Сам читаючий військовий Олександр Ширшин назвав зустріч “випадковою невипадковістю” та подякував активістам за надану можливість.
Відповідний пост опублікував сам боєць Олександр Ширшин у Facebook.
У п’ятницю, 24 березня, стало відомо про зустріч відомого американського історика Тімоті Снайдера з українським воєнним, фотографії якого розлетілися у мережі. Там воїн читав книгу публіциста.
Олександр Ширшин підписав свій пост словами: “Випадково невипадкова зустріч”.
Громадський діяч Юлій Морозов написав, що допомагав організувати зустріч і про це скоро з’явиться більше інформації.
Нагадаємо, на початку січня знаний історик Тімоті Снайдер поширив фото українського воїна, який в окопі читає його книгу.
“Найвища честь для автора – читач”, – написав дослідник українською мовою.
Допис через декілька годин набрав понад 1 млн переглядів. Зараз його переглянули вже 2,7 мільйона людей.
Відзначимо, на початку листопада професор історії Єльського університету, американський історик Тімоті Снайдер приєднався до команди амбасадорів фандрейзингової платформи United24. Снайдер збирає кошти на систему протидії ворожим БПЛА, якими Росія постійно атакує об’єкти критичної інфраструктури в Україні.
Військовий, що читав в окопі книгу Тімоті Снайдера, виявився бійцем львівської 80-ки та випускником УКУ. В коментарі для Еспресо Захід він розповів про історію знаменитого фото.
Воїн розповів, що світлину зробили під час другого етапу контрнаступу на Харківщині.
“Ми вже йшли за річкою в лісі і окопувалися. Завершували доробляти окоп і я вирішив почитати, а хлопці зробили фотографію, – розповідає Олександр. – Я був дуже здивований, не очікував, що Тімоті Снайдер опублікує світлину у себе. Я його поважаю, як історика, він фахівець у своїй справі. Я мало стикаюся з людьми такого рівня. Це одна з книжок, яку я читав на війні, один з напрямків”.
Загалом воїн каже, військові чимало читають під час бойових завдань чи коли мають вільну хвилинку.
“Я знаю багато таких людей. Це дуже приємно, адже цим точно відрізняємося від москалів. Хтось читає художню літературу, хтось професійну, а хтось історичні книжки”, – зазначає Олександр.
