На Херсонщині є фермери, які не просто вижили, а зуміли вибудувати власний бренд — сильний, впізнаваний і живий. Один із таких прикладів — господарство «Сапфір Агро» з Музиківки, яке очолює Сергій Сорокунський, пише SEEDS.
Попри війну, розірвані ланцюги постачання, відсутність підтримки з боку держави і закриті кредитні програми, він не лише зберіг бізнес, а й зумів продати корів через TikTok.
«Ми почали просто показувати, як живемо й працюємо. Без прикрас. І виявилось, що людям це цікаво. За рік сторінка виросла з нуля до 17 тисяч підписників», — каже Сергій.
TikTok замість виставки худоби
Ідея продавати через TikTok виглядала авантюрно, але спрацювала. Сергій з командою створив чатбот, який допомагав охочим придбати тварину — від вибору до оплати через Apple Pay. Відео з фермерами, соняшниками й коровами набирали тисячі переглядів, а перші клієнти почали приходити просто з коментарів.
Репутація і довіра — як нова валюта
У той час, коли більшість компаній з Херсонщини вимушено закривалися або переїжджали, «Сапфір Агро» зробило ставку на відкритість. Фермер регулярно ділиться процесами в Instagram, показує поле, корів, команду, будівництво нових об’єктів — і отримує сотні коментарів підтримки.
«Для нас це не просто бізнес, це спосіб показати: життя на Херсонщині триває. Люди пишуть, що ми даємо їм надію. І це, мабуть, головне, що мотивує рухатись далі», — говорить Сорокунський.
Без підтримки, але з вірою в землю
Сергій Сорокунський не приховує: попри втрати, обстріли й мінування, команда не зупиняється. Проєкт із зрошення, розпочатий ще у 2021 році, продовжують власним коштом і зараз. Адже для громади він став не просто інфраструктурним — а питанням виживання.
«Ми розпочали цей проєкт ще до повномасштабного вторгнення й не зупинились навіть тоді, коли здавалось, що продовжувати немає сенсу. Бо саме в такі часи земля потребує нас найбільше», — каже Сорокунський.
2025: Рік контрастів у фермерстві всієї України
Українське фермерство у 2025 році пережило сезон контрастів. Попри аномальну спеку на півдні, сарану та постійні обстріли, загальноукраїнські показники врожайності зрівнялися з минулорічними. Це стало можливим завдяки врожаю в північних і центральних областях, де погодні умови виявилися сприятливішими.
Станом на 22 серпня аграрії зібрали 27,25 млн тонн ранніх зернових і зернобобових культур на площі 6,7 млн га — це 60% запланованого обсягу. Зокрема, пшениці зібрано 21 млн тонн, ячменю — майже 5 млн тонн, гороху — 582 тисячі тонн.
Урожайність пшениці зменшилась лише на 4%, тоді як по ячменю навіть зафіксовано зростання на 2%порівняно з аналогічним періодом минулого року. Для ріпаку ситуація гірша — врожайність впала на 11%, до 24,7 ц/га, через посуху й спеку в липні.
Цікаво, що саме зернобобові культури стали несподіваними «героями» сезону. Площі під горохом зросли на 32%, а врожайність — на 22,5 ц/га проти 22,1 торік. Для багатьох фермерів це стало способом диверсифікувати ризики й компенсувати втрати по інших культурах.
На макрорівні агросектор теж утримався на плаву: експорт зернових у 2024/25 маркетинговому році приніс $8,1 млрд, що лише на 2% менше, ніж торік. Цьому сприяло підвищення цін на пшеницю, кукурудзу й ячмінь — на піку сезону вони зростали майже на третину, а згодом стабілізувалися на рівні +10–18% до минулорічних показників.
«Ми живемо в епоху, коли врожай залежить не лише від дощу, а й від дронів, війни та економіки, — каже Сорокунський. — Але головне, що аграрії не втратили віри у свою землю. І це — вже перемога».
Попри все — інвестиції
Ми часто чуємо, що «ніхто не хоче фінансувати аграріїв», але приклад «Сапфір Агро» показує інше. Проєкт зрошення, який сьогодні отримав додаткове фінансування у розмірі $1 млн, — це не новий кредит, а продовження інвестицій, розпочатих ще у 2021 році.
Загалом компанія вклала $2 млн у розвиток системи зрошення. Один мільйон доларів — до початку повномасштабного вторгнення, ще один — зараз, під час активних бойових дій.
«Ми розпочали проєкт ще у 2021 році й сьогодні не зупинились попри навантаження, втрати, окупацію, мінування. Виплачуємо залучені раніше кошти й докладаємо власні, щоб реалізувати його до кінця. Бо його важливість для громади зросла щонайменше вдвічі порівняно з 2021 роком», — каже Сорокунський.
Земля, що тримає
Сьогодні «Сапфір Агро» — один із найбільших платників податків у Музиківській громаді. На підприємстві постійно працює 10 людей. Враховуючи складнощі з робочою силою, постійні обстріли й ризики, господарство зібрало не весь урожай повністю — близько 100га полів згоріли.
В умовах, коли врожайність пшениці впала до 15 ц/га, а соняшнику — до 5–8 ц/га, компанія не скорочує діяльність, а змінює підхід: наступного року частку пшениці у структурі посівів зменшать до 30%, замінивши її більш посухостійким ріпаком.
«Ми віримо у Херсонщину. Бо якщо ми тут залишимось — земля житиме», — підсумовує Сорокунський.
План на 2026: триматись і зростати
Попри всі труднощі, «Сапфір Агро» вже планує наступний сезон. У фокусі — розвиток, модернізація техніки та розширення площ під зрошенням. Команда працює над оновленням систем живлення, тестує нові сорти культур і шукає можливості для збільшення переробних потужностей на місці.
«Ми не ставимо собі за мету лише втриматися — ми хочемо зростати, — каже Сорокунський. — У 2026 році плануємо розширити площу під зрошенням, оновити технічну базу та посилити команду. Це не про амбіції, а про стратегію життя. Бо в наш час стояти на місці — означає відставати».
За словами фермера, головне завдання на наступний рік — зміцнити внутрішню стабільність господарства: оптимізувати витрати, підвищити ефективність і продовжити будівництво, яке стало символом відновлення громади.
«Ми пережили найважче. Тепер хочемо зробити те, заради чого залишались на землі — відбудувати, збільшити потужності й показати, що навіть після всього Херсонщина може бути прикладом розвитку», — підсумовує Сорокунський.
Фермер — це теж бренд
Сьогодні Сорокунський упевнений: фермер має бути не тільки виробником, а й комунікаційником. Люди хочуть бачити, хто стоїть за продуктом, кому вони довіряють. І соцмережі дають для цього ідеальний майданчик.
«Коли ти виходиш до людей відкрито, показуєш себе, свою команду, сім’ю, — з’являється не просто довіра, а відчуття спільності. Це і є сила бренду фермера», — підсумовує він.
Херсонщина сьогодні — не лише про війну й втрати. Вона — про тих, хто попри все продовжує працювати, будувати, вирощувати. Історія «Сапфір Агро» — нагадування, що навіть у найважчих умовах українське фермерство може бути сучасним, креативним і успішним.
