У історичній місцевості Конча-Заспа, на межі між Києвом та областю, знаходиться справжній палац. Щоб побудувати його, довелось вирізати гектари природно-заповідної зони. Масштаби вразили навіть досвідчених будівельників.
Поряд з палацом побудували власний концертний зал, який повторює дизайн Національної опери. Недалеко від основного будинку – “баня”, площа якої більше тисячі квадратів, штучні озера. А основний будинок – вдвічі більший за “хонку” Януковича.
На інтер’єр витратили мільйони євро. Шовк, гобелени, килими, меблі замовляли у найдорожчих виробників. Деякі предмети інтер’єру – виготовлялись індивідуально. Цей маєток будували на широку ногу: бюджет на одну люстру складав до 500 тис. євро.
Ще кілька років тому палац з усім комплексом намагались продати за 110 млн доларів. І хоча все це майно оформлено на іноземця, який ніколи не мав бізнесу в Україні, реальний власник, як запевняють численні співрозмовники “Телеграфу“ серед будівельників, – колишній нардеп Юрій Іванющенко.
Важливе:
Іванющенко знаходиться в Монако, проте його маєток в Києві охороняють та продовжують обслуговувати;
до повномасштабної війни маєток намагались продати за 110 млн доларів, однак покупець не знайшовся;
фірми, на які в різний час була оформлена земля, де знаходиться маєток Іванющенка, офіційно керувалась мешканцями окупованого Алчевську. Їхні імена згадуються в базі “Миротворця”;
зараз нерухомість Іванющенка в Києві оформлена на мешканця Монако. Заступник генпрокурора намагався повернути ділянки в комунальну власність, однак зробити це не вдалось;
Іванющенко з вересня 2025-го знаходиться в розшуку НАБУ (через можливе захоплення іншої державної землі);
якщо правоохоронці доведуть, що маєток дійсно належить Іванющенку, вони можуть конфіскувати його через ВАКС. Однак поки що не схоже, що когось цікавить власність екснардепа в Україні.
Крутіше, аніж в Януковича та Ахметова
“Він так будував, що мало бути дорожче, більше, краще, ніж в Ахметова та Януковича”, – розповідають будівельники, які працювали над інтер’єром палацу ще кілька років тому.
Про те, що на 21-му кілометрі Столичного шосе будується Юрій Іванющенко, більшість робітників знали достеменно. На об’єкті одночасно працювало близько 100 будівельників, залучались десятки підрядників. Іванющенко ж періодично відвідував свій тоді ще недобудований палац та оцінював хід будівництва. Тож приховати його присутність було майже неможливо.
Крім того, згодом з’явились перші розслідування в ЗМІ. “Юра Єнакіївський будує власне “Межигір’я” – він матиме найбільший маєток у Конча-Заспі”, – написало у 2014-му видання “Наші гроші”.
Дійсно, маєток Іванющенка поступається “Межигір’ю” Януковича лише за площею ділянки, а от будинок в президента-втікача був значно скромнішими і за площею, і навіть за оздобленням. З таким розмахом в Україні не будував ніхто.
Іванющенко вперше став нардепом ще у 2007-му. Ексміністр внутрішніх справ Юрій Луценко ще у 2010-му назвав Іванющенка кримінальним авторитетом на прізвисько “Юра Єнакіївський”. “Сьогодні кримінальний авторитет з міста Єнакієве “Юра Єнакіївський” є найвпливовішою фігурою українського політикуму. Саме він сьогодні регулює дуже багато економічних і політичних процесів в Україні. Методи цього “регулювання” традиційні для кримінального середовища”, – сказав тоді Луценко.
А у 2012-му політик пройшов в Раду по списках Партії регіонів, став членом комітету з питань паливно-енергетичного комплексу та ядерної безпеки. Саме тоді почали розбудовувати палац.
Іванющенко втік в Монако після Революції Гідності. Саме тоді маєток переписали на Урфера Паоло Джина Едріена, який зареєстрований в тому ж Монако. В реєстрі судових рішень є кілька справ зі згадкою вказаною земельної ділянки. Одна зі справ – щодо чиновників КМДА, які допустили розкрадання землі. Інша – проти Урфера, бо він, за версією Генеральної прокуратури, міг незаконно стати власником ділянки. Однак жодна з цих справ не призвела до конфіскації майна.
Фрески, гобелени, люстри — інтер’єри вражають
До початку повномасштабної війни, ще за часів коронавірусу, в Києві шукали особливого покупця — готового віддати за нерухомість 110 млн доларів. Пропонували кільком олігархам, розглядали покупця серед неназваного представника влади. Але угода так і не відбулась.
Почалась повномасштабна війна, і тепер найдорожчий маєток України знаходиться під цілодобовою охороною в очікуванні кращих часів та покупця. Маєток часто згадують будівельники. Деякі з них ремонтували вже не перший об’єкт в Конча-Заспі, але таку приторну розкіш ще ніхто не бачив. “Тут треба було купувати найдорожче. Люстри – до 500 тис. євро. Все в позолоті, гобелени, шовк, ручна ліпнина. Дещо купувалось на аукціонах, замовляли з Італії. Так навіть арабські шейхи не живуть”, – розповідають будівельники.
Знайти покупця на таку нерухомість дійсно важко. Це має бути не тільки той, хто може витратити 110 млн доларів на нерухомість в Києві. Ця людина також має володіти особливим смаком.
В маєтку є величезна розкішна зала (дивіться головне фото), оформлена у стилі європейського палацу XVIII століття. Приміщення схоже на тронну залу королівської резиденції. На стелі – фреска, декорації навколо – з позолоченими орнаментами та класичними живописними сценами. В центрі стелі – гігантська кришталева позолочена люстра.
Головний палац має площу 6526,8 кв.м. Це вдвічі більше, ніж “хонка” Януковича. Всього на території – 11 будинків. Наприклад, будинок, який в реєстрі прав на нерухоме майно вказаний під літерою “И”, має площу більше тисячі квадратів і задумувався як власний спа-комплекс (будівельники називали його “баня”). Є навіть концертний зал.
Роботи закінчено не в усіх будівлях комплексу. Однак на ремонт вже витратили десятки мільйонів євро.
Майже в кожній залі – важкі золоті портьєри, стіни оздоблені різьбленням і панно зі складною геометрією. Під ногами – перські килими, всіяні орнаментами. І обов’язкова частина інтер’єру кожної кімнати – велетенська кришталева люстра (або ж кілька люстр).
Іванющенко планував побудувати ціле укріплення, з окремих господарським блоком і десятком людей персоналу та охоронців. Ймовірно, колишній нардеп дуже любить концерти. І щоб частіше на них бувати, він вирішив побудувати поряд з палацом власний концертний зал, який за дизайном та архітектурою нагадує Національну оперу України.
Ну і вершина “розкоші” – спальня Іванющенка. Стіни оббиті кобальтово-синім текстилем із візерунком. Усі архітектурні елементи – дверні прорізи, молдинги, панелі та рами – щедро оздоблені різьбленням і покриті золотом. Взагалі весь палац — це тисячі квадратних метрів, покриті золотом.
Іванющенко також побудував собі й власну “хонку” на території.
А інтер’єр виконав в тому ж стилі.
Кому офіційно належить палац
Ще у 2019-му заступник генпрокурора безрезультатно позивався проти Урфера Паоло Джина Едріена, щоб витребувати у нього ділянки, які начебто знаходяться в незаконному володінні (справа 752/3093/19). Йдеться про територію, на якій побудували комплекс Іванющенка і яку вивели з комунальної власності ще у 2007-му.
Земельні ділянки площами 13,2399 га, 0,69 га, 0,69 га та 4,4 га (саме на них побудували палац) через низку компаній внесли до статутного капіталу ТОВ “Інтеграліті Інвест”. “Рішенням загальних зборів учасників ТОВ “Інтеграліті Інвест”, оформленим протоколом від 05 листопада 2012 року № 4, збільшено статутний капітал товариства, у тому числі за рахунок земельних ділянок”, — йдеться в матеріалах справи. В цьому ж 2012-му почалось будівництво.
Офіційний власник ТОВ “Інгтеграліті Інвест” – мешканець Алчевська на Луганщині Григорій Чаплинський. Його внесено в базу “Миротворець” через “співучасть в злочинах РФ проти України”, він начебто доєднався до окупаційних військ у вересні 2022-го. При тому на сторінці “Миротворця” зазначено, що Чаплинський “ліквідований” ще в кінці 2022-го.
Зараз земельні ділянки оформлено на ТОВ “Орбіти холдінгз лімітед”, яка офіційно належить Урферу Паоло Джину Едріену. До 2023-го компанією керував Сергій Івков з окупованого Алчевська на Луганщині. Він потрапив в список “Миротворця” через те, що начебто перетинав кордон з РФ на окупованій території, використовуючи документи т. зв. “ЛНР” навіть після початку повномасштабної війни. З 2023-го офіційним керівником став Олександр Гордієнко. На нього також оформлена нерухомість в Донецьку (хоча він має київську реєстрацію).
За інформацією “Телеграфу”, за згаданими компаніями стоїть Юрій Іванющенко. Він все ще витрачає мільйони гривень на рік на утримання свого палацу і планує продати його щонайменше за 100 млн доларів.
Колишній нардеп вже фігурував у кримінальних справах, що стосувалися привласнення і розтрати майна, незаконного збагачення, співучасті у скоєнні кримінальних злочинів, через що був оголошений у розшук. Однак справи згодом закрили. У 2017 році ЄС скасував санкції проти Іванющенка через закриття кримінальних проваджень проти нього в Україні. Згодом його зняли з розшуку. У 2019 році Генеральна прокуратура України повідомила про відновлення кримінального провадження Юрія Іванющенка.
А нещодавно НАБУ оголосило Іванющенка у розшук через підозру у легалізації 18 га державної землі на понад 160 млн грн. У Швейцарії його активи арештовували, тоді як в Україні він залишається власником найдорожчого палацу.
Іванющенко, бувши нардепом, подавав декларації. У 2013-му він задекларував 5 млн грн доходу та 27 млн грн на рахунках. Цього б не вистачило навіть на ремонт половини кімнат основного палацу. Якщо правоохоронці зможуть доказати, що маєток належать екснардепу, вони мають всі можливості визнати ці активи необґрунтованими та конфіскувати їх.
