Як звільняли Херсон від фашистських загарбників. Цікаві аналогії про окупацію і не тільки


21:3831.08.2022

Збройні сили України 29 серпня почали масштабний контрнаступ на Херсонщині. Про подробиці цієї операції в Києві поки що воліють мовчати, а Росія натомість запевняє, що відбила усі атаки.

Майже 80 років тому на цих землях розгортались схожі драматичні події – загарбників намагались вигнати геть.

Зранку 29 серпня в оперативному командуванні “Південь” ЗСУ повідомили, що розпочали наступальні дії з різних напрямків на Херсонщині. Про початок операції заявили і в офісі президента України.

На деяких ділянках українським військовим вдалося пробити першу лінію оборони росіян. Цьому передував тривалий обстріл мостів через Дніпро і Інгулець, а також розташувань і тилових баз противника.

Росія, а точніше її “ставленики” в окупаційних адміністраціях, спочатку заперечували наступальні дії українців, але потім врешті підтвердили їх.

В їхній інтерпретації, як власне і в заяві міноборони РФ, йдеться про відбиття більшості атак ЗСУ і нанесення противнику “величезних втрат”.

Цілком можливо, що “битва за Херсон” стане тривалою і надзвичайно складною для обох сторін. Але досвід попередніх воєн показує, що це зовсім не обов’язковий розвиток подій, передає ВВС.

.

Швидке захоплення

Херсон впав за 4 дні. Це відбулося в серпні 1941 року, коли німецька елітна бронегрупа Клейста (генерал Евальд фон Клейст командував танковими військами німців, після війни був засуджений в СРСР і помер в ув’язненні, – Ред.) разом з угорськими і італійськими мотопіхотними частинами стрімко наступали на південь України, змітаючи радянську армію на своєму шляху.

За півтора місяця до цього на Херсонщині була оголошена загальнообов’язкова підготовка усього дорослого населення до протиповітряної і протихімічної оборони. Підприємства і заводи евакуювали на схід. В тил СРСР вивозилось також майно колгоспів, зібраний врожай і худоба.

Було наказано сформувати партизанські загони і народне ополчення. Згідно з архівними документами, в ополчення записались майже 8 тисяч жителів Херсона.

Але стримати ворога ці засоби не допомогли.

Радянська пропаганда казала, що німецькі війська мали величезну перевагу: “на кожного захисника Херсона було понад 20 гітлерівців”.

Захищати місто доручили Дунайській військовій флотилії. Три броньовані артилерійські кораблі (монітори) і 16 катерів прибули по Дніпру до околиць Херсона вдень 15 серпня. Їх завданням було утримувати позиції на річці і прикривати відступ частин радянської армії через Дніпро.

Сухопутні підрозділи флотилії відбивали атаки німецьких бронегруп. Ввечері 18 серпня танки загарбників прорвались в Херсонський порт і пристань. З боку річки безперервний вогонь по них вели радянські кораблі.

“Подальша оборона міста стала неможливою. Противник мав значну перевагу в техніці і людях”, – йдеться в щоденнику бойових дій Дунайської військової флотилії.

Вже на наступний день, 19 серпня, битва за Херсон закінчилась. Радянські війська змогли переправитись на плавзасобах на лівий берег Дніпра і відступили в бік Криму і Каховки.

Командування Червоної Армії не змирилось з втратою міста і через три дні після відступу віддало наказ повернути Херсон під свій контроль. Операція провалилась, адже що німці зайняли “міцну оборону” і не дали військам СРСР повернутись на правий берег Дніпра, доповідав “наверх” командарм 9-ї армії, полковник Яків Черевіченко.

Найближчі два з половиною роки Херсон перебуватиме в окупації.

друга світова
Підпис до фото,Німецькі війська стрімко просувалися півднем України влітку 1941 року. Херсон вони змогли захопити за 4 дні.

Під владою загарбників

Роки окупації Херсонщини були відмічені активною роботою партизанів. Вони підривали залізничні шляхи, влаштовували засідки на керівників місцевої окупаційної влади і знищували склади зі зброєю. Ховались сміливці в тяжко доступних заплавах Дніпра.

Це викликало жорстку реакцію з боку загарбників. Вони влаштовували масові облави і публічні страти підозрюваних в роботі на противника.

“Своє “господарювання” у м. Херсоні та Херсонській області гітлерівська банда ознаменувала жахливими злочинами. Немає жодного міста, жодного села, де б дороги не були обагрені кров’ю невинних жертв, а на площах не стояли б шибениці з трупами радянських людей”, – йдеться в звіті радянської комісії, що розслідувала “злодіяння німецько-фашистських окупантів”.

Згідно з радянськими архівними документами, німці стратили за роки окупації десятки тисяч херсонців.

Так, вже після звільнення міста навесні 1944 року радянською владою була створена надзвичайна комісія з розслідування цих злочинів на території Херсонської області.

За її підрахунками, за час свого панування окупанти розстріляли 28,5 тисяч осіб, закатували 43,6 тисячі, викрали в рабство 37,5 тисяч громадян.

Комісія встановила, що німці знищили 12 тисяч споруд, з яких майже 3 тисячі – житлові будинки. Зруйновані були три сотні шкіл і 44 лікарні.

Також загарбників радянська влада звинуватила в крадіжці майже 4 млн центнерів зерна і сотень тисяч голів худоби. Крім того, в Німеччину окупанти вивезли 28 тисяч сільськогосподарських машин.

Ситуація повторюється 80 років потому. Тепер вже українська влада звинувачує російських загарбників, що окупували південь України, в крадіжці зерна і техніки в херсонських аграріїв.

Також Київ наголошує на тому, що війська РФ цілеспрямовано руйнують цивільну інфраструктуру, зокрема навчальні заклади і лікарні.

Ще один момент подібності. За даними місцевої влади, нацистські війська розграбували Херсонський художній музей і вивезли його цінності в Німеччину.

Серед викраденого – “туалет Єкатерини ІІ”, що датується початком ХVIII сторіччя.

Українська влада каже, що РФ також грабує музейні установи на окупованих землях, зокрема в Маріуполі, Херсоні і Мелітополі.

Зокрема, на початку березня 2022 року Запорізька обласна адміністрація повідомила, що російські окупаційні війська розграбували музей-садибу графа Попова в селищі Василівка. Керівник департаменту культури ОДА Влад Мороко повідомив, що загарбники викрали “мармуровий унітаз часів графів Попових”.

херсон
Підпис до фото,Сторінка зі звіту радянської комісії з переліком музейних цінностей, що вкрали німецькі окупанти в Херсону

Звільнення Херсона

13 березня 1944 року радянське Інформбюро повідомило: місто Херсон звільнено.

“Війська 3-го Українського фронту, форсувавши річку Дніпро у нижній течії, 13 березня в результаті вуличних боїв опанували містом Херсон — великим вузлом залізничних та водних комунікацій та важливим опорним пунктом оборони німців біля гирла річки Дніпро”.

Цьому стрімкому успіху передувала велика підготовка.

Ще наприкінці 1943 року радянські війська змогли ліквідувати плацдарм німців на лівому березі Дніпра, але на правому, де власне і лежить Херсон, армія окупантів перейшла в глуху оборону.

Третій і четвертий Українські фронти вели наступ на Херсон з північно-східного напрямку по обидва береги Дніпра. Третій фронт на початку лютого 1944 року зміг прорвати оборону німців біля Нікополя на правобережжі. Тоді ще не було широкого Каховського водосховища.

херсон
Підпис до фото,Карта наступу військ 3 і 4-го Українського фронту на позиції німців на Херсонщині. Наступ вівся в напрямку Нікополя і Кривого Рогу для знищення плацдарму окупантів.

З протилежного берега радянські війська розгромили плацдарм противника протяжністю 120 км, рухаючись вздовж Запорізької області.

Радянське інформбюро повідомило, що в боях за цей плацдарм знищили 15 тисяч нацистів, взяли в полон – близько 2 тисяч.

Німецькі війська безпосередньо біля Херсону майже опинились в оточенні. Їхньою головною задачею стало не допустити вдалого форсування Дніпра бійцями Українського фронту на околицях міста.

Але на початку березня солдати українського фронту справились з цією задачею, навіть не зважаючи на те, що почався весняний льодохід на Дніпрі.

Вони за допомогою понтонів, човнів і саморобних плотів форсували річку вище Берислава, що в 60 км від обласного центру. Потім змогли звільнити це місто, де був потужний німецький укріпрайон. З боями його вдалось взяти 11 березня.

Український корпус, що рухався з Берислава на південний захід, з наскоку форсував останню перешкоду – річку Інгулець – біля Дар’ївки.

Паралельно розгортався наступ на Херсон радянських військ з півдня. В ніч на 13 березня відбулося вдале форсування Дніпра на південних і східних околицях обласного центру біля сучасного Антонівського мосту. Почалися бої в місті.

Німецькі офіцери зрозуміли, що їх підрозділи фактично опинились в оточенні, було прийнято рішення основними силами відступати в бік Миколаєва.

Перед цим окупанти погромили і пограбували місто.

“Німці встигли начисто пограбувати місто та його громадян – спалити місто вони не встигли. Вони спалили вокзал, підірвали завод ім. Петровського, хлібозавод, електростанцію, млин – вони спалили б усе, якби несподіваний та стрімкий удар наших військ не викинув погромників із міста”, – так описував блискавичне звільнення Херсона радянський військовий кореспондент та письменник Борис Горбатов.

Ситуація в 2022 році на Херсонському плацдармі є певним чином віддзеркаленням подій Другої світової війни. Українські війська мають завдання звільнити стратегічно важливе місто від потужного загарбника, що міцно окопався навколо нього і влаштовує терор місцевих мешканців. ЗСУ наступають відразу з кількох напрямків, витискаючи суперника з позицій.

Для успіху українцям також треба подолати дві водні перешкоди – річки Інгулець і Дніпро.

І якщо першу річку українці, за попередніми даними, вже змогли успішно форсувати в ході наступу, то другу вони, вочевидь, вирішили використати як природний заслін для стримання військ противника.

Отже, битва за Херсон лише починається.

Понравилась статья? Расскажите друзьям![hupso]

'Як звільняли Херсон від фашистських загарбників. Цікаві аналогії про окупацію і не тільки' не имеет комментариев

Будьте первым!

Желаете поделиться мнением?

© Inshe.tv

Share Button
Twitter Facebook Google Plus Youtube