Західні лідери починають чіткіше уявляти, як закінчити війну в Україні, але в них немає плану, як це зробити, пише Wall Street Journal і цитує його ВВС.
На думку видання, у Вашингтоні та європейських столицях сподіваються, що український контрнаступ, посилений західним озброєнням, проб’є діру в російському контролі над окупованими територіями цієї весни. І це підштовхне Путіна до мирних переговорів, під час яких Кремль поступиться щонайменше територією, яку він захопив після вторгнення у лютому 2022 року.
Тоді, припускають автори статті, Україна може вільно закріплювати своє майбутнє на Заході, а переможений і принижений Путін, ймовірно, зіткнеться з гнівом власного народу.
Але мало хто з офіційних осіб упевнений, що все піде за таким оптимістичним сценарієм. Також є мало ознак того, що західні союзники України мають серйозний план.
Чимало прихильників України зосереджені на короткострокових пріоритетах: вони хочуть знайти достатньо зброї для Києва, щоб стримати Росію на сході України, та підготуватися до блискавичного контрнаступу.
Але, на думку WSJ, вірогідним є й інший сценарій: це війна на виснаження, що триватиме доки одна зі сторін не зазнає поразки або виснажиться настільки, що припинить її.
Такий шлях триватиме роками, а не місяцями, визнають дипломати на умовах анонімності.
Немає чіткого консенсусу й стосовно долі Путіна, якщо Україна переможе.
Більшість союзників погоджуються, що Києву варто надати засоби для стримування майбутнього російського вторгнення або в рамках НАТО, або в рамках договору з Альянсом.
Але президент Франції Еммануель Макрон і деякі інші союзники остерігаються приниження Росії й хочуть, щоб Захід надав Україні гарантії безпеки, з якими Росія могла б жити. Натомість інші хочуть бачити остаточну деградацію російських збройних сил.
Макрон відкинув ідею про зміну режиму в Москві й сумнівається у повній перемозі України на полі бою, пише видання. Він закликав Київ розпочати переговори з Кремлем цього року після отримання очікуваних переваг від контрнаступу.
Інші вказують на ще одну серйозну перешкоду: за словами західних дипломатів, Зеленський і Путін ведуть екзистенційну боротьбу за майбутнє своїх країн, і кожен з них, як і раніше, вважає, що може перемогти.
Поки що обидві сторони не висловили жодної зацікавленості у розгляді питання про мир, і мало хто вважає, що це скоро зміниться.
Російський лідер, який має великий резерв живої сили, вважає, що може перечекати рішучість Заходу. Тож навіщо вести переговори?
“Путін, найімовірніше, розраховує, що час працює на його користь. І що продовження війни, зокрема, з можливими паузами в бойових діях, може бути найкращим шляхом до остаточного забезпечення стратегічних інтересів Росії в Україні, навіть якщо на це підуть роки”, – каже Авріл Гейнс, директорка національної розвідки США.
Підбадьорити Путіна може й перспектива можливої зміни адміністрації США у 2024 році, якщо він вважає, що президент-республіканець надаватиме меншу підтримку Києву.
А нещодавній візит до Москви китайського лідера Сі Цзіньпіна, ймовірно, зміцнив його терпіння, – кажуть західні дипломати, зазначаючи, що тактика вичікування Заходу ефективно спрацювала для Путіна, коли Росія вторглася в Грузію у 2008 році, захопила Крим у 2014-му та втрутилася в громадянську війну в Сирії у 2015 році.
Що ж до України, то США та їхні союзники неодноразово заявляли, що будь-яке рішення про те, як закінчиться війна, має ухвалити Київ, хоча дехто занепокоєний тим, наскільки витривалими будуть його прихильники, щоб зберегти свою підтримку.
“США ніколи не дозволять Україні впасти. Ось як я сприймаю візит президента Байдена до Києва”, – сказав прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. – Мене більше турбують мої західноєвропейські партнери та друзі, тому що вони менш терплячі”.
Союзники України могли б зробити більше, щоб схилити баланс на користь Києва. Але питання про надання зброї, яка допомогла б це зробити, – це джерело розбіжностей.
Британія і Польща наполягають на постачанні більш потужного озброєння, причому британці, наприклад, надають зброю більшої дальності, а поляки обіцяють невелику кількість винищувачів.
Тоді як США побоюються, що Путін розцінить будь-який крок як ескалацію. Тому з огляду на російський ядерний арсенал, поводяться більш стримано. Американці відмовились від надання армійських тактичних ракетних комплексів MGM-140 більшої дальності або ATACMS. Навіть передові ракетні пускові установки HIMARS, які США надіслали, були модифіковані таким чином, що їхня дальність дії була обмежена.
США та їхні європейські союзники можуть змусити Зеленського здатися раніше, погрожуючи сповільнити постачання зброї та допомоги, завдяки яким Україна тримається. Але дозволити Путіну утримувати територію, яку він захопив після вторгнення, може виявитися політично фатальним для Зеленського, пише видання.
На додаток, дехто в Європі та США розглядає війну як визначальний момент для демократії в усьому світі, що зміцнює їхню рішучість зберегти підтримку на довго.
Один високопоставлений європейський дипломат сказав, що, хоча серед союзників і ведуться певні дискусії про те, що може означати перемога чи поразка України, а також про елементи постконфліктного врегулювання, серйозних дипломатичних ініціатив поки що не спостерігається.
“Абстрактно розробити мирний процес не складно. Але знайти момент, коли це стане реалістичним варіантом, значно складніше”, – сказав посадовець.
Нарешті, союзники розглядають свій нинішній курс, попри його невизначеність, як єдиний прийнятний варіант, оскільки в тіні України ховається прагнення Китаю взяти під свій контроль Тайвань.
За даними американської розвідки, Сі Цзіньпін наказав своїм військам бути готовими в найближчі кілька років, якщо він вирішить здійснити вторгнення.
Західні дипломати вважають, що китайському лідеру потрібна висока впевненість у своїх шансах на успіх.
США та їхні союзники бачать свою роль у тому, щоб озброїти Тайвань і підготувати власні війська, щоб стримати Сі.
Лідер Китаю, як і Путін, вважає, що історія на його боці, вказуючи на світову фінансову кризу і хаотичний вихід США з Афганістану як на ознаки того, що Америка занепадає. Якщо рішучість Заходу щодо України ослабне, то, на думку союзників, це стане потенційно катастрофічним сигналом для Сі Цзіньпіна, що він має рацію.
