Що рік наступний нам готує. В економіці


16:0020.12.2022

Мінфін, НБУ та Мінекономіки розповіли про найважливіші аспекти економічного життя України у 2023 році. Що на нас чекає.

19 грудня Центр економічної стратегії (ЦЕС) презентував дослідження щодо того, як українська економіка прожила 2022 рік.  

У заході взяли участь міністр фінансів Сергій Марченко, голова Національного банку Андрій Пишний та заступник міністра економіки Тарас Качка. 

Вони не тільки говорили про підсумки року, а й розповіли про пріоритети у 2023 році. LIGA.net зібрала головні тези з їхніх виступів.  

Міжнародна допомога 

Російське вторгнення спричинило величезний дефіцит бюджету. Ще в березні-квітні був верифікований обсяг міжнародної допомоги — $5 млрд щомісяця потрібно було Україні. 

На сьогодні ми отримали від міжнародних партнерів кредитів та грантів на $28 млрд, що не покриває потребу, яка потенційно мала буди $50 млрд. На кінець року обсяг фінансової допомоги може сягнути $31 млрд.  

Наступного року Україна розраховує отримати $38 млрд міжнародної допомоги.  

“Ми вчимося на помилках, ми вже не розраховуємо, що війна закінчиться завтра. Єврокомісія вже підтримала нас на суму $18 млрд. З боку США йдеться про $9,9 млрд на наступні 9 місяців”, — заявив міністр фінансів Сергій Марченко. 

Також влада розраховує отримати велику програму фінансування з боку МВФ. “Співпраця з МВФ — один з обов’язкових факторів об’єднання донорської коаліції навколо України”, — наголосив Андрій Пишний.  

А ще будуть кредити Світового банку та кошти, які Україна отримає з боку інших країн G7 (Канада, Японія та Велика Британія). 

“Все це дозволить не спокійно, але комфортніше, ніж в цьому році, я сподіваюсь, дивитись на наступний рік”, — підсумував Марченко. 

Фінансування бюджету 

Крім міжнародної допомоги, у 2022 році $12 млрд — сума монетарного фінансування Національного банку. Простими словами — стільки грошей НБУ “надрукував” (звісно, у гривні), аби залатати діри в бюджеті.  

“Я вдячний, що в той період, коли в нас не було інших варіантів, ми могли скористатись цією можливістю. Країна не могла зупинитись”, — зазначив глава Мінфіну.  

Водночас він наголосив, що у 2023 році треба бути обережним з цим інструментом, “аби монетарне фінансування наближалось до нуля”. НБУ також воліє більше не “друкувати” гривню. 

Аби досягти цієї мети, і Мінфін, і НБУ розраховують на збільшення внутрішніх позик. Йдеться про перезавантаження ринку ОВДП, щоби забезпечити достатню пропозицію для Мінфіну. 

“Ми маємо розуміння, як прямувати до ринкової відсоткової ставки за ОВДП”, — заявив Марченко. 

Андрій Пишний вказав, що це мають бути спільні зусилля обох відомств, аби запустити внутрішній борговий ринок і “максимально використати потенціал української економіки для фінансування бюджетного дефіциту”. 

Для цього, зокрема, НБУ збільшив розмір обов’язкового резервування для банків і дозволив половину резервів тримати в ОВДП. Разом з підвищенням ставок Мінфіном це має збільшити внутрішні запозичення. 

Стабільна банківська система 

2022 рік показав, що банківська система функціонує навіть за найкритичніших обставин, проте у новому році перед нею постане новий виклик — можливі блекаути через російські обстріли енергетичної інфраструктури. 

“Треба сконцентруватись на безперервності, тому що абсолютно новий виклик — блекаут. Такого не було на початку війни”, — зазначив голова НБУ. 

Йдеться про забезпечення безперебійної роботи банків та банківської інфраструктури, попри можливу тривалу відсутність електроенергії. “На нас чекає один з найдраматичніших років в українській економіці”, — каже Пишний. 

Також у 2023 році Нацбанк планує оцінити, яка докапіталізація потрібна банкам і якою насправді є якість їхніх активів. 

Ще одне завдання НБУ: збільшити кредитування банками корпоративного сектору, бо на нинішньому етапі треба не лише думати про виживання, а й закладати основу для майбутнього розвитку.   

НБУ навіть “обговорює можливі варіанти щодо темпів зниження облікової ставки”. 

Економічний розвиток 

Кредитування. Міністерство економіки бачить одними із головних своїх завдань координацію роботи бізнесу та безпосередню допомогу йому.  

Щодо допомоги, то головний інструмент Мінекономіки — держпрограма кредитування 5-7-9%. “Банки досить гарно реагують і розуміють цей інструмент”, — каже заступник міністра економіки Тарас Качка.  

Так, за минулий тиждень підприємці взяли 1,957 млрд грн кредитів. Загалом від початку дії програми (у 2020 році) видано 161 млрд грн кредитів.  

Однак Мінфін, Мінекономіки та НБУ працюють над переглядом цієї програми, тож у 2023 році слід очікувати змін. 

“Щоби програма працювала саме на ті напрямки, які потребують держпідтримки, а платоспроможні позичальники вибудовували з банками відносини на ринкових засадах”, — зазначив голова Нацбанку.  

Також Мінекономіки запустило в липні проєкт “єРобота”, коли фактично уряд дає гранти підприємцям: мікрогранти (до 250 000 грн) та гранти малому і середньому бізнесу (до 8 млн грн), якщо ті створюють нові робочі місця. 

“У нас були масштабні плани на десятки мільярдів гривень, але з огляду на ту дискусію, яка насамперед була з міністром фінансів, очевидно, що такі масштаби допомоги нам недоступні”, — розповів Тарас Качка.  

Загалом з 1 липня уряд виплатив 1,4 млрд грн. Мета на наступний рік: збільшувати цю допомогу бізнесу, бо в умовах війни це один з найдієвіших механізмів, який дозволяє підтримати економічну активність. 

Також Мінекономіки планує заохочувати міжнародних партнерів брати участь у якихось програмах кредитування чи малих грантах. 

“Головне завдання: забезпечити, щоби люди далі думали про бізнес, його розвиток, створення нового. Щоби не впасти у депресію і не зупинитись. На це спрямовані всі інструменти підтримки”, — підсумував Качка. 

Підтримка експорту. Через війну Євросоюз став абсолютно домінувальним торговельним партнером України. Рекорд був у червні — 87% торгового обороту України з ЄС. 

Зараз у нас з ЄС безмитний режим, немає ані квот, ані тарифів, тож Мінекономіки працює, аби зберегти цей режим на 2023 рік. Це пріоритет у питанні доступу до зовнішніх ринків.  

У контексті підтримки експорту Мінекономіки бачить двох “китів”. Перший: повне розблокування чорноморських портів, зокрема Миколаєва. “Тому що Миколаїв це надзвичайно велика частина експорту”, — каже Качка.  

Другий: розвиток інфраструктури на західному кордоні — від гирла Дунаю до Ягодина, тобто автомобільні, залізничні, річкові та морські перевезення. “Інтерес, бізнесовий драйв до цього є. Міжнародні організації, насамперед ЄБРР, готові фінансувати проєкти по обидва боки кордону”, — додав Тарас Качка. 

Головні перепони: поки Чорноморська зернова ініціатива “так-сяк працює”, але немає свободи навігації щодо інших товарів, крім зернових.  

Також у Мінекономіки упевнені, що залізничний та автомобільний транзит до балтійських портів через Білорусь не можна сприймати всерйоз через безпекову ситуацію. 

Ринок праці. Мета уряду: щоби люди, які втратили роботу, насамперед внутрішньо переміщені, залишались економічно активними — або були найманими працівниками, або ставали підприємцями. 

Один з інструментів — згадана програма “єРобота”, ще один — збільшення робочих місць під час відновлення постраждалих регіонів країни, зокрема, в Армії відновлення. 

Також позитивно в Мінекономіки оцінюють програму релокації, яка дозволяє людям зберегти робочі місця. Нею скористались понад 700 підприємств. 

Можливий інструмент з погляду міжнародних інвестицій — так званий “френдшоринг”, перенесення виробництв до політично дружніх країн.  

“Внутрішньо переміщені особи, які шукають економічної мотивації, є гарним чинником, який заохочуватиме розміщення в Україні таких виробництв, як Fujikura або Leoni, які до війни вже розташовувались на західній України”, — заявив Тарас Качка. 

Понравилась статья? Расскажите друзьям![hupso]

'Що рік наступний нам готує. В економіці' не имеет комментариев

Будьте первым!

Желаете поделиться мнением?

© Inshe.tv

Share Button
Twitter Facebook Google Plus Youtube