Вплив “кухаря Путіна”, як вважають аналітики, стрімко зменшується після того, як власник найманців протягом кількох місяців не зміг виконати обіцянок про захоплення Бахмута.
Власник “Групи Вагнера” Євгеній Пригожин після низки невдач на Бахмутському напрямі почав втрачати свій авторитет.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни ISW.
За словами аналітиків, “зірка” Євгена Пригожина почала згасати на тлі того, що бізнесмен протягом кількох місяців не зміг виконати обіцянок про захоплення Бахмута.
В ISW не виключають, що президент Володимир Путін звернувся до власника “Групи Вагнера” та генерала армії Сергія Суровікіна з проханням продовжити зусилля щодо завоювання позицій і зламати волю України продовжувати війну після того, як ЗС РФ зазнала катастрофічних поразок на фронті. Водночас авторитет Євгенія Пригожина в Кремлі почав знижуватися через низку невдач у районі Бахмута.
“Путін, схоже, вирішив відмовитися від ставки на Пригожина та його найманські сили, знову довірившись Герасимову, Шойгу та звичайним російським військовим. 11 січня Путін передав Герасимову загальне командування Об’єднаним угрупуванням військ в Україні, підпорядкувавши йому Суровікіна та ще двох заступників.
Українська розвідка повідомляла, що Путін готується розпочати другу хвилю мобілізації резервістів для розширення особового складу ЗС РФ, а Міноборони намагається підвищити професіоналізм своїх підрозділів і ефективність системи командування”, — продовжили аналітики й додали, що подібні нововведення свідчать про зусилля Кремля щодо відновлення регулярної армії та відмови від такої, коли на фронті використовувалися неофіційні структури, у тому числі “Група Вагнера”.
Декількома днями раніше військова розвідка Міноборони Великобританії коментувала діяльність “Групи Вагнера” Євгенія Пригожина та припускала, що особовий склад ПВК в Україні може становити близько 50 тисяч осіб.
Інститут вивчення війни ISW у звіті від 16 січня повідомляв, що Володимир Путін приписує військові успіхи “Групи Вагнера” керівництву Міністерства оборони, намагаючись уникнути згадки “вагнерівців” у своїх виступах.