Глава Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва прибула до Києва рано в четвер 15 січня для проведення переговорів на високому рівні.
Про це повідомляє Reuters з посиланням на два джерела, обізнані з цим питанням.
Одне з джерел повідомило, що під час візиту директор-розпорядник МВФ має зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським, Прем’єр-міністром Юлією Свириденко, головою НБУ Андрієм Пишним, а також керівниками підприємств.
Деталі візиту Георгієвої до України трималися в таємниці з міркувань безпеки. Глава МВФ, яка має тісні родинні зв’язки з Україною, востаннє відвідувала країну в лютому 2023 року. Брат Георгієвої одружений з українкою і перебував у Харкові.
У листопаді Україна та МВФ досягли попередньої домовленості про чотирирічну програму кредитування на суму 8,2 млрд доларів, яка залежить від низки заходів, зокрема ухвалення бюджету та забезпечення фінансування з боку донорів. Представники МВФ заявляють, що Україна досягла прогресу, і очікують, що рада директорів розгляне це питання за кілька тижнів.
Затвердження фінансування має вирішальне значення, оскільки це дозволить залучити додаткові зовнішні інвестиції, необхідні для покриття дефіциту фінансування України, який, за розрахунками МВФ, становить близько 136,5 млрд доларів на період до 2029 року, з урахуванням триваючої війни.
Війна, яка незабаром вступить у п’ятий рік, сильно вдарила по українській економіці, і країна планує витратити більшу частину державних доходів — 2,8 трлн гривень або близько 27,2% ВВП — на фінансування своїх оборонних зусиль у 2026 році.
Георгієва проаналізує прогрес України в реалізації низки заходів, зокрема ухвалення бюджету на 2026 рік, вжиття заходів для збільшення внутрішніх доходів шляхом розширення податкової бази та забезпечення масштабного зовнішнього фінансування від донорів на умовах, схожих на гранти.
Оголошуючи про попередню угоду, МВФ зазначив, що українські власті також погодилися прискорити зусилля з запобігання ухиленню від сплати податків та уникненню оподаткування, зокрема шляхом оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, усунення митних лазівок для певних видів імпорту та скасування пільг щодо податку на додану вартість.
МВФ очікує, що Україна запровадить деякі з цих заходів у парламенті, але не розраховує на збільшення доходів до 2027 року.
Окрім роботи над «дешевізацією» економіки, в якій високий рівень неформального бізнесу, що не має балансових звітів, Україна також пообіцяла зберегти незалежність антикорупційних інституцій та усунути лазівки в чинному трудовому кодексі.
Минулого місяця Україна зробила великий крок до усунення фінансових прогалин, коли лідери Європейського Союзу погодилися надати їй позику в розмірі 90 млрд євро (105 млрд доларів) на два роки. Україна повинна обслуговувати кредит лише в тому випадку, якщо Росія виплатить репарації після закінчення війни, що означає, що він не буде тягарем для бюджету.
Вона також завершила реструктуризацію боргу, пов’язаного з економічним зростанням, на суму 2,6 млрд доларів, що полегшило тиск на Київ, який попереджав, що ці інструменти можуть коштувати до 20 млрд доларів до 2041 року.
Нова програма МВФ замінить поточну чотирирічну програму на суму 15,5 мільярда доларів, з яких було виплачено близько 10,6 мільярда доларів, яка передбачала, що війна закінчиться в 2025 році.
Нова попередня угода передбачає, що війна закінчиться цього року, але включає «негативний сценарій», за яким війна повільно затихає і не закінчується до 2028 року.
Як повідомляло Інше ТВ, Україні на 2026-27 роки не вистачає близько $63 млрд – МВФ вимагає покінчити з “економічним лицемірством”
