Підготовка проєкту переходу розподільчих мереж Миколаївського регіону на напругу 20/0,4 кВ на заміну поточної 10/0,4 кВ обійдеться в 8,2 млн грн. А фінансувати роботи з розробки проєкту згідно домовленості буде Уряд Литви, – проінформував в.о. гендиректора оператора системи розподілу Вадим Данилків.
“Виконання проєктної роботи “Реновація енергетичної інфраструктури АТ “Миколаївобленерго” з переведенням на клас напруги 20 кВ” передбачено відповідним договором з АТ «Миколаївобленерго», за яким витрати в розмірі 8,2 млн. грн. профінасує Лито́вська Респу́бліка в особі свого Уряду, повідомив керівник підприємства Вадим Данилків.
Проєкт буде розроблятися українськими проєктними організації, що входять до Міжнародного Енергетичного кластеру, за участю провідних вищих учбових закладів України та Литви, зокрема, Вільнюського університету, Каунаського технологічного університету, зазначив Данилків.
Загальний термін виконання робіт становить 210 календарних днів з моменту підписання договору та отримання вихідних даних.
По закінченню певних етапів розробки проєкту “Миколаївобленерго” закуповуватиме передбачене обладнання та фінансування міжнародних донорів. “Це може бути і в форматі спеціального фонду підтримки енергетичного сектору, що створений минулоріч”, – підкреслив Данилків.
Впровадження проєкту забезпечать широко відомі виробники електротехнічного обладнання, будівельні та електромонтажні організації Литви та України.
При цьому, за повідомленням очільника «Миколаївобленерго», проєктна робота – лише перший етап комплексної реконструкції електричних мереж товариства, основна мета якого – відійти від точкового відновлення окремих об’єктів, ушкоджених бойовими діями, або просто застарілих, натомість побудувати єдину сучасну електроенергетичну систему на новітніх принципах та елементній базі.
В рамках розробки проєкту буде проаналізована існуюча структура електромереж, ступінь її ушкодження, рівень енергоефективності і технологічних втрат. При цьому будуть визначені оптимальні режими роботи мереж з точки зору надійності електропостачання та зменшення втрат, на основі сучасних принципів та підходів проєктування таких об’єктів. Окрім цього, в ході підготовки проєкту розробники окреслять конкретний перелік заходів з нового будівництва та реконструкції об’єктів електромереж із зазначенням ТЕО (техніко-економічного обґрунтування) та оцінки вартості. В проєкті передбачено впровадження “розумних мереж” Smart Grid як ключового чинника в успішному вирішенні нагальних мережевих проблем, враховуючи ріст попиту та можливості ефективної інтеграції об’єктів ВДЕ-генерації.
Данилків підкреслив, що проєкт реалізовуватиметься на території всієї Миколаївської області, але першими пілотними об’єктами будуть найбільш постраждалі підстанції і лінії електропередачі на деокупованих територіях Баштанського та Миколаївського районів.
Енергетик пояснив, що в цілому через реалізацію проєкту споживачі отримують більш якісну послугу розподілу електроенергії, зменшиться кількість та тривалість перерв електропостачання, підвищиться рівень надійності електромереж та якість електроенергії.Мережі напругою 6кВ, поширені в Миколаєві, вичерпали свою пропускну спроможність, і при будівництві сучасного енергоємного об’єкта, навіть великого багатоповерхового будинку в центрі міста, доведеться будувати нові лінії живлення аж від підстанцій напругою 35/6 або 150/6кВ. А створювати резерв пропускної спроможності при таких рівнях напруги економічно неефективно через велику вартість кабелів значних перетинів. “В країнах ЄС втрати при передачі електроенергії більш ніж удвічі менші у порівнянні з електричними мережами, що зараз експлуатуються на території України”, – описав ситуацію керівник «Миколаївобленерго»
Ще однією причиною зміни розподільчих мереж на рівень напруги 20 кВ, за його словами, є незадовільний стан та тривалий термін служби існуючих мереж. Згідно з оцінками технічного стану для електричних мереж залишковий строк експлуатації складає орієнтовно 10-11 років. У будь-якому випадку електричні мережі мають бути оновлені, тому доцільно робити це, користуючись досвідом передових країн світу. Крім того, це дозволить уніфікувати елементну базу з країнами Європи, і, врешті-решт, прискорить технічну інтеграцію з енергосистемою ЄС.
