Европа стає фосфоронезалежною – в Норвегії знайшли величезне родовище


10:1630.06.2023

Норвезька компанія Norge Mining оголосила, що її родовище фосфоритної руди, з якої роблять фосфор, є найбільшим у світі з доведеними запасами 70 млрд тонн. Сировини достатньо, щоб задовольнити світовий попит на добрива, сонячні панелі та акумулятори електромобілів протягом наступних 100 років, пише Euractiv.

Величезне підземне родовище високоякісних фосфоритів у Норвегії, яке називають найбільшим у світі, достатньо велике, щоб задовольнити світовий попит на добрива, сонячні панелі та акумулятори для електромобілів протягом наступних 100 років, стверджує компанія, яка розробляє цей ресурс.

Фосфатна руда є важливим елементом, що використовується у виробництві фосфору для промисловості добрив, і була включена до березневої пропозиції Європейської Комісії щодо закону про критичну сировину.

Норвезьке родовище оцінюється щонайменше в 70 мільярдів тонн, що трохи менше 71 мільярда тонн доведених світових запасів, за оцінкою Геологічної служби США в 2021 році.

Безумовно, найбільші поклади фосфоритів у світі – близько 50 мільярдів тонн – знаходяться в регіоні Західної Сахари в Марокко. Наступні за величиною, за оцінками США, знаходяться в Китаї (3,2 млрд тонн), Єгипті (2,8 млрд тонн) та Алжирі (2,2 млрд тонн).

“Тепер, коли ви знаходите щось такого масштабу в Європі, що перевищує всі інші відомі нам джерела, це дуже важливо”, – сказав Майкл Вурмсер, засновник Norge Mining, компанії, що стоїть за відкриттям.

У заяві, надісланій електронною поштою EURACTIV, Європейська комісія привітала підтвердження наявності величезного норвезького родовища фосфоритів.

“Це відкриття – справді чудова новина, яка сприятиме досягненню цілей пропозиції Комісії щодо Закону про критичну сировину”, – сказав представник виконавчої влади ЄС.

Близько 90% видобутої у світі фосфатної сировини використовується в сільському господарстві для виробництва фосфору для промисловості добрив, замінника якому наразі не існує.

Але фосфор також використовується у виробництві сонячних панелей і літій-залізо-фосфатних батарей (LFP) для електромобілів, а також напівпровідників і комп’ютерних чіпів – хоча і в невеликих кількостях.

Всі ці продукти були відзначені Європейською комісією як такі, що мають “стратегічне значення” для збереження статусу Європи як світового центру виробництва ключових технологій для “зеленого” та цифрового переходу.

“Ось чому ми вважаємо, що фосфор, який ми можемо виробляти, буде важливим для Заходу – він забезпечує автономію”, – сказав Вурмсер в інтерв’ю EURACTIV.

Згідно зі статтею, опублікованою минулого року в науковому журналі Nature, кількість фосфору, необхідного для виробництва акумуляторів, наразі є мізерною і, за прогнозами, становитиме лише близько 5% світового попиту до 2050 року.

Однак великі країни-виробники, такі як Китай і США, “можуть намагатися захистити свої внутрішні поставки, обмежуючи експорт, як це було в 2008 році з експортним тарифом Китаю”, – йдеться в статті в Nature. Тому майбутні перебої з постачанням, “ймовірно, матимуть геополітичний та економічний характер задовго до того, як світові запаси будуть вичерпані”, – додається в статті.

За даними галузевої коаліції Critical Raw Materials Alliance, відомі запаси високоякісної фосфатної сировини повільно виснажуються і знаходяться у володінні чотирьох або п’яти великих постачальників за межами Європи.

“Низька пропозиція в поєднанні з високим попитом означає зростання цін”, – додають в альянсі.

За словами Вурмсера, переробка фосфору також є дуже вуглецевоємним процесом, а це означає, що більша частина галузі наразі зосереджена в Китаї, В’єтнамі та Казахстані.

“Це одна з причин, чому в Європі більше не виробляють цю важливу сировину – багато років тому в Нідерландах було виробництво, але його зупинили через сильне забруднення”, – пояснює він.

Але, на думку Вурмсера, Норвегія зможе дотримуватися більш суворих екологічних стандартів при видобуванні та переробці цих мінералів, ніж азійські конкуренти, завдяки застосуванню технології уловлювання та зберігання вуглецю.

“Фосфор з Китаю, В’єтнаму чи Казахстану не робить сонячну панель обов’язково зеленим продуктом. Це підкреслює нашу концепцію, що сталий розвиток починається в землі, коли ви викопуєте корисні копалини”, – каже він.

Окрім фосфатів, норвезькі родовища також містять ванадій і титан, які також класифікуються ЄС як критична сировина і використовуються в аерокосмічній та оборонній галузях. Вурмсер не сказав, наскільки важливими є ці поклади.

Дозвіл
Тепер, коли етап розвідки завершено, Norge Mining планує перейти до наступного етапу – видобутку корисних копалин.

За словами Вурмсера, норвезький уряд “дуже підтримує” проект, оголосивши в грудні, що всі проекти з видобутку критично важливої сировини в Норвегії підлягатимуть прискореному затвердженню. Основні передумови для отримання ліцензій на видобуток виконані, включаючи дослідження економічної життєздатності, кажуть у компанії.

Але цього не можна сказати про Європейський Союз.

У своїй березневій пропозиції щодо Закону про критичну сировину (CRM) Європейська комісія віднесла фосфор і фосфорити до “критичних”, але не до “стратегічних” корисних копалин, на які поширюється вимога про 40% власного виробництва і прискорені правила отримання дозволів.

“Важливо, що стратегічне значення цієї сировини розуміють чиновники в Брюсселі”, – сказав Вурмсер в інтерв’ю EURACTIV.

Norge Mining не потребує фінансування – компанія вже заявила про зацікавленість з боку європейських, американських і японських компаній, в тому числі “двох великих виробників літаків”, які зацікавлені в поставках титану.

Проте, дозвіл може змінити світ у гірничодобувному секторі, де зазвичай від розвідки до першого комерційного видобутку руди проходить від 10 до 15 років.

“Це набагато важливіше, ніж гроші. Тому що якщо у вас є гроші, але ви не отримуєте дозволу, вони вам не допоможуть. Але якщо у вас є дозвіл на видобуток, ви можете легко залучити капітал”, – каже Вурмсер.

Європейська комісія визнає, що фосфор є “дуже важливим матеріалом для виробництва акумуляторів і діджиталізації”. Однак, за її словами, запаси фосфоритів є “великими”, а тому їх не потрібно класифікувати як стратегічні.

У березневому законопроекті про CRM містяться положення, які мають підвищити безпеку постачання цих видів мінеральної сировини, “такі як суворий моніторинг ризиків постачання, доступ до фінансування, а для проектів, розташованих в ЄС, – доступ до єдиного вікна для отримання дозволів”.

Запропонований Закон про УРП наразі розглядається Європейським парламентом та країнами-членами ЄС з метою його остаточного ухвалення, можливо, пізніше цього року.



© Inshe.tv

Share Button
TwitterFacebookGoogle PlusYoutube