Якими будуть перші вибори після перемоги? Позиція ЦВК


14:1914.01.2023

Після Перемоги на всіх нас чекає багато роботи з відновлення країни і…вибори. Через наслідки повномасштабної війни провести їх буде дуже важко. 

На українців, і які обиратимуть, і які обиратимуться, можуть чекати деякі зміни. 

Центральна виборча комісія (Далі ЦВК або Комісія – ред.) опублікувала свої пропозиції для покращення проведення виборів у післявоєнній Україні.

Вибори, що не відбулись та реальні загрози

На час воєнного стану в Україні вибори та референдуми заборонені. 

Через це 24 лютого ЦВК зупинила всі виборчі процеси, які тривали. Ідеться про обрання одного народного депутата (206 округ, Чернігівська область); 9 сільських, селищних, міських голів; повторні вибори 1 сільського голови; повторні та проміжні вибори депутатів до 69 місцевих рад на 126 вакантних мандатів. 

На превеликий жаль, Комісія фіксує випадки загибелі та зникнення безвісти депутатів, мерів міст і сільських голів. А деякі очільники стали колабораціоністами. Тобто, потреба у позачергових виборах зростає з кожним днем війни.

Також вже минулого 2022 року виникли підстави для проведення виборів ще 3-х народних депутатів України (проміжні вибори). 

У 2023-му, за Основним Законом, повинні відбутись вибори депутатів до Верховної Ради,  у березні 2024 – Президента України, а у жовтні 2025 – чергові місцеві вибори.

Цілком очевидно, що після нашої Перемоги на нас чекає багато виборів. Але післявоєнні реалії можуть суттєво ускладнити їхню організацію і проведення. 

Наше завдання зараз – підготуватись до найскладніших голосувань країни, що чекають попереду.

У чому ж складнощі? 

По-перше, це мільйонні переміщення українців в межах країни та за кордон. 

Ми повинні створити максимально можливі умови, щоб наші громадяни могли реалізувати право обирати та бути обраними. 

По-друге, повністю чи частково зруйнована інфраструктура. А це, зокрема, відсутність приміщень для роботи виборчих комісій та проведення голосування. 

По-третє, потрібен належний облік громадян та створення умов для формування точних списків виборців. 

З 24 лютого Державний реєстр виборців закритий та не оновлюється. З точки зору обліку виборців, ще більша проблема – відсутність реєстрації всіх тих міграційних процесів, які тривають зараз як в Україні, так і за її межами. Тобто, зараз ми не розуміємо, де наші виборці. До того ж після перемоги міграційні процеси триватимуть.

Легітимна влада формується на чесних виборах. Особливо гостро ми відчуємо цей взаємозв’язок після перемоги, тому що запит на справедливість сильно зріс. 

Зараз ЦВК важливо виявити максимальну кількість викликів для організації післявоєнних виборів, щоб мати можливість якнайкраще підготуватися до їх подолання. 

Наші пропозиції для вдосконалення законодавства – це не фініш, це лише старт, щоб підготувати оновлений фундамент для виборчих процесів після перемоги”, – зауважив Голова ЦВК Олег Діденко.

 

Додаткові дільниці та оновлення списків виборців

Очевидно, що масштабне переміщення українців в межах країни та за кордоном створить виклики для адміністрування виборчих процесів, з якими ЦВК ще не зіштовхувалась. Один із варіантів рішення, яке запропонувала Комісія, — утворення додаткових виборчих дільниць в Україні та за кордоном. 

Всередині країни на загальнодержавних виборах такі дільниці можуть утворювати за необхідності у місцях компактного проживання тимчасово переміщених осіб: у містечках зі збірних модулів, гуртожитках, оздоровчих таборах тощо. 

Також варто зробити можливим організовувати вибори і у тимчасових спорудах (військових наметах, легких конструкціях тощо).

Щоб забезпечити право голосу кожному, по-перше, українці повинні бути у списках виборців, по-друге, вони повинні знати, де саме вони включені до цих списків, а також мати доступ до цієї виборчої дільниці. Тільки так можна отримати виборчий бюлетень і проголосувати. 

Через повномасштабну війну, тимчасову окупацію територій, масштабні переміщення українців, традиційно низькі показники реєстрації громадян за фактичним місцем проживання – якісний облік виборців та створення умов для формування точних списків виборців стали величезним викликом. Особливо гострою виявиться проблема оновлення відомостей про виборців, чиї виборчі адреси належать до територій, що були під тимчасовою окупацією ще з 2014 року.

 

Два дні на голосування за кордоном

Ще однією проблемою (не новою) є голосування на закордонних виборчих дільницях. Ця тема часто обговорювалась експертним середовищем, ЗМІ та громадськістю. 

Основними причинами низької явки на виборах за кордоном завжди була обмежена кількість дільниць та складна логістика для виборця. 

Щоб проголосувати у іноземній країні (особливо, великій), людині часто потрібно долати сотні кілометрів, витрачаючи час та кошти. А потім ще й, можливо, вистоювати довжелезні черги, через низьку пропускну здатність дільниць (до однієї закордонної виборчої дільниці може бути віднесено десятки, а то й сотні тисяч виборців, в той час як в Україні – не більше 2,5 тисяч).

Очевидно, під час наступних виборів українських виборців за кордоном буде значно більше, ніж було до, а отже і проблема постане гостріше.

Раніше Комісія вже обговорювала можливість 2-денного голосування (у суботу та неділю). Та за Конституцією чергові вибори до ВРУ відбуваються в останню неділю жовтня, а чергові вибори Президента – в останню неділю березня. Тобто голосування в інший день, окрім неділі, може бути розцінене як порушення конституційних приписів. 

З іншого боку, не завжди дата виборів є остаточною для голосування. Наприклад, на виборах Президента України існує день повторного голосування. Пропозиція 2-денного голосування, як і інші варіанти розширення можливостей голосування за кордоном, потребують широкого обговорення, щоб забезпечити доступність до закордонних виборчих дільниць якомога більшій кількості наших громадян. Остаточне рішення буде за Верховною Радою.

Чиста репутація спостерігачів 

Щоб інститут виборів працював належним чином, сам виборчий процес має бути законним, чесним, прозорим та неупередженим, а результати виборів відповідати реальному народному волевиявленню, заслуговувати на довіру та забезпечувати легітимність влади, зокрема і міжнародну. Один із інструментів, який повинен забезпечувати ці цілі шляхом контролю – інститут міжнародних спостерігачів.  

Разом з тим, в Україні триває війна ще з 2014 року. За таких умов важливо вжити заходів, щоб статус міжнародного спостерігача цілеспрямовано не використовувався країнами-агресорами на шкоду національній безпеці. Ідеться про проведення розвідувально-диверсійної діяльності, втручання у виборчий процес: поширення проросійських наративів, дезінформація, інші дії з метою підриву довіри до виборів, тощо.

ЦВК пропонує обговорити додаткові вимоги до офіційних спостерігачів. Наприклад, спостерігачем не має бути особа, до якої застосовані санкції чи яка не відповідає умовам в’їзду в Україну.

Висновок – “небезпечно”: хто і як може визначати безпекові умови для проведення виборів?

З досвіду окремих територій Донецької, Луганської областей, Комісія не виключає, що ситуація на певних територіях України після припинення/скасування воєнного стану може залишатись напруженою. 

Пам’ятаєте, яка ситуація складалась із непроведенням місцевих виборів у 18-ти територіальних громадах Донецької та Луганської областей, наближених до лінії розмежування у зв’язку із безпековою ситуацією? 

Тоді багато закидів лунало і на адресу ЦВК щодо непроведення цих виборів. При цьому Комісія не є спеціалізованим правоохоронним органом та не може самостійно визначати рівень належної безпеки та терористичної загрози під час організації та проведення виборів. Тоді ЦВК тричі зверталась до Донецької та Луганської військово-цивільних адміністрацій (ВЦА) за їхніми висновками щодо можливості виборів у цих 18 громадах і тричі отримувала відповіді про неможливість проведення через безпекову ситуацію. Місцеві вибори-2020 на цих територіях так і не відбулись.

Конфліктність цієї ситуації могло б зняти чітке законодавче врегулювання. 

Важливо на законодавчому рівні визначити чіткі критерії та механізми встановлення неможливості призначення та проведення виборів на окремих територіях та виборчих дільницях.

Міжнародні експерти та громадянське суспільств схвально підтримують пропозицію віднести прийняття рішень щодо неможливості проведення голосування/виборів на окремих територіях до компетенції Ради національної безпеки і оборони України.

Враховуючи всі труднощі, потенційні проблеми, про які вже згадали – можливо, зміняться і строки для ухвалення рішення про призначення позачергових, проміжних та повторних виборів. 

Сьогодні таке рішення (про призначення виборів, підготовка до яких припинилась або не розпочалась через введення воєнного) ухвалюється протягом місяця після припинення/скасування воєнного стану.

Потреба у продовженні строків, передусім, пов’язана із великою кількістю як внутрішньо переміщених осіб, так і громадян України, які виїхали за кордон. 

Щоб забезпечити реалізацію загального виборчого права на місцевих виборах – виборці повинні мати достатньо часу, щоб повернутись до своїх територіальних громад. 

Також на строки призначення післявоєнних виборів впливатиме і потреба вивчення актуальної потреби у їхньому фінансуванні (актуальну вартість товарів і послуг неможливо передбачити наперед).

Окремо варто розглядати строки призначення виборів на територіях України, які були тимчасово окуповані ще з 2014 року (АРК, ОРДЛО). Після звільнення і до призначення виборів на цих територіях повинен відбутися процес їхньої реінтеграції: відновлення органів державної влади України, правоохоронні органи, суди, банківська система, діяльність місцевих організацій політичних партій, громадських організацій, засобів масової інформації, та й в цілому – повинні бути створені умови для вільного формування ти вираження волі виборців.

“Майбутнє проведення виборів значною мірою залежить від безпекових факторів. 

Вибори – не самоціль, нам важливо знайти баланс між якнайшвидшим забезпеченням формування виборних органів державної влади і місцевого самоврядування та створенням належних умов для їх проведення”, – наголошує голова Комісії Олег Діденко.

Усі проблеми знайшли своє вираження у пропозиціях, які надала ЦВК (постанова ЦВК від 27 вересня 2022 року № 102). Проєкт Закону вже знаходиться у Комітеті Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. 

Для ЦВК важливо, аби вибори після війни не просто відбулись. Попри всі руйнівні наслідки війни, вони повинні продовжувати багаторічні кроки на шляху демократичного розвитку та орієнтуватись на найкращі міжнародні практики і стандарти. 

І, звісно ж, перші вибори після перемоги та всі наступні відбуватимуться завдяки силам оборони України. Тільки від них залежить, коли вибори відбудуться.

Понравилась статья? Расскажите друзьям![hupso]

'Якими будуть перші вибори після перемоги? Позиція ЦВК' не имеет комментариев

Будьте первым!

Желаете поделиться мнением?

© Inshe.tv

Share Button
Twitter Facebook Google Plus Youtube