Що Путін задумав далі?


07:0425.02.2023

Свої думки з цього приводу виклав Стів Розенберг, редактор ВВС з питань Росії.

-Я постійно згадую те, що почув на російському державному телебаченні три роки тому.

Тоді росіян закликали підтримати зміни до конституції, які дозволять Володимиру Путіну залишатися при владі ще 16 років.

Щоб переконати громадськість, ведучий новин зобразив президента Путіна як морського капітана, який веде корабель “Росія” через штормові води глобальних заворушень.

“Росія – це оаза стабільності, безпечна гавань, – продовжив він. – Якби не Путін, що б з нами було?”

Ось вам і оаза стабільності та безпечна гавань. 24 лютого 2022 року капітан Кремля пішов у власноруч створений шторм. І попрямував просто до айсберга.

Вторгнення Володимира Путіна в Україну принесло сусідці Росії смерть і руйнування. Але також призвело до величезних військових втрат для його власної країни: за деякими оцінками, кількість загиблих російських солдатів обчислюється десятками тисяч.

Сотні тисяч російських громадян призвані в армію, а російські полонені (зокрема засуджені вбивці) були завербовані на війну в Україні.

Тим часом війна вплинула на ціни на енергоносії та харчі в усьому світі та продовжує загрожувати європейській та глобальній безпеці.

Усе це – проблеми титанічного масштабу.

Тож чому президент Росії взяв курс на війну та захоплення територій?

Russian President Vladimir Putin (C-L) and Defence Minister Sergei Shoigu (C-R) attend a ceremony in the Alexander Garden to mark the Defender of the Fatherland Day in Moscow, Russia, 23 February 2023.
Підпис до фото,У четвер Путін взяв участь у церемонії з нагоди Дня захисника Вітчизни

“На горизонті були вибори президента Росії 2024 року”, – зазначає політологиня Катерина Шульман.

“За два роки до цього голосування [Кремль] хотів якоїсь переможної події. У 2022 році вони досягли б своїх цілей. У 2023 році вони б вселили в розум росіян, як їм пощастило мати такого капітана, який керував кораблем, і не просто через буремні води, але й привів їх до нових та багатших берегів. Тоді у 2024 році люди голосуватимуть. Бінго. Що може піти не так?”

Багато чого – якщо ваші плани засновані на помилках і прорахунках.

У Кремлі розраховували, що “спеціальна воєнна операція” буде блискавичною. Вважали, що через кілька тижнів Україна повернеться до орбіти Росії. Президент Путін серйозно недооцінив здатність України чинити опір і давати відсіч, а також рішучість західних країн підтримати Київ.

Однак російський лідер ще не визнав, що зробив помилку, вторгшись в Україну. Шлях Путіна – продовжувати ескалацію та підвищувати ставки.

Це підводить мене до двох ключових питань: як Володимир Путін дивиться на ситуацію через рік і якими будуть його наступні кроки в Україні?

Цього тижня він дав нам кілька підказок.

Його звернення до нації було наповнене антизахідною жовчю. Він продовжує звинувачувати Америку й НАТО у війні в Україні та зображувати Росію невинною стороною. Його рішення призупинити участь в останньому договорі про контроль над ядерними озброєннями між Росією та Америкою свідчить про те, що президент Путін не має наміру відмовлятися від України чи припиняти протистояння із Заходом.

Наступного дня на московському стадіоні Путін розділив сцену з російськими солдатами, які повернулися з передової. На відверто зрежисованому прокремлівському мітингу президент Путін сказав натовпу, що “зараз йдуть бої на історичних кордонах [Росії]”, і похвалив “мужніх воїнів”.

Висновок: не чекайте розворотів Кремля. Цей російський президент розворотів не робить.

Russian President Vladimir Putin is seen on stage at a concert at Luzhniki Stadium in Moscow, Russia February 22, 2023.

“Якщо він не зіткнеться з опором, він піде якомога далі, – вважає Андрій Ілларіонов, колишній радник президента Путіна з економічних питань. – Немає іншого способу зупинити його, крім військового опору”.

А як щодо розмов про танки? Чи можливі мирні переговори з Путіним?

“Можна сісти за стіл переговорів з ким завгодно, – продовжує Андрій Ілларіонов, – але у нас є досвід переговорів і домовленостей з Путіним”.

“Путін порушив усі документи. Угоду про створення Співдружності незалежних держав, двосторонній договір між Росією та Україною, договір про міжнародно визнаний кордон Росії та України, статут ООН, Гельсінський акт 1975 року, Будапештський меморандум тощо. Немає такого документа, який він би не порушив”, – каже він.

Коли доходить до порушення домовленостей, у російської влади є довгий перелік власних образ, які вони закидають Заходу. Очолює цей список твердження Москви про те, що Захід порушив обіцянку, яку він дав у 1990-х роках, не розширювати НАТО на схід.

І все ж у перші роки перебування на посаді Володимир Путін, здавалося, не розглядав НАТО як загрозу. У 2000 році він навіть не виключав, що колись Росія стане членом Альянсу.

Через два роки на прохання прокоментувати заявлений намір України приєднатися до НАТО президент Путін відповів: “Україна є суверенною державою і має право сама вибирати, як забезпечувати власну безпеку…” Він наполягав, що це питання не затьмарить відносини між Москвою та Києвом.

Russian President Vladimir Putin delivers his annual state of the nation address at the Gostiny Dvor conference centre in central Moscow on 21 February 2023
Підпис до фото,У вівторок президент Росії виступив зі щорічним посланням до народу

Путін зразка 2023 року – зовсім інший персонаж. Він кипить від образи на “колективний Захід” та називає себе лідером обложеної фортеці, що нібито відбиває спроби ворогів Росії знищити його країну. Якщо судити з його промов і коментарів, а також з його згадок про російських імперських правителів, таких як Петро І і Катерина Велика, Путін, схоже, вірить, що йому судилося відтворити Російську імперію в тій чи іншій формі.

Але якою ціною для Росії? Колись президент Путін заслужив собі репутацію за забезпечення стабільності у своїй країні. Вона зникла через зростання військових втрат, мобілізацію та економічні санкції. Кілька сотень тисяч росіян покинули країну з початку війни, багато з них молоді, кваліфіковані та освічені: відтік мізків, який ще більше вдарить по економіці Росії.

Внаслідок війни раптом навколо з’явилося багато угруповань зі зброєю, зокрема приватних військових компаній, як-от “Вагнер” Євгена Пригожина та регіональні батальйони. Відносини з регулярними збройними силами далекі від гармонійних. Конфлікт між міноборони Росії та “Вагнером” є прикладом публічної боротьби в елітах.

Нестабільність плюс приватні армії – це небезпечний коктейль.

“Громадянська війна, швидше за все, охопить Росію протягом наступного десятиліття, – вважає Костянтин Ремчуков, власник і редактор московської “Независимой газеты”. – Занадто багато груп інтересів розуміють, що в цих умовах є шанс перерозподілити багатство”.

“Реальний шанс уникнути громадянської війни буде, якщо відразу після Путіна до влади прийде правильна людина. Людина, яка має владу над елітами та рішучість ізолювати тих, хто прагне використати ситуацію”, – додає він.

Konstantin Remchukov, Chief Editor, Nezavisimaya Gazeta, sits in front of a desk.

“Чи дискутують російські еліти, хто підходить на цю роль?” – запитую Костянтина.

“Тихо. З вимкненим світлом. Вони обговорюють це. Вони будуть мати свій голос”, – каже він.

“А Путін знає про ці дискусії?”

“Він знає. Я думаю, що він знає все”.

Цього тижня спікер нижньої палати російського парламенту заявив: “Поки є Путін, є Росія”.

Це була заява про лояльність, а не про факт. Росія виживе – їй це вдавалося протягом століть. Однак доля Володимира Путіна тепер безповоротно пов’язана з результатами війни в Україні.

Понравилась статья? Расскажите друзьям![hupso]

'Що Путін задумав далі?' не имеет комментариев

Будьте первым!

Желаете поделиться мнением?

© Inshe.tv

Share Button
Twitter Facebook Google Plus Youtube