Кожен шостий українець змінив своє місце проживання з початку повномасштабної агресії. Про це свідчать результати ексклюзивного дослідження Громадянської мережі ОПОРА, яке присвячене міграційним процесам та їхньому впливу на актуальність даних Державного реєстру виборців (ДРВ).
Згідно з дослідженням, 28,5% громадян проживають не за місцем своєї офіційної реєстрації. Так, чверть людей хоча б раз змінювали місце проживання, переважна більшість (71,5% опитаних, у перерахунку на все доросле населення — 17,3%, тобто кожен шостий) — унаслідок війни. Водночас 88% переміщувалися лише 1–2 рази. Відповідно, йдеться не про безперервну мобільність, а про разові, переважно вимушені переїзди на довготривалий період.
Водночас у Києві 44% громадян проживають не за місцем реєстрації. На майбутніх повоєнних виборах столиця України як місто-магніт для внутрішньої міграції стикнеться з низкою проблем, зокрема великою кількістю мешканців, які не будуть внесені у списки виборців за місцем фактичного проживання. Це вплине і на формування виборчих комісій, і на кількість виборчих дільниць, і на розподіл бюлетенів тощо.
Для виборчої системи така міграція означає, що переміщення створило одноразовий, але масштабний «зсув» виборчих адрес. Без цілеспрямованої актуалізації ДРВ цей зсув збережеться на момент організації майбутніх перших повоєнних виборів.
Експерти ОПОРИ вважають, що законодавчі зміни щодо актуалізації ДРВ необхідно ухвалити до завершення воєнного стану, щоб інституції мали час підготуватися до масового оновлення даних.
Майже 55% українців знають про існування Державного реєстру виборців
38% українців узагалі не чули про Державний реєстр виборців, а 54,8% знають про його існування. Про це свідчить дослідження Громадянської мережі ОПОРА про міграційні процеси та їхній вплив на Державний реєстр виборців (ДРВ).
Крім того, понад половина опитаних плутають процедуру тимчасової зміни місця голосування зі зміною виборчої адреси. Так, лише 6,8% українців правильно розуміють, що таке зміна виборчої адреси. Ці цифри ілюструють критичний розрив між правовою системою і розумінням виборців.
Нині в Україні існують два різні механізми: зміна виборчої адреси (постійна) і тимчасова зміна місця голосування (на один день голосування). Серед тих, хто правильно розуміє процедуру тимчасової зміни місця голосування, готовність оновлювати дані в ДРВ сягає 90%.
Майже половина українців не планують повертатися з-за кордону
47,9% українців, які нині проживають у Польщі, Німеччині та Чехії, вважають своє повернення до України малоймовірним. Про це свідчить дослідження Громадянської мережі ОПОРА, присвячене міграційним процесам та їхньому впливу на Державний реєстр виборців (ДРВ).
Лише 37,6% респондентів заявили, що розглядають повернення до України, ще 14,5% не визначилися зі своїми планами. При цьому 74,7% опитаних — це українці, які виїхали за кордон уже після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
39% українців називають безпеку головним фактором повернення в Україну. Значна частина опитаних із досвідом міграції (66%) говорять про припинення обстрілів, 29% — про деокупацію, 25% — про відсутність загрози окупації. Згідно з дослідженням, серед інших факторів повернення — сімейні обставини (16,3%), економічні чинники (11,7%) та житлові умови (10,6%).
Така ситуація прямо впливає на планування майбутніх повоєнних виборів, адже післявоєнні масштаби повернення можуть бути значно меншими, ніж очікується. Експерти ОПОРИ вважають, що планування виборчої інфраструктури має базуватися на фактичному розселенні на момент виборів, а не на припущенні про масове повернення.
Виборча адреса майже всіх українців за кордоном не відповідає місцю їхнього фактичного перебування
У Державному реєстрі виборців (ДРВ) відображено менше половини міжобласної міграції та менше 1% міграції за кордон. Про це свідчать дані ексклюзивного дослідження Громадянської мережі ОПОРА, присвяченого актуальності даних ДРВ і виконаного на основі даних мобільного оператора Vodafone Україна.
Так, із початку повномасштабного вторгнення в ДРВ зафіксовано 0,5 млн офіційних змін виборчої адреси всередині України. Натомість дані Vodafone Україна вказують на щонайменше 1,2 млн фактичних переміщень між областями. Крім того, ще 640 тисяч громадян переїхали в межах своєї області.
Ще менш актуальними є дані ДРВ про міграцію за кордон. Вони відображають прибуття лише близько 45 тисяч громадян на територію закордонного виборчого округу — проти близько 5,2 мільйона переміщень за кордон, на що вказують дані Vodafone. Ба більше, через офіційне зняття з консульського обліку закордонний виборчий округ навіть формально “зменшився” на майже 15 тисяч людей.
З огляду на безпрецедентні масштаби міграції, експерти ОПОРИ підкреслюють необхідність системного оновлення даних ДРВ, його синхронізації з іншими державними реєстрами (зокрема базами Державної прикордонної служби) та впровадження активної реєстрації виборців, щоб спонукати мігрантів оновити свої дані завчасно до початку процесу перших повоєнних виборів.
