РФ завжди відрізнялась постійними зміщеннями строків у оборонній сфері та збільшенням витрат, які перевищують будь-який здоровий глузд. Й чудовий приклад цьому – ремонт та модернізація важкого атомного ракетного крейсера проєкту 1144.2 “Орлан” “Адмирал Нахимов”.
Про це пише defence-ua.com
Цей корабель був спущений на воду у 1986 році, а вже у 1997 році був поставлено на ремонт та модернізацію, яка триває досі. Строки завершення робіт систематично зсувались і якщо брати лише останній період, то називались 2018, потім 2021, 2022, 2023, а зараз мова йде про 2024 рік з цілком логічним прогнозом.
Але зараз російська державна агенція ТАСС з посиланням на власні джерела повідомила вже й вартість всіх робіт на “Адмирал Нахимов” – понад 200 млрд рублів. При цьому за словами джерела “це не межа”.
Перевести ці 200 млрд рублів у долари доволі важкий процес, бо ці кошти були розтягнуті протягом значного часу, але якщо взяти середній курс за весь цей час можливо отримати десь у районі 5 млрд доларів.
Для розуміння, 5 млрд доларів – це дорожче ніж скандальний своєю дорожнечею американський революційний стелс Zumwalt, бо перший корабель коштував 4,4 млрд доларів. Або це приблизна вартість 2,5-3 ракетних есмінців класу Arleigh Burke. І мова йде про порівняння із новими кораблями, а не модернізаціями старих.
Причиною таких дійсно астрономічних витрат на один корабель у РФ пояснюються тим, що замовник у вигляді міноборони РФ постійно змінював вимоги та плани модернізації й приходилось перероблювати вже зроблене. Й тоді це дійсно геніальний схематоз рашистів по розпилу грошей на роботах, які потім скасовуються, а значить виконання яких не перевіряється.
Нагадаємо, що за остаточним наразі планом “Адмирал Нахимов” має отримати 80 універсальних пускових шахт УКСК 3С14, які призначені для запуску крилатих ракет “Калибр”, протикорабельних ракет “Оникс”, а також нібито гіперзвукової ракети “Циркон”.
Водночас якщо у західних країнах аналогічні пускові шахти використовуються й для зенітних ракет, зокрема й для протиракет SM3, то у російському кораблі комплекси ЗРК стоять окремо. На “Адмирал Нахимов” за захист від повітряних загроз має відповідати “Форт-М” – морська версія С-300, а також морський “Панцирь”.
Водночас така вартість робіт, а головне – їх сумнівний реальний результат, цілком пояснює чому у РФ вирішили списати інший та єдиний корабель цього проєкту у строю – “Петр Великий”. Бо навіть у Кремлі розуміють, що потягти ще раз такі астрономічні витрати вони просто безсилі.
