З Хмельницької області через Тернопільську рухається колона з 5 тисяч вірян УПЦ МП, ігноруючи обмеження влади Тернопільщини на проведення подібних заходів.
Про це повідомило hromadske з посиланням на поліцію Тернопільської області та очільника Тернопільської ОВА Владислава Труша
Віряни рухаються в напрямку Почаєва. Там розташовується Почаївська Успенська лавра, що є найбільшим центром московської церкви на Західній Україні.
“Це неорганізована колона людей, серед них немає чітко визначеного когось, хто їх офіційно веде. Поліцейські забезпечують публічний порядок і безпеку людей, які там йдуть, а також дотримання ними правил дорожнього руху”, — розповіли у поліції.
Щорічний хресний хід прихожан української православної церкви з Кам’янця-Подільського до Почаєва цьогоріч одразу викликав скандал, коли ЗМІ оприлюднили фото різнокольорових стрічок, у яких помітили російський триколор.
Про це повідомляє нардеп Володимир Ар’єв. Він виставив фото з цього заходу і закликав СБУ розібратись із подібними заходами моспатріархату під час воєнного стану.
— Стилізований триколор позавчора на Хмельниччині. Думаєте неможливо? Подивіться на фото. Це «крьостний ход» російської церкви в центрі Кам‘янця-Подільського і його учасники несуть якусь палицю зі стрічками в кольорах українського прапора і рашистського триколора поруч! — зазначає в дописі Ар’єв.
Очільник обласної військової адміністрації Хмельниччини Сергій Гамалій прокоментував ситуацію зранку в понеділок, 22 серпня.
— Будь-який натяк на триколор під час війни в Україні вважаю державною зрадою, незалежно від того, хто його використовує. Наші правоохоронці правильно реагують на будь-які прояви колабораціонізму. І цей випадок не був би винятком. Але триколору під час ходи не було, це стрічки — у тому числі з надрукованими на них молитвами, — зазначив Гамалій.
15 серпня в Кам’янець-Подільській єпархії УПЦ МП повідомили, що участь у хресній ході до Почаївської лаври є особистим вибором паломника, а єпархія не може взяти на себе відповідальність за організацію паломницької подорожі у зв’язку з воєнним станом. Про це йдеться у Зверненні митрополита Кам’янець-Подільського та Городоцького Феодора.
Проте серед натовпу прихожан було чимало дебелих чоловіків спортивної статури.
— Мало того, у цьому натовпі під виглядом «паломників» йшли молодики спортивного вигляду. Хтось дасть гарантії, що це не диверсанти, яких раніше було повно під прикриттям московського патріархату? — цікавиться нардеп Ар’єв.
Зазначимо, що деякі міста, як-от Волочиськ, Вишнівецьк, Шумськ, по маршруту ходи перекрили прочанам вхід.
Видання «20 хвилин» оприлюднило коментар протоієрея Степана Балана, секретаря Тернопільської єпархії української православної церкви, який також зараз йде разом із ходою.
— У жодному разі не йде мова про використання триколора чи символіки агресора, — запевнив протоієрей Степан Балан. — Учасники хресного ходу — українці, які переживають за свою державу, рідні яких на передовій. І вони дали собі обітницю пройти цей шлях, аби їхні чоловіки і сини повернулись живими й здоровими з війни. І вирушили зі сльозами на очах й молитвою.
Додає, що вони йдуть молитися до Почаєва «за мир, за ЗСУ, за нашу цілісність держави, щоб було мирне небо, щоб Божа мати покривала нас Омофором. Подякувати, щоб не прилітали сюди і нікуди більше ракети, і щоб запанував мир в Україні».
— Дуже багато неправдивої інформації, ми просимо, щоб вона не розповсюджувалась, бо це створює негативні емоції і підштовхує на гріх, — наголосив о. Степан. — У жодному разі ні юридично, ні фактично немає ніякого московського патріархату. Як почалась війна, відбувся Собор, укріпили незалежність, і нічого нас не з’єднує з московським патріархатом.
Нагадаємо, після Собору в травні цього року так звана Українська православна церква оголосила про свою незалежність від РПЦ. Втім, критики зазначають, що у патріарха Кирила прийняли ці, нібито самостійні кроки, “з розумінням” і запевнили у збереженні єдності з УПЦ. Тим часом очільники Россійської православної церкви, і перш за все, патріарх Кирил Гундяєв продовжує пітримувати агресію росіє і вбивства українців.
