Рада ліквідувала скандальний Окружний адмінсуд Києва, але ухвалила суперечливе рішення щодо Конституційного суду: як це загрожує вступу України до ЄС/
Парламент ліквідував Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК), який ще в лютому збирався повернути Віктора Януковича до влади. Сигналом стали американські санкції проти голови суду – Павла Вовка.
Водночас м’яка позиція ЄС дозволила парламенту ухвалити закон про відбір суддів Конституційного суду, який дає владі можливість отримати повний контроль над КСУ, кажуть експерти.
Що треба знати про ліквідацію ОАСК та як закон про КСУ і опір судових “кланів” можуть поставити хрест на вступі України до ЄС: розбір LIGA.net.
ЩО СТАЛОСЯ. 13 грудня український парламент схвалив законопроєкт про ліквідацію ОАСК. Документ був внесений президентом Володимиром Зеленським як “невідкладний” ще півтора роки тому, у квітні 2021-го.
ДОВІДКА. Ініціативам з ліквідації ОАСК передували скандали: голова суду Вовк та ще кілька суддів на основі таємних аудіозаписів підозрюються у створенні злочинної організації та захопленні влади.
ОАСК – суд першої інстанції, який розглядає спори щодо виборчого процесу; прийняття та звільнення з публічної служби; справи про оскарження рішень органів державної або місцевої влади.
Рік тому LIGA.net питала напряму у Зеленського, чому законопроєкт щодо ліквідації ОАСК застряг у стінах парламенту. Тоді президент відповів, що це “поламало б всю Верховну Раду” – ось така “велика шахова гра”.
Спусковим гачком стали санкції США проти очільника ОАСК Вовка, повідомив співрозмовник в керівництві фракції Слуга народу.
“Санкції США, ключового партнера України у війні проти Росії, стали сигналом для влади щодо ОАСК”, – погоджується юристка Центру протидії корупції Олена Щербан.
На заміну скандальному ОАСК прийде Київський міський окружний адмінсуд, за створення якого також проголосував парламент. До початку роботи нового суду справи ОАСК розглядає Київський окружний адмінсуд (з територіальною юрисдикцією в Київській області).
В ОАСК це назвали “політично вмотивованим” рішенням поза Конституцією, адже українців “позбавили доступу до правосуддя”.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. “Цей закон [про ліквідацію ОАСК] позбавляє Вовка та його “зграю” впливу на судову систему, який вони мали весь цей час, – каже Щербан. – Те, що ОАСК так довго не ліквідовували, було сигналом для системи: “Дивіться, я домовився з владою”.
13 грудня Рада прийняла ще один законопроєкт – №7662 про нову процедуру відбору суддів Конституційного суду. Закон створює дорадчу групу експертів (ДГЕ) з шести членів, які буде оцінювати моральні якості й рівень компетентності у сфері права кандидатів на посаду суддів КСУ.
Рішення ДГЕ матимуть обов’язковий характер, тобто група отримає право відсіювати кандидатів і припиняти їх участь в конкурсі.
“Ключова проблема – з шести членів групи троє залишаються політично керованими”, – каже Щербан. Під “політично керованими” слід розуміти членів ДГЕ, які будуть делеговані президентом, Радою та з’їздом суддів.”Буде або глухий кут, або пройдуть тільки ті, за кого проголосують політичні призначенці. Це загрожує повною узурпацією влади”, – прогнозує Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE.
За закон про КСУ проголосували 183 з 219 слуг народу. Ще 26 голосів дали групи Платформа за життя та мир та Відновлення України, які складаються з уламків забороненої ОПЗЖ. Допомогли також фракція Голос та підконтрольна Банковій група Довіра.
“У судової “мафії” та влади залишаються інструменти впливу на рішення дорадчої групи, – пояснює Щербан. – При бажанні конкурс може затягуватися, як вже було з призначенням керівника САП”.
ДОВІДКА. В конкурсній комісії з обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури теж були незалежні члени, нагадує Щербан. Але через відсутність в них механізму вирішального голосу у провладної частини була можливість затягувати конкурс.
Саме у відсутності вирішального голосу Щербан бачить ключовий ризик, через який можуть бути проблеми з відбором суддів КСУ.
Це підкреслили і посли країн G7. “Важливо, щоб проєкт №7662 передбачав значуще залучення незалежних експертів, зокрема, право вирішального голосу”, – сказано в Twitter-акаунті послів Великої сімки.
Але депутати прикрились останнім рішенням Венеційської комісії – дорадчого органу Ради Європи. В ньому комісія визнає, що запропонована пропорція “залежних” та “незалежних” членів ДГЕ (три на три) загострює питання політизації відбору суддів КСУ. Проте, на думку комісії, в нинішніх умовах можна сподіватися, що міжнародні експерти будуть “достатнім стримувачем для політичної частини комісії”.
У Венеційки зустрічається ідея призначення сьомого члена ДГЕ від міжнародників, щоб змінити баланс – але у висновки цю тезу не включили. “Висновок нечітко сформульований і дає можливість передбачати різні варіації трактування”, – визнає Щербан.”Немає жодної країни, де Конституцію пишуть іноземці, – заявив один із керівників фракції СН, – Це перебір, що розуміють навіть в Єврокомісії. І як критерій [для оцінки готовності України до вступу в ЄС] використовувати не будуть”.
Парламент проголосував компромісний варіант, переконує Федір Веніславський, представник президента у парламенті (Слуга народу).
“В залі парламенту лунали дві абсолютно протилежні точки зору. Одна – що участь міжнародних експертів порушує суверенітет України. Друга – що навпаки треба віддати їм вирішальний голос. Тому пропорція три на три – компромісна”, – пояснює народний депутат.
ЩО ДАЛІ. З одного боку, влада нарешті взялася за ліквідацію ОАСК, а з іншого – створила можливість отримати політично лояльний Конституційний суд, пояснюють експерти.
ДОВІДКА. КСУ складається з 18 суддів – по шість призначають президент, ВР та з’їзд суддів.
На сьогодні влада “контролює” п’ять суддів КСУ, каже Жернаков. Ще п’ять місць вакантні (троє суддів за квотою ВР пішли в відставку 7 грудня, ще дві квоти – у з’їзду суддів, запланованого на січень 2023-го).
“Вже за пару місяців влада може контролюватиме 10 з 18 суддів КСУ, – каже Жернаков. – Це означає повний контроль за будь-яким рішенням”.
На думку експерта, лише через війну міжнародні експерти не роблять з цього великого скандалу. Цим і користується влада президента Зеленського, щоб ухвалити зручне та зрозуміле для себе рішення.
“Це аукнеться за рік, коли реально буде відкрите питання перемовин про вступ до ЄС, – пояснює Жернаков. – Нікому в ЄС не потрібна друга Угорщина, де Конституційний суд перетворився на юрвідділ Орбана”.
Веніславський зі Слуги народу переконує, що жодної узурпації не буде: “З урахування сучасних реалій ймовірність кулуарних домовленостей та ігор навколо КСУ – практично нівельована”.
Крім того, не закрите питання з Вовком, адже після того, як закон про ліквідацію ОАСК вступить у дію, судді ОАСК не втратять статус.
Подальша доля Вовка та його оточення залежатиме від двох органів – Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Та зараз ці органи не функціонують.
В січні з’їзд суддів має затвердити кандидатів до ВРП, що дозволить запустити раду і працювати над очищенням судової системи.
“А до того моменту ми навіть не можемо суддів-колаборантів покарати через відсутність ВРП”, – констатує Щербан.
“Судовій мафії” вигідно працювати в системі, коли ВРП заблокована, і суддів ніхто не може покарати, пояснює експертка.
Тому на з’їзд суддів судові “клани” можуть готувати різноманітні сценарії зриву, щоб не допустити перезапуску ВРП, прогнозує Жернаков: “Якщо не буде створена ВРП та Вища кваліфікаційна комісія судів – то ніякі перемовини про вступ до Євросоюзу нам не світять”.
Через це ліквідація ОАСК може стати важливим сигналом для судової системи, що жодного імунітету ні для кого не буде, додає Щербан.
Посилити його може Зеленський. “Президент не має права тиснути на з’їзд суддів, але публічної заяви про очікування може бути достатньо, – резюмує експертка. – Це буде сигналом для судової системи”.
Нагадаємо також, як повідомляло ІншеТВ, вчора миколаївський нардеп Максим Дирдін став постійним представником Ради в Конституційному Суді
