Росія дедалі частіше атакує українські пасажирські поїзди реактивними безпілотниками, загрожуючи залізничній мережі, яка має вирішальне значення для економіки країни, військової логістики та переміщення людей.
З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році удари Москви пошкодили або знищили понад 500 локомотивів; при цьому понад 60% із них було уражено протягом останніх восьми місяців. Зараз «Укрзалізниця» втрачає від 37 до 40 локомотивів щомісяця, пише Politico.
Міністерство оборони Росії визнало, що завдає ударів по поїздах, пояснюючи це частиною стратегії зі знищення української логістики, яка використовується для перевезення іноземного озброєння для потреб оборони України.
Українські посадовці стверджують, що ця кампанія має ширшу мету. «Росіяни прагнуть ізолювати наші прифронтові громади, посіяти паніку й страх серед і без того виснажених місцевих жителів, а також паралізувати економіку», — зазначив Олександр Перцовський, голова правління АТ «Укрзалізниця», національного залізничного оператора України.
Рухомі цілі
Росія почала полювати на пасажирські поїзди минулої осені після отримання антен для створення комірчастих мереж (mesh-мереж). Ця технологія дозволяє безпілотникам передавати сигнали один одному або підключатися до наземних передавачів у Білорусі чи на окупованих територіях України. Це дає операторам змогу керувати ними в режимі реального часу, попри роботу засобів радіоелектронної боротьби, і вражати рухомі цілі, такі як поїзди.
«Минулої осені вони вдарили по поїзду поблизу Лозової — міста в Харківській області, — внаслідок чого загинуло шестеро людей. Відтоді ми запровадили протоколи евакуації. Ми рятуємо більшість людей, але росіяни продовжують знищувати наші локомотиви», — сказав він.
Проти поїздів Росія використовує переважно реактивні безпілотники — загрозу, якій Україна поки що не може повною мірою протидіяти. Поки Міністерство оборони України разом із виробниками засобів боротьби з БПЛА працює над вирішенням цієї проблеми, «Укрзалізниця» розробляє інтегровану транспортну модель. Вона дозволить перевозити пасажирів автобусами у випадках, коли рух поїздів зупиняється або вони зазнають ударів.
Залізничники збираються на коліях поруч із тілами загиблих (у пластикових мішках) внаслідок удару російськими балістичними ракетами та безпілотниками по залізничній станції на Київщині 5 серпня 2026 року, під час російського вторгнення в Україну. | Микола Тимченко / AFP via Getty Images
Хоча більшість атак відбувається в радіусі 200 кілометрів від лінії зіткнення з російськими військами або кордону з РФ, зачіпаючи східні та південні регіони України, останнім часом Москва розширила як географію ударів, так і коло ймовірних цілей.
«Тепер росіяни використовують антени та ретранслятори в Білорусі, щоб завдавати ударів і по західних регіонах України», — зазначив Перцовський.
Це розширення географії атак стало очевидним минулими вихідними поблизу польського кордону: російський безпілотник влучив у поїзд невдовзі після того, як із тієї ж станції вирушив інший потяг, що перевозив європейських радників із питань безпеки та колишніх лідерів — зокрема експрем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона.
Хоча на момент атаки дипломати вже перетнули кордон із Польщею, в «Укрзалізниці» заявили: цілком імовірно, що ціллю безпілотника був саме дипломатичний поїзд, який вирушив раніше запланованого часу.
«Останні удари поблизу польського кордону свідчать про те, що їхня додаткова мета — підвищити ризики для наших іноземних гостей, партнерів, дипломатів, політиків і журналістів… Росіяни хочуть, щоб вони теж боялися їздити до України, адже той факт, що попри всі спроби ізолювати Україну ми залишаємося відкритими та цікавими для світу, дратує росіян», — сказав Перцовський.
Юлія Чикольба, директорка українського представництва організації Centre for Information Resilience, у день удару їхала з Києва до польського міста Хелм іншим поїздом.
«Ми запізнилися на сім годин. Нам довелося двічі евакуюватися через той безпілотник біля кордону», — розповіла Чикольба.
За її словами, евакуація була добре організованою: персонал наказав пасажирам вийти з вагонів і відійти якнайдалі від поїзда. «А потім ми побачили, як наближається безпілотник. Той самий, що згодом влучив у поїзд ближче до кордону. Було страшно», — згадує Чикольба.
Через затримку Чикольба не встигла на свій літак. Зрештою вона дісталася кінцевого пункту призначення — Нідерландів — із запізненням приблизно на 12 годин.
Проблема заміни техніки
Україні потрібні кошти на ремонт, а також на сумісні локомотиви та запчастини для заміни старих. Вартість одного нового локомотива становить близько 5 мільйонів євро. «Ремонт локомотивів є ключовим пріоритетом: це стосується запчастин, матеріалів і персоналу для виконання ремонтних робіт цілодобово. У нас є надійні партнери, які допомагають нам у цьому, зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку й Світовий банк, але руйнування відбуваються настільки стрімко, що наших фінансових ресурсів недостатньо», — зазначив Перцовський.
Однак самі лише гроші не вирішать проблему. «Укрзалізниця» використовує колію завширшки 1520 мм, а не стандарт 1435 мм, поширений у більшості країн Європи, що обмежує вибір рухомого складу, який партнери можуть швидко передати.
Подібне обладнання використовують лише країни Балтії та Фінляндія. Литва пообіцяла надати Україні локомотиви в межах пакета зимової підтримки. Україна співпрацює й з іншими партнерами для отримання додаткової допомоги залізниці, — зазначив Перцовський.
Тим часом «Укрзалізниця» моделює розвиток подій за будь-яким можливим сценарієм.
«Ми маємо різні оперативні плани, щоб забезпечити баланс і безпеку, але ми, безумовно, не розглядаємо сценарій зупинки. Так само, як наша країна не розглядає можливість припинити боротьбу, залізниця, цілком природно, не розглядає варіант зупинення своєї діяльності», — сказав Перцовський.
