Всі миколаївці пам’ятають, як в кінці липня на зупинці під час обстрілу загинули люди – 5 відразу, а потім ще 3 в лікарні. Це стало шоком для багатьох, тому що без громадського транспорту дістатися кудись важко, і користуватися ним все одно доводиться. І ось і у нашому місті, як у Харкові, з’явились бетонні захисні конструкції на зупинках. На сьогодні в Миколаєві можна побачити захисні споруди, які виготовлені за бюджетні кошти, а інші за гроші меценатів. Ті, що за бюджет – без світла і підлоги, але за більше як 1 млн.грн. Ті, що за меценатський кошт – із світлом і підлогою – за 400 тис. грн.
Про це на своїй сторінці на фейсбуці написала Юлія Міскевич, яка порівняла ці споруди і опублікувала кошторис меценатської будови, яка розміщена біля «Новуса» на вул. Космонавтів.
“Звісно ж зайшла подивитися. На табличці: «місту-герою Миколаєву від компанії «Gobel Foundation». Бетонна цільна споруда. Зовні сіра, без малюнків, але навіщо вони, коли ти рятуєшся від уламків. Всередині є лави, провели електрику. Із світлом в укритті під час обстрілів не буде так «сумно». Добре, що є”.
“Згодом по місту побачила інші укриття. Зовні розмальовані, кидаються в очі здалека. Зайшла. Лави є, світла немає. Придивилася. Укриття без підлоги, просто коробка на землі. Пригорнута цементом з боків, щоб не було щілин між землею та спорудою”, – пише Міскевич.
“Виявилось, що споруда, яку робили за кошти міського бюджету коштує 1 095 581,10 грн. Зв’язалася з виконувачем робіт споруди, яку робили за меценатські гроші. Скинули свій кошторис. 408 689, 69 грн. Майже в три рази дешевше!!! Тобто за ті ж гроші можна було закрити три зупинки, а не одну! В три рази більше городян відчували б себе захищеними в очікуванні транспорту.
Але виявляється, тим, хто витратив мільйон на цю бетонну коробку, біль і страх містян до одного місця. Вони, не ховаючись, догризають наше понівечене війною місто. Як щурі вилазять на поверхню, коли знають, що ніхто їм не дасть по голові. Без страху бути покараними і отримати по заслузі. Без сорому перед тими, хто гине за них на фронті… Ненажерливі, й нахабні, вони мабуть впевнені в своїй безкарності, впевнені, що війна все спише, а люди все забудуть. Люди не забудуть! І дарма вони сподіваються, що їм за це нічого не буде. А пришвидшити їм карму я постараюсь, бо у мене перед очима стоять люди, які загинули на зупинках. Один час, різні цінності… “, – обурюється городянка.
А ось і кошторис дешевшої захисної зупинки.
