Світові ціни на нафту відреагували падінням на промову Трампа під час його інавгурації у лютому. Дешева нафта та низькі ціни на бензин це те, чого чекали від нового президента США його виборці та те на що розраховували інвестори у всьому світі. Однак разом з дешевим пальним американські виборці отримали цілу купу проблем в економіці, а світ стоїть на порозі масштабної торгової війни та рецесії. Українці ж з оптимізмом очікують на здешевшання пального та розраховують, що дешева нафта стане болючим ударом по російському бюджету та послабить здатність Кремля вести війну, пише Дело.
Під час виборчої кампанії Трамп резюмував спою програму в енергетиці крилатою фразою “Drill, baby, drill” (англ. Бури, крихітко, бури), що вперше була використана під час виборів республіканцем Майклом Стілом та означає максимальне сприяння нафтовим компаніям для збільшення видобутку. Цей підхід перекликається з поглядами багатьох прихильників Республіканської партії США, що не підтримують “зелений перехід” та хочуть здешевшання пального.
Під час першої каденції Трампа нафта була відносно дешевою, але це важко назвати лише його заслугою. У лютому 2017, коли Трамп очолив Білий дім котирування Brent коливались в межах $30-36/барель. Ціна була такою низькою через “Сланцеву революцію”, що трапилась каденції Барака Обами, адміністрація якого вважала, що розробка сланцевих родовищ допоможе знизити викид парникових газів. Але вже при Трампі найменш рентабельні родовища закрили й ціни поступово пішли вгору досягнувши пікових значень в $84/барель у 2018. Інший пік падіння припадає на 2020 рік, коли у розпал пандемії COVID-19 нафта Brent знову обвалилась до $35/барель, а ф’ючерси основної американської марки досягали від’ємних значень. А от під час президентства Джо Байдена з 2021 нафта знову почала дорожчати через його прихильність до “зеленого” курсу та політики відмови від викопного палива.
Від другої каденції Трампа інвестори чекали більш сприятливих умов для нарощування видобутку через скасування найбільш суперечливих обмежень “зеленої” політики попередньої адміністрації. Й Трамп пішов на це вже під час своєї інавгурації, скасувавши обмеження для буріння на шельфі Північного Льодовитого океану. Невдовзі після цього він закликав неформального лідера картелю ОПЕК Саудівську Аравію знизити ціни на нафту та зауважив, що це допоможе закінчити війну в Україні. Але саудити не одразу відреагували на заклик очільника Білого дому: рішення про збільшення видобутку країнами ОПЕК та їх союзниками збіглося з оголошенням Трампом торгової війни майже всьому світу. В сумі ці два фактори обвалили ф’ючерси Brent з майже $75/барель до $62/барель, але поступове відкладення американських мит майже для всіх окрім Китаю дозволило цінам дещо зміцнитись.
Чи дійсно це епоха дешевої нафти
Хоча нафта дійсно здешевшала, на тлі економічної турбулентності ця перемога нової адміністрації Білого дому виглядає дещо сумнівною. За словами директора спеціальних програм НТЦ “Психея” Геннадія Рябцева різке зниження цін на нафту стало поєднанням двох чинників. По-перше, попит на нафту перестав зростати й навіть найбільші експортери вже не вірять, що він зростатиме. Тому країни ОПЕК+ скасували обмеження, для того, щоб відвоювати більшу частку ринку та таким чином хоча б частково компенсувати втрату своїх доходів. По-друге, на ринок тиснуть фінансові спекулянти, які використовують інформаційні приводи, щоб зіграти на подальшому зниженні цін.
Водночас експерт зазначає, що зараз на світовому ринку надлишок нафти наближається до 1 млн барелів на добу. Це трохи менше за 1% добового споживання, але поточні ціни поки не відображають реальне співвідношення попиту та пропозиції. На думку Рябцева за такого співвідношення ціни на еталонну марку Brent вже повинні бути суттєво нижчими та складати $50/барель.
Експерт вважає, що тенденцію до зниження може змінити лише пожвавлення світової економіки. Але наразі немає ознак, що сигналізували б про швидке економічне зростання Китаю, Індії, США та ЄС. Мало того, якщо торгова війна загостриться, це призведе до сповільнення темпів зростання світової економіки та знизить попит на нафту, тоді ціни впадуть ще більше.
Директор з аналітичних досліджень DiXi Group Роман Ніцович каже, що світові ринки зараз в очікуванні рецесії або ж зменшення зростання світової економіки. Перед усім мова йде про перспективи економік великих споживачів нафти — США і Китаю. Ці очікування зумовлені перед усім торговою політикою адміністрації США, яку складно прогнозувати.
За його словами, ще одним елементом нафтового рівняння є ситуація навколо перемовин США та Ірану. Оскільки одним зі сценаріїв є посилення санкцій проти іранської нафти та її покупців, на ринку може виникнути певний дефіцит і це штовхатиме ціни вгору. Експерт вважає, що за умов коли реалізуються негативні сценарії, ціни будуть утримуватися на поточному рівні, а якщо ж ситуація з митами врегулюється ціни навіть можуть дещо підрости.
Чи варто чекати закінчення війни через дешеву нафту
Директор енергетичних програм “Центру Разумкова” Володимир Омельченко каже, що зараз Україна як і увесь світ знаходиться в умовах економічної турбулентності та високих ризиків. Якщо Трамп збереже стратегію впливати на світову політику за допомогою мит, світові ціни на нафту будуть знижуватися.
Рябцев каже, що низькі ціни на нафту не змусять Кремль знижувати витрати на війну. А у разі скорочення бюджетних надходжень російська влада в першу чергу скорочуватиме програми розвитку інфраструктури, обмежить субсидіювання регіонів, або ж не індексуватиме соціальні виплати.
Ніцович також вважає, що наразі немає передумов до зниження бажання Кремля фінансувати війну, оскільки втрата європейського ринку для російських газу та вугілля, а також суттєве скорочення видобутку газу не зменшили бажання Путіна воювати. Дешева нафта може стати одним з факторів, який разом з санкціями тиснутиме на російську економіку. Проте на думку експерта екоомічної катастрофи, яка б зумовила обвал фронту чекати не варто.
