття центру, щоб подати документи. Інші чекали, щоб записатися на наступні дні – теж у паперовий список.

Станом на 28 грудня записатися можна лише на доступні дати після 6 січня, усі попередні дні вже «забиті». На один день записують 400 людей, бо більше паспортний сервіс прийняти не може.

Записуються і люди з інших країн – журналістка Радіо Свобода стала свідком того, як одна людина записала у паперовий список 30 осіб, які мають приїхати з Естонії.

Прийшли і ті, хто воліє записатися на пізніші дати. Усі дати до 6 січня вже забронювали
Прийшли і ті, хто воліє записатися на пізніші дати. Усі дати до 6 січня вже забронювали

У Празі чергу займають за 10 годин до відкриття центру

У столиці Чехії дещо спокійніше, але попит на нові паспорти серед українських чоловіків, очевидно, зріс. Вже третій день поспіль у чеському центрі паспортного сервісу «Документ» спостерігають нетипові черги охочих оформити паспортні документи. Про це неофіційно Радіо Свобода розповіли представники центру. За їхніми словами, ажіотаж почався 26 грудня, раніше охочих виготовити паспортні документи було значно менше.

Серед охочих отримати нові документи переважна більшість – чоловіки
Серед охочих отримати нові документи переважна більшість – чоловіки

Кореспондент Радіо Свобода прибув до паспортного сервісу у Празі вранці 28 грудня, і вже о 6-й ранку там формувалась жива черга. За дві години до відкриття центру у списках вже було понад 200 прізвищ, а о 9-й годині ранку, коли паспортний сервіс почав роботу, цифра сягнула 300. Переважна більшість – чоловіки.

У черзі були і ті, хто приїхав із Німеччини та Польщі, оскільки «там черги ще довші». Як з’ясував журналіст Радіо Свобода, дехто займав чергу з 23-ї години попереднього дня.

Напередодні, 27 грудня, отримати талони у чергу вже було неможливо щонайменше за 2 години до закриття паспортного сервісу. Один з чоловіків не на камеру розповів Радіо Свобода, що займав чергу о 10-й ранку і станом на 16-ту годину до нього черга так і не дійшла.

«Я чув, що люди займали чергу від 7-ї ранку», – розповів представник центру 27 грудня. Він також наголосив, що онлайн-запис для подачі документів на виготовлення закордонного паспорта, ID-картки та посвідчення водія у празькому центрі «Документ» доступне, але через великий попит на послуги «вхопити» вільну дату онлайн вкрай складно: «Кожної ночі на сайті додають слоти на наступний тиждень. Наприклад, сьогодні, [27 грудня] відкриється запис на 2 січня. Вони додають нові слоти порціями впродовж ночі».

Журналісту Радіо Свобода дійсно не вдалося забронювати дату для подачі документів на виготовлення закордонного паспорта онлайн: усі дати, які пропонувалися на сайті, вже були неактивні для натискання.

Тим часом в онлайн-спільнотах у фейсбуці та телеграмі, імовірно, українські громадяни у Чехії все частіше цікавляться, як забронювати місце у черзі чи до посольства, чи до паспортного сервісу «Документ», або ж як «купити» місце у черзі.

У соцмережах українці у Чехії цікавляться, як «купити» місце у черзі
У соцмережах українці у Чехії цікавляться, як «купити» місце у черзі

Посольство України в Чехії теж надає послуги з оформлення закордонного паспорта, однак забронювати місце в онлайн-черзі там ще складніше. Власне, з метою розвантажити посольство і відкривали паспортний сервіс ДП «Документ», йдеться на сайті посольства.

«Посольство, на жаль, не може в силу об’єктивних причин задовольнити одномоментно всі послуги для наших громадян. Тому діяльність ДП «Документ» стане запорукою для покращення якості надання послуг та, відповідно, своєчасності», – розповідав журналістам у листопаді тимчасово повірений України в Чехії Віталій Усатий.

У столиці Чехії стаціонарний паспортний центр «Документ» відкрився нещодавно – наприкінці листопада. До цього у Празі працював лише мобільний пункт підприємства – бус. Щоб оформити документи у ньому, громадяни України також вишуковувалися у довгі черги, місця у якій треба було займати вночі.

Як стверджують люди, з якими спілкувався журналіст Радіо Свобода, із початком роботи стаціонарного центру одразу на 13 кабінок великі черги зникли. Але цього тижня, імовірно, через новий законопроєкт про мобілізацію, вони знову виникли.

Радіо Свобода звернулося до пресслужби паспортного сервісу ДП «Документ», щоб з’ясувати, наскільки виросла кількість заявників на виготовлення паспортних документів від 26 грудня – у перший робочий день після публічного оприлюднення деталей нового законопроєкту про мобілізацію. Ми готові опублікувати ці дані одразу, коли отримаємо відповідь.

За останніми даними чеського МВС, у Чехії зараз перебувають 360 тисяч осіб із статусом тимчасового захисту. Приблизно п’ята частина з них – це чоловіки.

Німеччина: «Через цю поправку люди максимально обриватимуть зв’язки з Україною»

Уже третій день поспіль у Німеччині біженці також скаржаться на великі черги під час оформлення українських документів. Біженці пишуть у локальних німецьких групах про те, що біля сервісних центрів держпідприємства «Документ» – масові скупчення людей, більшість – чоловіки.

Тож, зокрема, у Берліні та Кельні люди звечора стають у живу чергу, бо на найближчі дати в онлайн-черзі все зайнято. Українці в соцмережах пишуть, що у спеціалізованому сервісному центрі в Берліні, замість звичних раніше кількох десятків людей, у черзі зараз – понад 800.

Черга на оформлення паспортів у Берліні
Черга на оформлення паспортів у Берліні

«Сьогодні були в ДП («Документ» – ред.) у Берліні, там дуже багато людей, ми приїхали близько 15:00. Люди з самого ранку стоять, співробітники кажуть, якщо ви – місцеві, приїжджайте після Нового року. Два тижні тому їздили теж туди, потрапили за годину до закриття – і були там єдині відвідувачі», – відзначає одна з українок в телеграм-каналі українців у ФРН.

Радіо Свобода вдалося поспілкуватися з українськими чоловіками в Німеччині, які нині теж кинулися терміново робити документи. На контакт вони йдуть неохоче. З шести українців, яким написав кореспондент, свою думку висловити погодилися лише двоє.

«У мене є один паспорт – до 2026 року, інший дійсний до 2032 року. Я би той, що до 2026-го, теж перевипустив би, бо хто знає. Зараз з цією мобілізацією можуть що-завгодно вигадати. Краще освіжити, навіть якщо два є», – написав у соцмережі українець на ім’я Віктор. Він – один з тих небагатьох, хто погодився пояснити свою позицію Радіо Свобода.

45-річний Віктор з Харківщини теж думає про те, щоб переоформити свій закордонний паспорт. До Німеччини приїхав у вересні цього року як супровідник своєї мами, яка має інвалідність.

«Це не просто так – піти і зробити паспорт. Це треба їхати невідомо куди, записуватися онлайн, стояти в чергах». Чоловік каже, що не підтримує нові поправки до законопроєкту.

«А що робити тим, у кого немає грошей? Якщо людина живе не в Німеччині, а в Канаді чи Австралії. Як вони збираються це організовувати? Наприклад, людина в Австралії загубить паспорт, їй скажуть, що без військового квитка не переоформлять, а на літак людину не пустять без дійсного паспорта. Там взагалі немає логіки», – ділиться своїми переконаннями Віктор.

Чоловік з мамою найближчі роки не планує повертатися до України. Їхнє місто на Харківщині раніше було під окупацією, через воєнні дії там досі небезпечно.

А 34-річний Арсен зі сходу України вже подався на переоформлення закордонного паспорта у Кельні. Каже, що, попри те, що його документ дійсний до 2027 року, вирішив перестрахуватися та зробити ще один паспорт на 10 років.

«Відразу, як з’явилася новина про новий законопроєкт про мобілізацію, я пішов шукати онлайн-запис в ДП «Документ» та подав заявку на терміновий закордонний паспорт. Сьогодні там були величезні черги, але через онлайн-запис у мене не було проблем», – розповідає чоловік.

Він вважає, що якщо новий законопроєкт ухвалять, то це зменшить шанси на подальше повернення українців додому: «Через цю поправку люди максимально обриватимуть зв’язки з Україною та зніматимуть гроші з українських карток. Досягти того ефекту, який хотіла наша влада, точно не буде, бо люди за жодних умов не поїдуть з Європи в Україну в армію. Люди будуть будь-якими хитрощами переписувати майно й робити все, щоб не повертатися».

З особистих міркувань чоловік відмовився говорити про те, як саме він опинився за кордоном. Він поки планує залишатися в Німеччині.

У телеграм-чатах українців у Німеччині активно обговорюють можливі зміни у законопроєкті про мобілізацію. Деякі українські чоловіки пишуть, що сумніваються, що нові зміни можуть змусити когось воювати.

«От просто цікаво: як подовжений паспорт допоможе уникнути того маразму, що хочуть ухвалити? Якщо ви офіційно перебуваєте в країні, то вас дістануть і без паспорта», – пише один із користувачів.

«У чому проблема навіть чинний паспорт у разі чого визнати недійсним? Звісно, це затратніше, ніж просто не видати, але особливих складнощів тут теж у разі чого немає», – додає інший користувач.

Незважаючи на дискусії щодо переоформлення паспортів, черга в сервісних центрах у Німеччині тільки зростає. Чоловіки намагаються встигнути переоформити документи до можливого ухвалення нового законопроєкту щодо мобілізації.

«Цього тижня навіть онлайн-термінів немає, такого ажіотажу ще не бачив», – пише один з українців у берлінському чаті.

Зауважимо, що в інтерв’ю німецьким журналістам міністр оборони України Рустем Умєров сказав, що шукатиме шляхи для повернення з-за кордону тих чоловіків, які незаконно виїхали. Після цього влада Німеччини заявила, що не збирається допомагати мобілізувати українців на війну. «Ми не примушуватимемо людей проти їхньої волі до мобілізації чи проходження військової служби», – повідомив Марко Бушман, міністр юстиції ФРН.

Попри це, у німецькому політикумі все ж точаться дискусії щодо українського мобілізаційного питання. «Потрібно просто урізати соціальну допомогу чоловікам, придатним до військової служби», – вважає депутат Бундестагу від партії ХДС з оборонної та зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер. Генерал у відставці також запропонував провести кампанію за те, щоб українці за кордоном були задіяні в обороні України: «Було б дуже корисно, якби існувала урядова угода, яка б дозволила цим молодим або старшим чоловікам повернутися, не йдучи на фронт, якщо вони цього не хочуть».

За даними Федерального міністерства внутрішніх справ, загалом 203 640 громадян України чоловічої статі у віці від 18 до 60 років в’їхали до Німеччини з моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну в 2022 році. Наразі в ФРН офіційно перебуває близько 190 тисяч чоловіків, ще близько 100 тисяч незареєстровані в місцевих органах влади.



© Inshe.tv

Share Button
TwitterFacebookGoogle PlusYoutube