За минулий рік українські дрони щонайменше 81 раз атакували нафтопереробні підприємства та паливні бази на території Росії, а також на окупованих територіях України, підрахувала BBC. При цьому в другій половині 2024-го частота подібних атак знизилася – особливо у вересні та жовтні.
Під ударом були нафтопереробні заводи — за рік на них було не менше 31 атаки, і деяким підприємствам після цього був потрібний тривалий ремонт.
Перед Новим роком дрони атакували Новошахтинський нафтопереробний завод, там була пожежа — це стало одним із найбільших інцидентів наприкінці 2024 року. Це єдиний НПЗ у Ростовській області та найбільший постачальник нафтопродуктів на півдні Росії. Завод тричі за минулий рік припиняв роботу. Поки не зрозуміло, чи він відновив її після останньої атаки.
Як заявила українська влада, цей НПЗ забезпечував постачання палива для російських танків, бронемашин та авіації, “його близькість до українського кордону була важливою для російської логістики війни”.
Протягом минулого року стратегія ударів по російській нафтовій інфраструктурі змінилася.
З весни основний фокус змістився на об’єкти, що використовуються для постачання військової техніки, хоча раніше цілями частіше ставали заводи, які забезпечують паливом внутрішній ринок РФ.
У другій половині року кількість атак скоротилася. У березні 2024 року газета Financial Times (FT) писала, що влада США закликала Україну припинити атаки на енергетичну інфраструктуру Росії.
Вони побоювалися, що удари по російських НПЗ можуть призвести до зростання світових цін на нафту, а також спровокувати дії Москви у відповідь. У жовтні FT повідомляла, що Україна начебто хоче переговорів з Росією про взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, але поки що відмовлятися від таких ударів вона не збирається.
Під удари найчастіше потрапляли нафтові об’єкти в південних регіонах Росії. Близько 20% усіх атак, за підрахунками ВВС, сталися в Краснодарському краї, вісім — у Ростовській області, шість — у Білгородській області та по п’ять — у Орловській та Волгоградській областях. Як мінімум у 64 випадках атаки призвели до пожеж.
У грудні було щонайменше три атаки на інфраструктуру, пов’язану з магістральним нафтопроводом “Дружба” — його південна гілка є єдиним дозволеним маршрутом постачання російської нафти до ЄС.
Повідомлялося про два інциденти в Орловській області, де розташована нафтобаза, що обслуговує “Дружбу”, а також про атаку на нафтоперекачувальну станцію “Десна” у Брянській області.
Як джерела ВВС використовує заяви російської та української влади, дані різних ЗМІ і телеграм-каналів. При підрахунку враховувалися лише атаки, підтверджені хоча б двома незалежними джерелами. Наприклад, у підрахунках не враховано серпневі пожежі на Омському нафтопереробному заводі, оскільки участь безпілотників у цих інцидентах не була однозначно підтверджена.
Якими є наслідки атак для паливного ринку
У 2024 році виробництво бензину та дизеля в Росії, згідно з доступною статистикою, скоротилося, а ціни на пальне зросли.
Рентабельність енергосектору минулого року впала, писав російський експерт з енергетики Кіріл Родіонов у своєму телеграм-каналі. Простіше кажучи, компанії, які займаються виробництвом бензину та дизеля, стали менше заробляти — тепер їм доводиться витрачатися на відновлення пошкодженої інфраструктури, а зробити це складно з урахуванням санкцій.
Терміни позапланових ремонтів стають непередбачуваними, як наслідок — скорочення випуску нафтопродуктів, вказує Родіонов.
Це підтверджують і дані агентства Reuters: атаки дронів і санкції призвели до простою потужностей на 41,1 млн тонн — це понад 12% від їхнього загального обсягу в Росії. Обсяг переробки нафти 2024 року впав до мінімального значення за 12 років, писало агентство.
Російська влада відреагувала на це передбачувано: Міненерго минулого року перестало публікувати статистику про виробництво бензину “з метою забезпечення інформаційної безпеки ринку нафтопродуктів” на тлі почастішання атак дронів на російські НПЗ. Згідно з доступною статистикою, за січень-травень випуск бензину та дизельного палива скоротився на 20% та 11% відповідно.
Поки що влада РФ публікує дані щодо цін на паливо.
Так, протягом року бензин подорожчав на 10,85%, а дизель — на 8,56%. За останніми даними на 23 грудня 2024 року, середня вартість літра бензину в Росії становила 60,6 рублів, а літра дизеля – 69,9 руб. Для порівняння: середні ціни на бензин у Росії на 25 грудня 2023 становили 54,6 руб. за літр, але в дизельне пальне – 64,4 руб.
До кінця 2024 року ціни на бензин і дизельне паливо стабілізувалися.
Росія, ймовірно, зніме ембарго через “певну стабілізацію і навіть зниження цін на оптовому ринку”, вважає російський експерт “Агрікапітал” Сергій Суверов. Він каже, що ціни на бензин марок А-95 та А-92 у грудні впали на біржі 10%.
“Тому якихось великих проблем із пропозицією бензину на внутрішньому ринку, незважаючи на ось ці ремонти, зараз немає, але, можливо, ситуація погіршиться ближче до високого сезону (який традиційно припадає на літо). Тоді, можливо, знову доведеться вводити заборону на експорт продуктів”, – сказав експерт ВВС.
Суверов також вважає, що в 2025 році зростання цін на бензин не перевищуватиме темпи інфляції. Водночас перед Новим роком низка експертів та політиків висловлювала побоювання, що ціни на бензин у 2025 році піднімуться на 10-20%.
Як влада РФ намагається захистити НПЗ
На початку січня стало відомо, що Хамовницький суд Москви зобов’язав “Яндекс” за позовом прокуратури закрити доступ до карт та фотографій інфраструктури одного з великих НПЗ.
Видання “Медіазона” з’ясувало, що це завод Рязанської нафтопереробної компанії, яка входить до реєстру підприємств оборонно-промислового комплексу Росії.
Завод минулого року зазнав щонайменше двох підтверджених атак безпілотників — обидві призвели до пожеж. У судовому рішенні йдеться про чотири атаки, внаслідок яких постраждали інфраструктура заводу та його співробітники.
ВВС перевірила цей та інші НПЗ, а також нафтобази серед тих, які зазнали атак безпілотників цього року. На “Яндекс.Картах”, за даними на 7 січня, їх інфраструктуру було чітко видно. Але на початок січня рішення суду ще не набуло чинності.
Неясно, чи допомагає держава російським компаніям у захисті від атак БПЛА. У травні 2024-го російська газета “Комерсант” з’ясувала, що Мінфін відхилив пропозицію “Роснєфті” про податкові пільги для компенсації витрат на захист НПЗ від атак безпілотників.
У березні 2024 року представник Міненерго РФ Артем Верхов говорив, що відомство спільно з Росгвардією розробляє заходи безпеки для нафтопереробних заводів, які включають встановлення на НПЗ зенітних ракетно-гарматних комплексів “Панцир”.
Але, судячи з відкритих даних, їх не вистачило б на усі російські НПЗ.
Понад 50 комплексів “Панцир” вже були задіяні для прикриття російських об’єктів від атак безпілотних апаратів на початку року. За даними Міненерго РФ, у березні 2024 року в Росії налічувалося 38 нафтопереробних заводів, що діють, сім перебували на стадії будівництва, 42 — у проєктній фазі, а Білгородський НПЗ проходив реконструкцію.
У жовтні 2024 року прокремлівські блогери повідомили, що нафтопереробний завод у Капотні, атакований дронами на початку осені, захистили спеціальними тросами від дронів.
Подібна конструкція була до цього помічена на НПЗ у Новошахтинську, але це не вберегло завод від пожежі та подальшої зупинки на початку літа 2024-го.
Антидронові сітки також встановлені на резервуари Слов’янського нафтопереробного заводу, який зазнав мінімум трьох атак дронів цього року.
Нагадаємо: Що відбуватиметься з економікою РФ цьогоріч – аналіз DW
