Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України не має настрою обговорювати контрнаступ своєї країни, що триває. “Факти, а не дискусії” – ось що мотивує генерал-лейтенанта Кирила Буданова. Повільний темп просування проти окопаного і добре підготовленого ворога – це просто відображення реальності. Він не розуміє тих, хто пророкував швидкий крах російських ліній. Контрнаступ триває. В України ще є час. До настання мокрого сезону ще більше місяця. “І це факт”.
Чергове інтерв’ю керівник ГУР Кирило Буданов дав The Economist, а ми переклали його для вас.
37-річний начальник розвідки, щойно підвищений президентом Володимиром Зеленським до тризіркового звання, виглядає спокійним і відпочилим. Він каже, що це Росія, а не Україна, має підстави для занепокоєння. Її перша оборонна лінія на дуже важливій південній осі в Запоріжжі вже місцями прорвана, а це означає, що операція з розриву сухопутного сполучення між Росією і Кримом ще може бути завершена до настання зими. Україна, можливо, вже задіяла обмежену кількість своїх резервних військ, але Росія зараз, здається, у відчаї, задіяла недостатньо сильні резерви, які вона не планувала розгортати до кінця жовтня. “Всупереч тому, що Російська Федерація декларує, вона не має абсолютно ніякого стратегічного резерву”, – каже генерал. За його словами, 25-та загальновійськова армія Росії, яку зараз передчасно розгорнули на східному фронті в районі Лиману і Куп’янська, має лише 80% особового складу і 55% техніки від передбачуваної кількості.
На тлі повідомлень про те, що Росія готова посилити свою мобілізаційну кампанію, генерал-лейтенант Буданов каже, що чисельність особового складу – це єдина очевидна перевага, яку Росія все ще зберігає над Україною. “Людські ресурси в Росії, умовно кажучи, необмежені. Якість низька, але кількість достатня”. Що стосується інших складових військових зусиль, то російські ресурси вичерпуються, і скоро настане час розплати. За його словами, російська економіка протримається лише до 2025 року. Потік зброї вичерпається в 2026 році, “можливо, раніше”, стверджує він – хоча докази на підтримку його тверджень не є однозначними. Переговори Володимира Путіна з Північною Кореєю є очевидним свідченням його проблем. “Якщо все гаразд і Росія має достатньо ресурсів, чому вони шукають їх по всьому світу? Відповідь очевидна”.
Шпигун визнає, що Україна також ризикує вичерпати власні ресурси. “Ми залежні від зовнішніх гравців. Росія більше залежить від самої себе”. Тому тривала війна небезпечна для України, оскільки вона вичерпує не лише її внутрішні ресурси, а й ресурси західних прихильників. Деякі українські посадовці починають помічати зміни у готовності партнерів продовжувати підтримку на тому ж рівні. Інші кажуть, що постачання боєприпасів може незабаром припинитися, що змусить припинити наступальні операції. Але генерал-лейтенант Буданов відкидає обидва висновки. Він каже, що має “хороші розвіддані” про політичні реалії на Заході. “Досі абсолютно невизначено, як довго Захід зможе підтримувати достатній запас ресурсів для нас”, – каже він. “Склади в західних країнах не зовсім порожні. Хто б що не говорив. Ми, як розвідка, бачимо це дуже чітко”.
Після десятиліть недоінвестування, корупції і саботажу Україна повільно нарощує власне виробництво озброєнь. Один з напрямків – безпілотники і ракети дальнього радіусу дії, зброя, здатна завдати удару глибоко за лінією фронту. Минулого тижня світ отримав уявлення про нові можливості України завдяки серії ракетних і безпілотних ударів по кораблях, підводному човну, сухих доках і об’єктах протиповітряної оборони в Криму. Провідну роль у таких атаках відіграє ГУР генерал-лейтенанта Буданова. “Безпілотники, безумовно, полегшать операції зі звільнення наших територій. Безпілотники не мають страху. Їх не шкода”.
Нова кампанія України з використання безпілотників проти Росії має три основні цілі: виснажити російські системи протиповітряної оборони; вивести з ладу військовий транспорт і бомбардувальники; завдати шкоди військовим виробничим об’єктам, як, наприклад, нещодавня операція з ураження заводу з виробництва ракетного палива в Тверській області, на північ від Москви. “Ми хочемо вивести їх із зони комфорту”. Вторинна мета – психологічна, посіяти занепокоєння серед населення і порушити нормальні економічні процеси всередині Росії. Закриття великих аеропортів у Санкт-Петербурзі і Москві, наприклад, стало майже щоденним явищем.
Генерал-лейтенант Буданов відкидає припущення про те, що нова ударна потужність може призвести до ескалації, або виставляє Україну агресором. За його словами, його війська не порушують правил війни. За його словами, в Росії “нуль” жертв серед цивільного населення. Це свідчить про свідоме рішення України; це не є питанням здатності. “Ніхто не вважає, що Великобританія або США були агресорами у Другій світовій війні, хоча вони також бомбили територію Німеччини”. Що стосується ядерної загрози, то це аргументи, висунуті тими, хто симпатизує російському лобі. Війна була “абсолютно звичайною війною… від використання підводних човнів до використання стратегічної авіації”.
За словами керівника розвідки, він працює над обмеженою позицією стримування і відплати, щоб протистояти очікуваній зимовій кампанії ракетних ударів і ударів безпілотників по об’єктах інфраструктури. “Нехай вони починають. Вони також отримають відповідь”. Але він не очікує, що його ворог коли-небудь здасться за власним бажанням. Війна була константою для Росії протягом усієї її історії, каже він.
“Ми розуміємо, що не закінчимо війну парадом перемоги в Москві. Але й Москві не варто сподіватися провести його в Києві”.
