У своєму матеріалі The Wall Street Journal стверджує, що голова Совбезу давно був незадоволений еволюцією головного “вагнерівця”. Що, в принципі, було відомо й раніше. Але в цьому дослідженні спливли деталі, про які раніше не знали.
Патрушев, пише WSJ, попереджав Путіна, що ставка на Пригожина і його найманців у війні з Україною надає останньому дедалі більше впливу і створює загрозу Кремлю. Коли Пригожин почав заколот, Патрушев побачив у цьому можливість назавжди позбутися глави ПВК.
За даними WSJ, Патрушев почав попереджати Путіна про небезпеку Пригожина ще влітку 2022 року, проте президент не дослухався до його слів, оскільки вагнерівці досягали успіхів на полі бою. За словами співрозмовника видання, колишнього російського розвідника, це змінилося в жовтні 2022 року.
Тоді Пригожин нібито зателефонував Путіну і в грубій формі поскаржився на дефіцит боєприпасів, що призводить до великих втрат. У кабінеті Путіна в той момент перебував Патрушев, стверджує джерело WSJ. Глава Радбезу вирішив, що Пригожин став небезпечним і перестав поважати владу Кремля.
Подальші скарги Пригожина на постачання і, зокрема, публічні конфлікти з військовим керівництвом Росії Путін ігнорував – і не відповідав на дзвінки глави ПВК, пише WSJ. У червні 2023 року, коли Пригожин почав заколот, Патрушев “узяв управління на себе”, стверджується в матеріалі.
За даними джерел WSJ, глава Радбезу дзвонив офіцерам, які симпатизують Пригожину, і просив їх переконати главу ПВК Вагнера припинити заколот. Також Патрушев шукав посередників для вирішення конфлікту в сусідніх країнах. Крім Олександра Лукашенка (який у підсумку і став таким посередником), це був президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв.
У разі, якби армія РФ не змогла стримати найманців, збройні сили Казахстану мали б допомогти – як відповідну послугу за введення сил ОДКБ у січні 2022 року, стверджують джерела WSJ. Однак Токаєв відмовився.
Після закінчення заколоту Патрушев розпочав розробку плану вбивства. За словами джерел видання із західних спецслужб, Путіну пізніше показали ці плани, і він не став заперечувати. 23 серпня глава ПВК чекав в аеропорту Шереметьєво, поки його літак перевірять і підготують до вильоту. Саме в цей момент під крило заклали невелику бомбу, стверджують співрозмовники WSJ у західних спецслужбах.
Через півгодини після зльоту на висоті приблизно 8500 метрів бомба вибухнула. Усі десять осіб, які перебували на борту, загинули. Кремль свою причетність до загибелі Пригожина заперечує.
