Так званий “міністр сільського господарства ЛНР” отримав 12 років позбавлення волі за захоплення українських агроактивів
Він після окупації частини Луганщини організовував викрадення українського аграрного майна: зерна, техніки та інфраструктури вартістю понад 3,1 млрд грн, пише ЛБ.
За публічного обвинувачення прокурорів Офісу Генерального прокурора 6 травня 2026 року вирок ухвалив Шевченківський районний суд м. Києва. Суд також заборонив йому протягом 15 років обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування і застосував конфіскацію майна (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України).
Прокурори Офісу Генерального прокурора довели, що у 2022 році, після тимчасової окупації частини Луганської області, колишній голова однієї з районних державних адміністрацій став так званим “міністром сільського господарства ЛНР”.На цій посаді він забезпечував виконання рішень держави-агресора щодо захоплення українських аграрних активів. Йдеться про майнові комплекси зернових терміналів, земельні ділянки та сільськогосподарську продукцію українських підприємств.
Загальна вартість привласненого майна – понад 3,1 млрд грн.
Після захоплення агропродукцію вивозили залізницею через тимчасово окуповані території Луганської та Донецької областей до РФ для експерту, зокрема Сирії, Туреччини та Лівану. Ці активи могли стати джерелом коштів для фінансування збройної агресії проти України.
У суді також доведено, що такі дії порушують норми міжнародного гуманітарного права. Це незаконне, невмотивоване і широкомасштабне привласнення майна, яке не було викликане військовою необхідністю. Такі дії суперечать Женевській конвенції про захист цивільного населення під час війни.
Окремо суд задовольнив цивільні позови потерпілих на понад 3,1 млрд грн. Це створює для них додаткову доказову основу для подальшого стягнення шкоди, завданої агресією рф, зокрема в міжнародних арбітражних судах.Спеціальне досудове розслідування здійснювали слідчі ГСУ СБУ за оперативного супроводу підрозділів Служби безпеки України.
Цей вирок є частиною системної роботи органів прокуратури та правоохоронців щодо документування й притягнення до відповідальності осіб, причетних до розкрадання українського зерна, аграрної інфраструктури та іншого майна на тимчасово окупованих територіях.
