У Києві 3 лютого відбувся саміт Україна-ЄС. Лідери Євросоюзу запевнили в незворотності процесу євроінтеграції України, яка зрештою має стати членом ЄС. А українська влада висловила свої найважливіші сподівання до Брюсселя – якнайшвидше перейти до перемовин про вступ до ЄС, посилити санкції проти Росії та допомогти Україні з далекобійними ракетами.
Після саміту відбулась спільна пресконференція.
В рамках саміту президент Володимир Зеленський та його команда провели перемовини з лідерами ЄС, зокрема з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем, пише ВВС.
Переговори про вступ і єдиний ринок з ЄС
Український президент за підсумками саміту повідомив, що зустріч стала “символом того, що ми здолаємо будь-які перешкоди для зміцнення нашого партнерства та інтеграції”.
“Наша мета абсолютно чітка – початок переговорів про членство України у Європейському Союзі. І я вірю, що і ЄС уже цього року буде готовий до переговорів по вступ України”, – підкреслив він.
Зеленський уточнив, що “вже цієї весни” Україна чекає проміжної оцінки Єврокомісії щодо того, наскільки успішно Україна виконує сім вимог ЄС, виконання яких є умовою для початку перемовин про вступ України до об’єднання.
Раніше ЄС повідомляв, що оцінюватиме прогрес України восени.
Крім того, президент повідомив, що “одним із важливих здобутків” саміту стало те, що Україна та ЄС схвалили план пріоритетних дій на 2023-2024 роки щодо інтеграції України до внутрішнього ринку Євросоюзу.
“Його реалізація зробить Україну де-факто членом Євросоюзу на рівні секторів економіки – промисловість, аграрний сектор, енергетика, цифрові послуги, транспорт, фінансова сфера, митниця⌡”, – сказав він.
Крім того, Зеленський заявив, що лідери ЄС письмово схвалили його “мирний план” та “офіційно зафіксували у схваленій за підсумками цього саміту спільній заяві підтримку української формули миру з боку Євросоюзу”.
Санкції, ракети та особлива підтримка ЄС
Як повідомляє кореспондентка BBC News Україна Жанна Безп’ятчук, яка відвідала підсумкову пресконференцію, цей саміт не передбачав анонсів нових пакетів допомоги, але був важливим для звірки годинників Євросоюзу та України.
Крім того, цей саміт став демонстрацією солідарності ЄС в умовах нових великих загроз, зокрема загрози нової хвилі повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Для України принциповими на цьому саміті були щонайменше три питання.
Перше – це нові санкції проти Росії, новий десятий пакет.
Зокрема, президентка Європейської комісії заявила, що обсяг обмежень в рамках десятого пакету санкцій проти Росії складе 10 мільярдів євро.
Йшлося також про протидію спробам Росії обійти санкції, які вже ухвалили щодо оборонного комплексу.
Президент Зеленський заявив, що Росії вдається обходити санкції і продовжувати виробництво ракет. І це те, що дуже тривожить офіційний Київ, який закликає знайти рішення, щоб не допускати реекспорт технологій та комплектуючих для ракет до Росії.
Другий важливий момент для України – необхідність отримати певний таймлайн або графік, коли реально можуть розпочатися перемовини щодо вступу України до ЄС.
Керівники ЄС дали зрозуміти, що такого графіка немає, але є вимоги – сім критеріїв або домашнє завдання, яке Україна має виконати, щоб перейти до перемовин про вступ.
Третій важливий момент для України – загроза нового повномасштабного наступу Росії та кроки, які ЄС та Україна можуть зробити спільно, щоб не дозволити РФ досягти успіху.
Зеленський говорив, що Україні потрібна далекобійна зброя, потрібні ракети, щоб деокуповувати свої території.
Український президент був дуже конкретним, натомість лідери Євросоюзу в своїх формулюваннях були дуже обережними. Вони уникали будь-яких прямих обіцянок.
Зеленський заявив, що готовий приїхати до Брюсселю, як раніше до Вашингтона, щоб продемонструвати почуття вдячності та отримати “добро” на нову зброю для України. Щоб не лише НАТО, але і ЄС сказав своє слово.
Лідери ЄС, своєю чергою, підкреслили, що ЄС буде з Україною до кінця війни.
Головною ідеєю через їхні промови проходило те, що доля України – стати частиною ЄС. Вони зафіксували факт незворотності цього процесу.
Ми побачили, що сьогодні на чолі Євросоюзу стоять лідери, які готові до складних рішень. І для України це важлива новина, особливо в контексті війни та нових загроз.
Шлях до перемовин про вступ
2022-й став проривним у відносинах Києва та Брюсселя.
На тлі повномасштабного вторгнення Росії Євросоюз безпрецедентно наростив фінансову та військову підтримку України, запровадив дев’ять пакетів санкцій проти Росії.
Апогеєм стало те, що навесні Україна екстрено подала заявку на вступ в ЄС, а Євросоюз нечувано швидко – уже в червні – надав країні статус кандидата на вступ.
Щоправда, з умовами. Для того, щоб не втратити цей статус, Україна має виконати вимоги щодо реформ за сімома напрямками, включаючи судову реформу та антикорупційні кроки.
Лише після цього Київ зможе претендувати на те, щоб перейти до наступного етапу – офіційного початку перемовин про вступ до ЄС.
По деяких напрямках Київ справді показав поступ. Вдалося запустити роботу Вищої ради правосуддя, парламент ухвалив закони про медіа та національні меншини, ще у липні 2022-го призначено нового керівника спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), а антикорупційні органи в останні місяці суттєво активізували свою роботу та дали старт гучним справам.
Але є сфери, де Захід прогресу досі не бачить. Україні ще необхідно призначити керівника НАБУ, завершити відбір членів до ВРП та ВККС, а найголовнішим каменем спотикання залишається реформа Конституційного суду.
У грудні Україна відзвітувала, що виконала одну з ключових вимог Євросоюзу – запровадила нові критерії відбору для суддів КС. Але закон отримав негативний висновок Венеційської комісії. Вона визнала зміни недостатніми та закликала доопрацювати документ. На цьому наполягає також офіційний Брюссель.
Без поступу на цьому напрямку Україні не вдасться отримати позитивні висновки від ЄС та перейти до наступного етапу – перемовин про членство. Очікувалося, що цей саміт керівництво Євросоюзу може використати, щоб нагадати про це українській владі.
