«рф зараз сильніша за Україну в плані РЕБ», — саме так описував сьогоднішній стан справ в нещодавній колонці для The Economist головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Не дивлячись на таку складну ситуацію, сьогодні в Україні існують виробники, які створюють нові засоби радіоелектронної боротьби для фронту, а держава вважає розвиток цього напрямку одним з найважливіших.
Яка наразі ситуація з РЕБ в Україні – в матеріалі dev.ua
Важливість для держави
На початку листопада Валерій Залужний у матеріалі для The Economist розповів, які технології потрібні Україні, щоб перемогти російських окупантів. Серед п’яти головних пріоритетів знайшлося місце РЕБ. Цитата:
«РЕБ є ключем до перемоги у війні з безпілотниками. Протягом останнього десятиліття росія модернізувала свої сили РЕБ, створивши новий рід військ і розробивши 60 нових типів такої техніки. рф зараз сильніша в цьому плані за Україну», — пише Залужний. Головнокомандувач наголосив на ширшому доступі до радіоелектронної розвідки від союзників.
«Після війни в Грузії 2008-го року, росія зробила висновки й створила певні програми розвитку РЕБ в рамках видів та родів військ», — каже в коментарі dev.ua військовий експерт Антон Міхненко.
«Щодо РЕБ, то „на нулі“ відбувається зовсім інший рівень протистояння з ворогом у цьому напрямку. Ситуація змінюється щоденно. І ми, і вони враховуємо помилки один одного, удосконалюючи технології», — розповів dev.ua на правах анонімності один із військових виробників.
На ситуацію з РЕБ реагують на державному рівні. Наприкінці жовтня Кабмін спростив закупівлю та доступ до використання РЕБ, щоб виробники могли активніше розвиватися та не витрачати купу часу на бюрократію.
Нововведення, зокрема, дають змогу:
— Закуповувати державі засоби РЕБ за спрощеною процедурою;
— Збільшити прибуток виробників на 25%;
— Допускати до експлуатації без проведення повторних випробувань і засідання комісії Міноборони;
— Скоротити до 10 днів допуск до експлуатації зразків БпЛА та РЕБ;
— Закуповувати Міноборони та Держспецзв’язку РЕБ за запитом Сил оборони;
Це не єдині важливі міри з боку держави. У бюджеті Мінцифри на 2024-ий рік на фінансування defense tech-кластеру Brave1 припадає 70% всієї суми — 1,5 млрд грн.
«Найбільша увага команди спрямована на наземні роботизовані комплекси (із широким спектром дії: камікадзе, бойові, логістичні, розмінування тощо) та РЕБ/РЕР (радіоелектронна розвідка — ред.) рішення», — розповіла в нещодавньому коментарі dev.ua керівниця Brave1 Наталя Кушнерська.
Технології окупантів
«росія створила різні РЕБ-засоби: від найпростіших на тактичному рівні, до більш серйозних, які дозволяють подавлювати сигнали супутникового зв’язку та навігації. Вони створили лінійку таких продуктів. Це 50–60 засобів різного ґатунку», — пояснює в коментарі dev.ua військовий експерт Антон Міхненко.
З останніх «новинок» від окупантів — впровадження окопного РЕБу. На сьогодні рф має від 10 до 20 подібних технологій, додає експерт.
«росія набуває досвіду боротьби з нашими fpv-дронами і реагує на це впровадженням РЕБ тактичного рівня, захищаючись від ударних БПЛА».
В окупантів, до прикладу, є засоби РЕБ, які забезпечують просування колон техніки та особового складу, захищаючи їх від мінно-вибухових пристроїв з радіодетонатором. Одна з найпопулярніших серед них — «Інфауна».
Серед інших різновидів РЕБ рф — серія «Красуха», моделі якої використовують для постановки перешкод літакам дальнього радіолокаційного виявлення та придушення радіолокаційних станцій повітряного базування.
Для розуміння, ось список лише окремих найменувань РЕБ-технологій, які має росія:
— «Мурманськ-БН» — для придушення ліній зв’язку у короткохвильовому діапазоні на дальності до 5000 км;
— «Леєр-3» — для подавлення, переважно, стільникового зв’язку;
— «Борисоглебськ-2» — для придушення систем супутникового зв’язку;
— «Москва-1» — для ведення радіотехнічної розвідки на дальності до 400 км;
— «Ртуть-БМ» — для протидії керованому озброєнню;
— «Арбалет-М» — для подавлення засобів радіовипромінення;
— «Лорандіт» — для подавлення радіоелектронних засобів ультракорохких хвиль радіозв’язку;
— «Шиповник-Аеро» — для блокування виявлених каналів літальних апаратів;
— «Репелент-1» — для придушення радіозасобів малорозмірних безпілотних літальних апаратів та їх наземних пунктів управління;
Наші виробники та інвестиції
До 2014-го року РЕБ-виробництво в Україні здійснювалося на донецькому підприємстві «Топаз». У 2014 році тамтешню станцію перешкод Р-330УМ «Мандат-Б1» прийняли на озброєння української армії. Але після захоплення Донецька росією виробництво «Мандата» перенесли на підприємство «Іскра».
Після 2014-го в Україні з’явилися ряд підприємств, які створили власні РЕБ-засоби. Серед них можна згадати компанію «Укрспецтехніка», яка створила та вдосконалила систему «Анклав» для боротьби з ворожими БПЛА.
Також сюди відносимо компанія Proximus — творця мобільних комплексів РЕБ «Буковель AD», які призначені для раннього виявлення безпілотних літальних апаратів противника і повного блокування даних і каналів управління GPS/ГЛОНАСС. Ще одним таким виробником є компанія «Трител» та її комплекс «Нота» для боротьби з безпілотними літальними апаратами. «Нота» активно застосовується у ЗСУ та має ряд удосконалень.
«Якщо порівняти з рф, то системного державного підходу до розвитку РЕБ-комлпексу у нас не було. У нас не має концерну, який би акумулював такого роду знання. В основному маємо приватні компанії», — розповів військовий експерт Антон Міхненко.
Частково потребу України в РЕБ закривають західні партнери, а ми їх адаптуємо під реальність на фронті.
У defense tech-кластері Brave 1 зосередилися на розробках в РЕБ-напрямі. Серед останніх презентацій — комплекс Piranha AVD 360, який допомагає захищати бронетехніку та особовий склад від ворожих БПЛА. Він успішно пройшов польові випробування й готовий до серійного виробництва.
Його створила українська компанія Piranha-Tech, що спеціалізується на рішеннях для боротьби з безпілотниками. Piranha — Armored Vehicles Dome 360 не тільки глушить стандартні канали, що використовуються для управління комерційними квадрокоптерами та FPV-дронами, але й перекриває частоти, на яких працюють касетні боєприпаси Lancet. Крім того, виводить із ладу системи супутникової навігації GPS, ГЛОНАСС, BeiDou та Galileo. Потужність комплекту становить від 150 до 250 Вт, він створює захисне поле радіусом 700 м на всі 360°.
На днях Петро Порошенко, пʼятий президент України, анонсував у соцмережах проєкт виробництва нових РЕБ-систем, у які він інвестує 150 млн грн.
За опублікованою інформацією, нові системи будуть розташовані на найбільш гарячих напрямках — під Авдіївкою, Роботиним і на лівому березі Дніпра. Проєкт розробляли кілька місяців допоки він з креслення не перетворився на випробувальний зразок, який пройшов випробування на полігоні.
«Проєкт реалізувала одна з найкращих в Україні команд, яка ще з початку російського вторгнення — з 2014 року — виробляла системи РЕБ. Їхні системи й зараз стоять на озброєнні. Але кількість дронів значно зросла, і тепер нам необхідні потужніші системи», — повідомив Петро Порошенко.
«В Україні з’явилися десятки нових компаній, які займаються РЕБом, але не всі з них мають доведений до кінця розробки продукт», — каже військовий експерт Антон Міхненко.
Щодо питання окопного РЕБу, то одним із його амбасадорів являється компанія Kvertus. Вона відома виготовленням антидронових рушниць. Але розвиває й інші продуктів. Середи них — антидрон-рюкзак, який на випробуваннях показав ефективність у 240 метрів, тобто на ближчу відстань FPV-дрон не підлітав.
Також на початку року Kvertus почав розробку щодо детекції — Kvertus Monitoring System Azimut і вже має його прототип. Це сканер ефіру частот, який працюватиме в діапазоні від 60 мГЦ до 6000 мГЦ і виявлятиме будь-що на цих частотах на відстані до 10 км.
Що потрібно для масштабування РЕБ-напряму?
«З одного боку мають бути сприятливі умови з боку держави, щоб виробники могли створювати відповідні РЕБ-системи. Міноборони має визначити акценти. Це тактичний, оперативний, оперативно-тактичний рівень. Тоді виробники розуміють куди їм „бігти“. А на „нижчому“ рівні, РЕБом мають займатися професіонали, щоб створювати зручні продукти», — підсумував військовий експерт Антон Міхненко.
