Сьогодні, після майже чотирьох місяців балансування на межі, росія все ж не змогла зробити відсотковий платіж в 100 млн дол по своїх євробондах.
Чому це важдиво пояснив заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован.
-У них був місяць після того, як мінфін пропустив свій платіж 27 травня, і вчора ввечері цей grace period завершився.
Росіяне казали, що відправили гроші, та вони застрягли у Euroclear завдяки санкціям, але в підсумку кредитори гроші не отримали. Тобто, згідно з умовами випуску облігацій в росії наступає «event of default».
Росія вже проходила як мінімум 2 дефолти в своїй новітній історії. По-перше, в 1991 році росія намагалася відмовитися платити по частині міжнародних боргів, які вона наслідувала після розпаду СРСР. Тоді мова йшла десь про 100+ млрд доларів, і формально росія казала, що такої країни, як СРСР не існує, тому виконувати кредитні зобов’язання по їх боргу вони не будуть. Паризький клуб кредиторів тоді вимусив росію визнати частину боргів радянської імперії, і в 1996 році вони борг реструктурували.
На фоні падіння світових цін на нафту в 1998 році російська влада не змогла обслуговувати вже свій внутрішній борг. Уряд росії тоді збирав дуже мало податків (залежність від доходів від нафти) та фінансувався короткими внутрішніми паперами ДКО, дохідність по яким дуже зросла. 17 серпня 1998 року росія зупинила платежі по внутрішньому боргу на 40 млрд доларів та девальвувала рубль. В той час керівником уряду у них був «кіндер-сюрприз» Сергій Кирієнко, який, кажуть, зараз займається «українським питанням» в кремлі. То ж досвід дефолтів він має.
Але свої зовнішні фінансові зобов`язання росія раніше виконувала. Тож зараз це перший дефолт росії по зовнішньому боргу з лютого 1918 року, моменту, коли лідер більшовиків Ульянов-Ленін відмовився платити по боргах царської влади після Жовтневої революції. Борг росії тоді можна оцінити в розмірі 500 млрд долл в цінах 2020 року. Зараз тільки 100 млн долл – «мелко, Хоботов».
Чому це важливо?
По-перше, цей факт показує, що незважаючи на «фортецю», яку вони там собі будували, міжнародні санкції таки працюють (або, як би сказав Ілон Маск: «батут працює»). Фактично росія відключена від зовнішніх ринків капіталу, найважливіших банківських систем (кореспондентських банків, клірингових систем, депозитаріїв) та рейтингових агентств. Це унеможливило платежі росії по зовнішніх боргах, і росія потрапила в стан дефолту. Їх мінфін жаліється, що все це інспірації заходу, і що вони хочуть заплатити, але не можуть. Вони намагалися платити в рублях, вимушуючи кредиторів відкривати рахунки в російських банках. Казали, що це «фарс» або «форс мажор», але все це не спрацювало.
Якщо провести аналогію, це як бачити, що на ваших очах руйнується будинок або банк, в якому були всі ваші гроші, і при цьому казати своїм кредиторам: «я міг би повернути вам гроші, але не можу дістатися свого будинку або банку». Так і в росії – їх фінансова система руйнується, і всі міжнародні кредитори це зараз бачать.
По-друге, дефолт – це сильний удар по іміджу росії на фінансових ринках, який зазвичай закриває для країни вихід на зовнішні ринки на багато років. Хтось може сказати, що росія його і не має після початку війни. Це правда, але дефолт приводить до того, що повернутися на цивілізований фінансовий ринок навіть після війни їм буде дуже важко, особливо приймаючи до уваги, що світові інвестиційні банки, рейтингові агенції та аудиторські компанії Великої четвірки теж пішли з їх ринку і не скоро повернуться.
Коли після зміни режимів у росії та виплат післявоєнних репарацій Україні інфраструктуру фондового ринку почнуть відбудовувати, на це підуть роки, і росія почне свій шлях з сміттєвого статусу свого боргу.
Існує ще один важливий момент. Цікаво буде подивитися, як західні інвестори (у них на руках зараз десь 20 млрд доларів російських євробондів) будуть вимагати від росії оплати по дефолтним боргам. Є шанс, що вони нічого не будуть робити та почекають, як буде розвиватися ситуація з війною, санкціями або станом здоров`я путіна. Але існує і можливість, що кредитори захочуть найняти юристів та зрозуміти, як використати для оплати активи російського центробанка, які зараз заморожені в США та Європі.
Як колись казали: «amicus meus, inimicus inimici mei», тобто для України це буде дуже гарно, коли ще одним ворогом росії стане впливовий міжнародний фінансовий бізнес.
Почекаємо і подивимось, як росія продовжить скочуватися в стан економічного, фінансового і політичного ізгоя для більшості країн світу. Вони все одно за все заплатять.
Тепер наступний крок – визнання росії країною-спонсором тероризму. Після атак на наші міста в ці вихідні це питання короткого часу… а потім повне ембарго на експорт російських енергоресурсів, або як мінімум встановлення кепу на експортні ціни нафти urals, який обмежить доходи російського експорту. Також очікується, що країни G7 заборонять імпорт російського золота, другого за важливістю для агресора експортного товару. Так що для країни-агресора фінансове життя після дефолту буде цікавим, але не довгим.
Путін хотів бути схожим на Петра, а буде схожий на Володимира Ульянова-Леніна… таку долю він обрав собі сам.
На фото: росія в 1998.
