Паливна криза в анексованому Криму продовжує посилюватися. Головна причина — атаки українських безпілотників, які порушують рух на трасі “Новоросія”, так у Росії назвали шлях, який проходить з Таганрога по окупованому півдню України. Минулими вихідними у Севастополі запровадили талони на купівлю бензину марок Аі-92 та Аі-95.
Раніше в місті вже запровадили обмеження на продаж пального в каністрах — не більше 20 літрів в одні руки. Однак попри це обмеження вранці 31 травня на автозаправках мережі ТЕС за кілька годин “розібрали весь сформований ліміт на день”. Про це повідомив призначений Росією губернатор окупованого Севастополя Михайло Развожаєв.
“Із 7-ї ранку на АЗС ТЕС сьогодні продавали пальне. За кілька годин розібрали весь сформований ліміт на день. Тому сьогодні в Севастополі продаж бензину марок Аі-92 та Аі-95 здійснюватиметься лише за талонами”, — заявив Развожаєв.
Він закликав місцевих жителів використовувати особисті автомобілі лише в разі крайньої потреби.
30 травня призначений Москвою глава окупованого Криму Сергій Аксьонов оголосив про посилення обмежень на продаж бензину на території півострова.
За рішенням влади анексованого півострова, з 31 травня бензин найпопулярнішої марки Аі-95 продається лише за талонами. При цьому заправити автомобіль бензином марки Аі-92 можна в обсязі не більше 20 літрів на одну машину.
“Заправка в каністри заборонена”, — підкреслив Сергій Аксьонов.
Окупаційна російська влада пояснює нестачу бензину в Криму “логістичними труднощами”. За словами Аксьонова, “очікуваний термін нормалізації ситуації — 30 днів”.
Удари безпілотників по трасі “Новоросія”
Дефіцит бензину на півострові виник через порушення руху на федеральній трасі Р-280 “Новоросія”. Це відбулося через удари українських безпілотників.
Траса Р-280 з’єднує Ростовську область з анексованим Кримом і є одним із основних маршрутів постачання пального до Криму.
Доставка пального морем через Керченську протоку використовується значно менше — через обмеження, які диктують погодні умови.
Кримський міст для постачання пального практично не використовують з міркувань безпеки — про це раніше повідомляли представники окупаційної влади.
Наприкінці минулого тижня призначений Росією глава окупованої частини Запорізької області Євген Балицький заявив, що ЗСУ застосовують “комплексну систему дистанційного мінування”.
Це означає, що дрони скидають вибухові пристрої, які спрацьовують при фіксації руху. Балицький звернувся до водіїв із проханням “обмежити поїздки без нагальної необхідності”.
Головне управління розвідки Міноборони України минулого тижня прозвітувало про масові удари дронами по цій важливій трасі.
BBC Verify спільно з аналітиками OSINT-проєкту GeoConfirmed підтвердила достовірність 14 відеозаписів ударів українських дронів по машинах постачання на ключовій трасі, що проходить через окуповану територію: Таганрог — Маріуполь — Мелітополь — Джанкой.
Усі підтверджені відео, на яких зображені вигорілі фури на різних ділянках траси, опублікували наприкінці травня.
Щонайменше 10 інцидентів сталися на ділянці між російським кордоном і окупованим Маріуполем. Ще один зафіксовали на південний захід від Мелітополя.
Експерти, яких опитали журналісти BBC, підтвердили, що ця магістраль стала однією з головних цілей українських дронів.
Так, Клеман Молен із аналітичного центру Atum Mundi повідомив, що перевірив факт знищення 150 машин, які перебували на відстані понад 20 км від лінії фронту, і, за його словами, це, ймовірно, лише половина всіх подібних випадків.
Роберт Толласт, експерт із сухопутної війни з британського аналітичного центру RUSI, зазначив, що одна російська бригада, за його оцінками, щоденно має отримувати до 1000 тонн вантажів, таких як паливо, продовольство та боєприпаси.
Удари по шляхах постачання — це нове явище.
“Якщо перерізати постачання, наприклад, вантажівки з боєприпасами за 100 км від фронту й далі за допомогою малих дронів, а потім дрони більшої дальності вражають великі логістичні об’єкти, то це дуже серйозна проблема для росіян”, — каже Толласт.
Нік Браун, експерт із озброєнь із розвідувальної компанії Janes, зазначає, що Україна використовує для цих атак дрони Hornet, оснащені системою наведення на основі штучного інтелекту, навченою на тисячах годин відеозаписів російських військових цілей, зібраних за останні чотири роки.
Ці дрони можуть з’єднуватися з операторами через супутникову систему Starlink, але здатні наводитися і самостійно, підкреслив він.
“Україна може запускати сотні таких баражуючих боєприпасів у приблизну цільову зону на відстань близько 160 кілометрів, а потім за допомогою ШІ наводити їх на російські військові цілі мірою їхнього виявлення”, — пояснює Браун.
Ця технологічна інновація означає, що українська армія тепер здатна проводити маневри бронетехніки, які ще 12 місяців тому були неможливими.
Експерти зазначають, що Росія, ймовірно, рано чи пізно розробить контрзаходи, однак наразі Україна має очевидну перевагу в дронах.
“Логістичний локдаун”
Минулого тижня міністр оборони України Михайло Федоров заявив про запуск окремої програми “Логістичний локдаун”, покликаної посилити тиск на російську армію в тилу та пригнітити її здатність вести активні штурмові дії.
За його словами, протягом останніх місяців ЗСУ “вчетверо збільшили знищення [російської] логістики, складів, техніки, командних пунктів і маршрутів постачання на оперативній глибині”.
Останніми місяцями українські військові посилили удари по російських нафтопереробних заводах.
Останніми місяцями українські військові посилили удари по російських НПЗ. За даними Reuters, серед постраждалих підприємств — НПЗ “Киришинефтеоргсинтез”, що належить «Сургутнефтегазу”, Московський НПЗ “Газпром нефти”, “Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез”, “Рязанская нефтеперерабатывающая компания” (РНПК) “Роснефти” та “Славнефть-ЯНОС” (дочірнє підприємство “Роснефти” та “Газпром нефти”). На ці заводи припадає близько чверті всіх переробних потужностей країни, зазначає агентство.
На тлі атак на нафтопереробні заводи в деяких регіонах Росії незалежні АЗС зіткнулися з труднощами під час поповнення запасів бензину, раніше повідомляла з посиланням на джерела “Нова газета Європа”.
На частку незалежних мереж припадає близько 40% продажів пального в Росії, зазначає видання.
Причиною дефіциту джерела видання називають те, що нафтові компанії, які самі видобувають, виробляють і продають паливо, через зупинку НПЗ майже припинили продавати нафтопродукти на біржі в Санкт-Петербурзі — всю наявну продукцію вони спрямовують на власні АЗС.
