Допомога Україні від ЄС на 50 млрд. євро – що треба знати і чого боятися


08:0215.05.2024

Довгострокове виділення коштів за програмою Ukraine Facility, яка передбачає отримання Україною 50 млрд євро макрофінансової допомоги Євросоюзу протягом 2024–2027 років, є свідченням стратегічної співпраці між ЄС і Україною. Але існуючі екзистенційні загрози державності України зумовлюють потребу детальніше розглянути механізм і особливості фінансування через механізм програми Ukraine Facility, пише zn.ua.

Так, фінансова підтримка цієї програми для України складається з трьох елементів (pillars).

Бюджетна підтримка (Pillar I) — 33 млрд євро у формі позик і 5,27 млрд євро у вигляді грантів до бюджету України. Позики надаються на 35 років, а початок виплат за основною сумою боргу — з 2034-го. З урахуванням закладеної в третій елемент субсидії, яка повністю покриватиме відсотки за кредитами, обслуговування цих позик не потребуватиме витрат із бюджету найближчими роками. З цієї суми до 9 млрд євро кредитів мають бути доступні вже у січні—червні 2024 року, до затвердження «Плану України», а далі кошти надаватимуть щоквартально залежно від виконання зобов’язань за цим планом. Додатково 20% грантів (тобто близько мільярда євро) зарезервовано на підтримку місцевих і регіональних потреб відновлення України.

Інвестиційна складова (Pillar II) — майже 7 млрд євро на підтримку інвестицій в Україну, в тому числі на забезпечення можливих виплат за гарантіями ЄС на суму 7,8 млрд євро. Ще 15% гарантій, або 1,17 млрд євро, зарезервовано на підтримку малих і середніх підприємств, у тому числі на гарантії за кредитами українських банків. Паралельно не менш як 20% гарантій, або 1,56 млрд євро, мають піти на «зелені» цілі (зміна клімату, біорізноманіття, довкілля).

Технічна допомога та субсидії на виплату відсотків за позиками, наданими Україні від ЄС (Pilllar III), — 4,76 млрд євро з бюджету ЄС на покриття відсотків за кредитами Україні на технічну допомогу та інші напрями підтримки нашої країни, також з цієї суми покриватимуть деякі адміністративні витрати на програму самого ЄС. Також у наступні чотири роки Україна не сплачуватиме відсотків за позиками, які отримувала раніше і отримуватиме зараз, що полегшить фіскальний тягар.

Зазначимо, що згідно з програмою Ukraine Facility сума коштів порівняно з попереднім роком знижується майже на 13% в умовах, коли військові дії, навпаки, посилюються, бюджет Росії на агресію проти України суттєво зростає (з 80 млрд дол. США 2023 року до 120 млрд 2024-го), а фінансова та військово-технічна допомога іншого стратегічного партнера — США затрималася на пів року.

Іншим несприятливим фактором, на наш погляд, є те, що частка грантових коштів і прямої бюджетної допомоги знижується, що також негативно впливає на боргову та бюджетну стійкість України, особливо у середньо- та довгостроковому періоді. Все це в цілому не тільки пригнічуватиме ділову активність і функціональність виконання загального бюджету України, а й суттєво впливатиме на фінансування безпеково-військових спроможностей, украй актуальних інфраструктурних потреб, дієвої допомоги фондам регіонального розвитку в Україні та гуманітарних програм. Особливо відчутним може бути зниження рівня фінансування найбільш постраждалих від війни регіонів.

Крім того, виділення лише одного мільярда євро на підтримку місцевих і регіональних потреб відновлення України в умовах масштабної війни, зруйнованої інфраструктури, пригніченого місцевого бізнесу, з урахуванням багатомільйонної кількості біженців — це взагалі наднизька сума при її розподілі на 20 неокупованих областей і плюс до них, якщо додати частково окуповані чи повністю окуповані. У цьому контексті уряд України мав би розробити деталізовану програму потреб регіонів і надати її партнерам ЄС.

До того ж усі програми євроінтеграції з іншими країнами Східної Європи і Балканського регіону завжди включали транскордонну співпрацю, впроваджувалося потужне фінансування таких фондів, які посилювали б співпрацю між країнами ЄС. У програмі Ukraine Facility, на жаль, не видно таких кроків, а Україна суттєво потребує як європейських ринків збуту, так і європейських технологій. У зв’язку з агресією Росії проти України наші високопосадовці могли б запропонувати країнам ЄС перевести за багатьма напрямками свої підприємства з Росії, Білорусі, недружніх країн Середньої та Південно-Східної Азії до нашої країни, особливо в її більш безпечні західні регіони.

Трансфер технологій, інновацій, патентів у виробничий і переробний сектори України, включення її в ланцюги доданої вартості транснаціональних компаній країн Євросоюзу суттєво наближатиме вітчизняну економіку до цих країн, перебудує місцевий бізнес і надасть системний інвестиційно-економічний імпульс для якісного розвитку при надскладних геополітичних і геоекономічних викликах. Очевидно, що програма макрофінансування таких заходів була б на користь Україні, а також сприяла б єдності та стійкості країн ЄС. Але для цього потрібні суттєве покращення верховенства права в Україні та принципова реформа правоохоронних і судових органів влади, наближення не по формі, а по суті українського законодавства до стандартів і норм ЄС. Допомога за програмою Ukraine Facility може опинитися під серйозною загрозою при формальному підході (псевдореформуванні) до принципових антикризових й інклюзивно-прозорих заходів, особливо в антикорупційній політиці, політиці прозорого державного, антимонопольного і антиолігархічного управління.

Хотілося б зауважити значне зниження демографічного потенціалу України після початку агресії 2022 року, що зумовлює запровадження оновленої політики повернення, підтримки молоді та сімей з дітьми, стимулювання їх до більшої народжуваності в Україні, особливо у спустошених війною регіонах. У цьому контексті програма Ukraine Facility потребує більш довгострокового й масштабного фінансування щодо підтримки соціальної сфери та інфраструктурної перебудови, але як на державному рівні, так і на рівні програми Ukraine Facility не зафіксовано цих пріоритетів (умов списання при певних досягненнях чи критичних викликах, в яких живе українське суспільство).

Навпаки, боргова, а не грантова система допомоги Україні навіть при «наднизьких відсотках» стратегічно формує зашморг для інфраструктурних і бюджетних соціальних витрат (у тому числі й при дітонародженні), що унеможливить їхню успішну реалізацію протягом наступних 10–15 років.

Підсумовуючи, зазначимо, що програма Ukraine Facility відіграє ключову роль у стійкості соціально-економічного середовища України під час активної війни. Але при цьому запущена програма допомоги має низку обмежень і недоробок, які необхідно виправляти, якщо мета — сталий довгостроковий розвиток нашої держави. На наш погляд, обґрунтовану рішучу активність у трансформації та вдосконаленні програми Ukraine Facility перед європейськими партнерами має проявляти уряд України, продемонструвавши свою професійність, порядність і стратегічне бачення моделі вітчизняної економіки, що інтегрована в ЄС.

Нагадаємо: Рада ЄС затвердила План України – найближчим часом до держбюджету надійде 1,9 млрд євро



© Inshe.tv

Share Button
TwitterFacebookGoogle PlusYoutube