Головне після Перемоги — відбудова країни, зміна стандартів будівництва та підходів по використанню коштів.
Про підготовчий етап до цієї роботи, зміну законодавства та визначення, як саме люди, що втратили житло, будуть знаходити нову домівку, розповіла Телеграфу голова “Слуги народу” Олена Шуляк.
-Міністерство інфраструктури вже сьогодні займається швидким оперативним відновленням, транспортним сполученням, мостами, портами. Міністерство громад і територій займається відновленням соціальної сфери: лікарні, дитячі садки, робота з громадами. Мабуть дивно, що схожими процесами займаються різні міністерства. Має бути повна синхронізація. Для цього мають бути відповідні інструменти, той же реєстр стосовно пошкодженого і знищеного майна, який нещодавно презентували. Співпраця і координація з міжнародними партнерами також повинна відбуватись з єдиного органу центральної виконавчої влади. Це дасть можливість скоротити кількість зайвих рухів, бо головне в оперативному відновленні — це швидкість.
– В липні Рада ухвалила в цілому законопроєкт №7398 який назвали “про бомбосховища”. При цьому, заступниця голови Архітектурної палати Анна Кирій в інтерв’ю Цензору каже, що в законопроекті немає жодного слова “сховище” чи “бомбосховище”, а є “проєкт повторного використання”. Чи зобов’язує цей проект створювати бомбосховища чи це стосується лише новобудов, які будуються зараз?
– Законопроєкт напрацьовувався Міністерством розвитку громад та територій, ДСНС, нашим профільним комітетом з містобудування і Комітетом з екологічних питань. Він стосується впровадження нової системи цивільного захисту. Але людям хочеться простіше пояснювати, що це таке, тому ми говоримо, що це проект про бомбосховища. Система цивільного захисту — це і бомбосховища, і радіаційні укриття, і споруди подвійного призначення, укріплені паркінги, метрополітен. Все те, що вже зараз може використовуватись, щоб оберігати людей від обстрілів. Ми адекватно оцінюємо, що за два місяці бомбосховища ми не побудуємо, але за цей час можна запроектувати будівництво нових таких укриттів, можна виявити споруди, які можна використовувати для укриттів і налагодити цю систему таким чином, щоб вона була дієвою.
Закон стосується і нових споруд, в яких буде перебувати тимчасово більше, ніж сто людей. Такі споруди повинні мати дієву систему цивільного захисту. Певні технічні речі треба виправляти, змінюючи ДБН, які були прийняті ще в 1997 році. В ДБН є правила, наприклад, що 500 метрів від дитячого садочку чи школи до сховища — це норма. Але ДСНС переглянули її і рекомендують враховувати відстань 100 метрів. Також, дуже важлива роль місцевої влади, бо є певні території, де взагалі немає жодного укриття. Влада має зробити аудит і сказати, де треба на таких територія збудувати точкові укриття. В законі також є норма і щодо проектів повторного використання, це коли архітектор розробив проект і потім цей же проєкт можна використовувати для іншої території. Нас критикують і кажуть, що зараз всю Україну забудують хрущовками. Відповідально заявляю, що такого не буде. Не тільки ж архітектори хочуть бачити гарну і сучасну Україну. Цього прагне весь український народ. Але у війну є питання швидкості реалізації соціальних проектів. Наприклад, ворог зруйнував вщент і потрібно дуже швидко почати відновлення амбулаторії. Треба мати механізм, щоб можна було використати вже існуючий проєкт, прив’язавши його до тієї чи іншої місцевості. А деякі архітектори хочуть просто заробляти гроші. Вони хочуть, щоб на кожен такий зруйнований об’єкт розроблявся новий проект, щоб проектування відбувалося з нуля, навіть якщо можна використати вже існуючу проектну документацію з іншого об’єкту. Як там не було — такі маніпуляції нехай залишаються на совісті деяких представників Спілки архітекторів України та їх архітектурної палати.
– Як будівництво та облаштування нових бомбосховищ може відобразитися на кінцевій ціні квартири?
– Так, воно може відобразитись. Якщо би ми жорстко прописали в законопроекті, що треба в кожному будинку проектувати саме такий вид укриття як бомбосховища, то деякі забудовники відмовились би від реалізації проектів. Ми сьогодні бачимо, що відбувається з енергоносіями, з вартістю будівельних матеріалів, бачимо катастрофу з трудовими ресурсами, тому зараз важко спрогнозувати собівартість нового будівництва. А якщо ще й змусити будувати стандартне бомбосховище, то ціна може бути непід’ємна для українців. Тому ми прописали, що якщо ви будуєте будинок, і там можуть знаходитись більше, ніж сто людей, то треба обов’язково передбачити споруди цивільного захисту. В житловому будинку таку функцію може виконувати укріплений паркінг. І це розумний підхід до системи укриттів. Також в нас є цікава пропозиція від архітектора Миргородського, яку ми шукаємо, як імплементувати в діюче законодавство. Він пропонує під діючими магістралями в Києві, де немає доступу до бомбосховищ, збудувати паркінги. З одного боку це буде розвантажувати район, а з іншого — люди з прилеглих будинків зможуть швидко спускатись і укриватися там. Це дорого, але технічно це можна зробити. Зараз ми опрацьовуємо, як вирішити це законодавчо.
– Яка доля законопроєкту №7198 щодо компенсації громадянам за пошкоджене/зруйноване житло, який ви вже згадали? Адже він був ініційований президентом і проголосований в першому читанні ще в квітні. Але вже жовтень, а його навіть профільний комітет ще не розглянув.
– Комітет зараз активно над ним працює.
Дуже просто прийняти законопроект щодо компенсації за зруйноване житло. Потрібно його ефективно імплементувати і реалізувати. Щоб цей законопроєкт запрацював, потрібно мільярди коштів. Ухвалити його, дати людям надію, а потім не дати компенсацію — злочин. Зараз ми проголосували за створення Фонду з ліквідації наслідків агресії російської федерації. Це взаємопов’язані речі. Фонд буде працювати в цьому і наступному році, ми знаємо, якими коштами він буде наповнюватись, тому законопроект 7198 вже можемо приймати і надавати людям компенсацію. Зараз ми опрацьовуємо технічні моменти, пов’язані з реєстром пошкодженого майна. Зараз люди через ДІЮ і ЦНАПИ подають інформаційні повідомлення щодо свого майна. Ці повідомлення мають бути верифіковані спеціальними комісіями при органах місцевого самоврядування і після того, як це буде зроблено, вони будуть попадати до реєстру пошкодженого майна. І потім буде створюватись житловий сертифікат, який перетвориться на компенсацію у вигляді метрів квадратних.
Всі інші спірні моменти в законопроєкті ми вирішили. Ми не будемо чекати репарацій. Ми будемо і самі знаходити кошти, і працювати з міжнародними партнерами, щоб люди, які залишились без домівок, змогли отримати дах над головою. Якщо не вирішити питання житла і питання працевлаштуванням, то просто багато людей не повернеться додому з інших країн. Історію з цим законопроектом я точно доведу до кінця, щоб він працював якнайшвидше.
– Тобто він по суті прив’язаний до створення Фонду, і якщо він створиться, то перешкод не буде…
– Не просто створиться, а ще й наповниться коштами. Зокрема, коштами, які були арештовані у російського СБЕРБАНКУ. Вони вже є фізично. Це 13,9 млрд гривень, які будуть в цьому фонді. Їх можна використовувати для того, аби надавати компенсацію за зруйноване житло.
– Чи буде там передбачена компенсація за пошкодження комунальних та інфраструктурних об’єктів? Тому що в законопроекті це вказано не було.
– Законопроєкт 7198 стосується надання компенсацій за житло. Ще важливий момент, що людина сама буде обирати населений пункт, в якому вона хоче отримати нове житло, обирати продавця нерухомості, держава не буде нав’язувати свої умови. Як приклад, тисяча підприємств релокована і будуть люди, які не захочуть жити в тому місті, де жили раніше через втрату роботи. Тому люди будуть обирати самі, де буде знаходитись їх нова домівка.
– Чи є хтось з іноземних фондів, чи тих, хто приїжджав фотографуватись на фоні зруйнованих міст та містечок України, готовий вже зараз давати кошти на відбудову, не чекаючи закінчення війни? Адже подейкують, що реально допомагають зараз тільки UNICEF та Червоний хрест.
– Як голова партії розповім історію. В нас є Житомирська обласна організація і її очільник Арсеній Пушкаренко. Він провів колосальну роботу, щоб уряд Естонії надав допомогу у відновленні України. Перший об’єкт, на якій були виділені кошти — дитячий садочок в Овручі. Але на цьому далеко не все. Вже є другий об’єкт, на який виділені кошти — зруйнований міст в Малині. Також Олексій Кулеба, очільник Київської області співпрацює з величезною кількістю міжнародних організацій і вони також дають кошти на відновлення. Хоча, це не такі великі кошти, як ми б хотіли. Своєю чергою, Міністерство інфраструктури співпрацює зі Світовим банком, і певні проекти вже реалізовуються. Тобто, як бачите — з міжнародними партнерами працюють зі всіх боків. Тому гроші на відновлення будемо мати обов’язково.
