“Вересень 14!”. Маленьку чорну кульку з таким написом витягає зі скляного барабана тремтячими руками 66-річний конгресмен з Нью-Йорку Олександр Пірні вдень 1 грудня 1969 року. Тепер усі військовозобов’язані американці, народжені 14-го вересня, мають залишити мирне життя і відправитись воювати на інший кінець світу – до В’єтнаму. Так працює “призовна лотерея”.
Мобілізація цивільних громадян на війну завжди непроста задача для влади будь-якої країни. Одне з ключових завдань – як переконати обивателя в справедливості того, що саме йому, а не його сусіду, необхідно стати до зброї. Деякі країни знайшли неочікуване рішення, розповідає ВВС.
Жеребкування під час призову до армії було певний час в Російській Імперії. Але на пострадянському просторі ця практика не закріпилася і питанням “справедливості призову” не дуже переймалися, віддаючи перевагу “масовій мобілізації”.
Основними інструментами, що спонукали б громадян вступати до війська, були пропаганда і загроза кримінального переслідування для ухилянтів.
В такому ж приблизно вигляді мобілізаційна система існує досі в Україні і Росії. Військкомати (в Україні вони тепер називаються територіальні центри комплектування і соцпідтримки) отримують спущену згори норму для набору, а потім вже на свій розсуд вирішують, де і як мобілізувати необхідну кількість людей. Цей процес важко назвати прозорим.
А законодавчі приписи про обов’язок військовозобов’язаних громадян самостійно являтись до військкоматів не дуже працюють.
Це визнають самі представники ТЦК. Наприклад, за словами очільника львівського центру комплектування Олександра Тіщенка, добровільно до ТЦК прибувають лише 20% від планової квоти мобілізованих.
Як набрати 80% – завдання на розсуд самих воєнкомів. Нагадаємо, виїзд чоловіків призовного віку за кордон в Україні заборонений.
В Росії тим часом ситуація в дечому схожа. У вересні 2022 року Володимир Путін оголосив мобілізацію. Вона супроводжувалась підпалами військкоматів, замахами на воєнкомів і масовим виїздом чоловіків за кордон.
Найближчими місяцями, за прогнозами західних аналітиків, Кремль має намір оголосити нову хвилю мобілізації. Принаймні репресивні закони для цього процесу вже ухвалили. Зокрема, російська Держдума суттєво збільшила призовний вік (тепер він складатиме з 18 до 30 років), підвищила штрафи за неявку у військкомати і заборонила громадянам, які отримали повістки навіть в електронному вигляді, виїжджати за кордон.
На відміну від України і Росії, в більшості країн Євросоюзу, а також в Канаді і США, немає строкової служби і армія комплектується лише контрактниками.
Але для участі у масштабних війнах все одно доводиться мобілізовувати цивільних громадян. В Америці цю “чутливу” процедуру вирішили довірити сліпому жеребу. Схожі лотереї проводяться в Данії, Мексиці, Таїланді і Аргентині.
Лотерея без призів, але з призовом
Ідея за допомогою жеребкування набирати людей до війська виникла в США майже 200 років тому. Першу лотерею для набору призовників провели в 1863 році на початку Громадянської війни.
Щоправда, назвати цю процедуру “справедливою” можна було з великою натяжкою. Певні категорії громадян, наприклад, чорношкірі були звільнені від призову, а багаті призовники могли офіційно відкупитися від служби за 300 доларів, якщо навіть жереб випав на їхню долю. Або знайти собі заміну.
Ці норми скасували лише в 1917 році. Але не саму лотерею. Під час Першої світової війни США встигли провести три жеребкування для мобілізації військовозобов’язаних. За їхніми результатами військо поповнили майже 2,7 млн чоловіків з 24 млн зареєстрованих військовозобов’язаних.
Як визначили ці 11% мобілізованих? Кожен військовозобов’язаний мав зареєструватися в списку на своєму окрузі і отримати порядковий номер. Усього було 10500 номерів (на одному номері були зареєстровані багато людей з різних округів ). Сама процедура жеребкування відбувалась в приміщенні військового департаменту у Вашингтоні.
Уповноважений секретар департаменту витягував зі спеціального скляного акваріума перемішані кульки з номерами і оголошував їх. Військовозобов’язаний, що мав цей порядковий номер, підлягав призову на службу. Якщо його номер не називали, то він залишався цивільним до наступної лотереї.
Жеребкування проводилось і під час Другої світової війни. Єдине, що змінилось, це посилення “ефекту випадковості”. Картки призовників були двічі перемішані, а кульки витягував вашингтонський чиновник із зав’язаними очима в присутності президента США.
Американська влада ще більш вдосконалила “призовні лотереї” (draft lottery) під час кровопролитної і дуже непопулярної серед населення війни у В’єтнамі.
Тепер в кульках зазначали не номер військовозобов’язаного, а дату народження. Тому їх було лише 366, як днів у високосному році. Кульки декілька разів ретельно перемішували і висипали у скляний барабан. Потім одна за одною їх витягували, аж поки всі дні року не отримають свою черговість призову.
Тобто, першими відправляли на війну американських чоловіків віком 19-26 років, що народилися 14 вересня. Цей день першим витягнули зі скляного барабана під час лотереї 1 грудня 1969 року, яку транслювали на телебаченні і радіо.
Наступними йти служити мали чоловіки, народжені 24 квітня, потім – 30 грудня, за ними – 14 лютого і так далі.
Вже в наступному році на вимогу громадськості “випадковість чисел” лотереї ще раз вдосконалили.
Тепер встановили два скляних барабани, з яких одночасно виймали кульку з днем року і числом від 1 до 365. Так певне число отримувало свій унікальний номер. Потім їх ще декілька разів перемішували, знову складали в барабани і знову діставали одночасно з номерами – так день року отримував своє місце у черзі на мобілізацію.
Так сформували таблицю, згідно з якою першими під мобілізацію на війну відправились чоловіки, народжені 9 липня 1951 року.
“Призовні лотереї” в США проводились ще двічі під час В’єтнамської війни – в серпні 1971 та в лютому 1972 року. Вже в наступному році США вивели свої війська з В’єтнаму та влада оголосила про перехід до повністю добровільної контрактної армії.
Потреба в проведенні нових “призовних лотерей” відпала сама собою.
Хоча цей механізм натепер не скасований. В будь-який момент американська влада може знову оголосити лотерею для мобілізації усіх чоловіків, що стоять на військовому обліку.
