Зупинка портів Азовського та Чорного моря внаслідок ударів українських безпілотників поставила російських аграріїв перед небаченою проблемою: десятки мільйонів тонн свіжого врожаю виявилися незатребуваними і ризикують пролежати у сховищах як мінімум до наступного року.
Про це пише The Moscow Times.
До 20 мільйонів тонн зерна — приблизно одна шоста всього, що прибрано з полів до середини вересня, залишиться без покупців, прогнозує голова аналітичної компанії «ПроЗерно» Володимир Петриченко. За врожаю близько 140 млн тонн (за прогнозом Мінсільгоспу) на експорт мало вирушити 59 млн тонн. Але якщо й порти Азово-Чорноборського басейну продовжать стояти, вивезти вийде лише 39 млн., оцінює Петриченко.
«Це не біда, це катастрофа, – сказав він на конференції „Агроінвестора“. — Це та катастрофа, до якої ми йдемо. Ми всі побачимо десь у січні, оскільки все накопичуватиметься» (цитати з Reuters).
Заступник голови Асоціації Народний фермер Бабкен Іспірян оцінює обсяги «зайвого» зерна ще вище — 20-30 мільйонів тонн. “Через 9 місяців у нас народиться вже новий урожай, а старий буде ще не розпроданий – гарантовано”, – сказав він.
За словами Петриченка, також неясно, що робити приблизно з 4-5 млн. тонн соняшника нового врожаю. Вивезення шроту на експорт зіштовхнулося з проблемами за пшеницею, а російські заводи переробити весь обсяг не зможуть (19 млн тонн).
Через військову ескалацію порти Азовського моря припинили роботу на початку липня, тоді ж зупинилося судноплавство через Керченську протоку. У серпні після ударів по Новоросійську виявилися паралізовані чорноморські термінали — головні ворота зернового експорту.
Надлишок зерна обвалив внутрішні ціни на нього: на півдні Росії тонна коштує 4-5 тисяч рублів – удвічі менше, ніж кілька місяців тому. В результаті аграрії змушені продавати врожай за безцінь, йдучи у збитки.
«Сьогодні відбувається просто колапс із цінами», — нарікає заступник генерального директора компанії «Аеон Агро» Дмитро Гарнов. — Ми не залишаємо надії, що у другій половині сезону зерно через АЧБ таки поїде, тоді все буде таки не так сумно».
Російська влада намагається відкрити нові маршрути — через Балтійське море і навіть Північний льодовитий океан. Але вони, за підрахунками Bloomberg, забезпечують лише одну десяту тих обсягів, що йшли через південні порти. «Сурова реальність — у тому, що експортних маршрутів, які могли б замінити Чорне море, у принципі немає», — каже Андрій Сізов, гендиректор «РадЕкону».
За оцінкою «ПроЗерно», до кінця року в Росії накопичиться до 34,8 млн тонн «перехідних залишків» зерна. Держава розпочинає закупівлі до інтервенційного фонду, але їх обсяг — 3 млн тонн — лише крапля у морі нерозпроданого врожаю.
У цих умовах виникає питання: а чи потрібно в принципі зараз сіяти новий урожай, вважає Іспірян з Асоціації Народний Фермер. У світі існує практика, коли аграрії утримуються від сівби на певних площах за підтримки держави, нагадав він. За оцінками Іспіряна, гіпотетично відмова від ярої сівби зерна в Росії при субсидуванні державою виробника могла б вилитися трохи більше, ніж у 10 мільярдів рублів, але надала б допомогу сільгоспвиробникам і не перевантажив би ринок.
«Викуп зерна в моменті та закладання його на зберігання стане ще більшою проблемою для майбутнього року. Тут треба зрозуміти, куди нам це зерно витратити, чи просто не сіяти, — сказав він.
